- як вироблення, прийняття і реалізація управлінських рішень;
- використання різноманітної інформації в процесі управління;Ф певних методів та стилів керівництва;
- ефективність самоврядування і виробничої демократії та ін.
При розгляді взаємозв'язку соціології праці та управління з іншими науками про працю виникає ще одна важлива й актуальна проблема. Йдеться про менеджмент, його розгортання та впровадження в умовах переходу нашої країни до ринку. Причому тут ми маємо на увазі не своєрідну "моду" на менеджмент, а реальне співвідношення соціології праці та управління і менеджменту, предмети яких, безумовно, у деяких аспектах збігаються.
Соціологія праці і керування йде попереду менеджменту, вивчає найбільш глибокі загальні тенденції, притаманні розвитку соціальних інститутів, соціально-трудових відносин і процесів, найважливіші методологічні принципи і методи їх регулювання. Менеджмент, використовуючи ці підходи, поєднуючи їх з підходами економічними, організаційними, правовими, психологічними та іншими, виробляє і застосовує на практиці найбільш ефективні моделі, технології, засоби, методи управління виробництвом.
Зробимо висновки.
Соціологія праці і керування - галузь соціології, спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування і розвитку соціальних спільнот, інститутів у сфері праці, соціально-трудових відносин та процесів та управління ними.
Соціологія праці і керування тісно взаємодіє з такими науками про працю, як економіка праці трудове право, інженерна психологія, наукова організація праці, фізіологія та психологія праці, гігієна праці, промислова соціологія, економічна соціологія, соціологія організацій, соціологія трудового колективу та ін., але предмет соціологія праці та управління не перекривається предметами ніяких інших дисциплін; він тільки перехрещується, взаємодіє з ними.
Соціологія праці і керування є найважливішою соціологічною основою, підвалиною менеджменту – міждисциплінарної дисципліни, яка комплексно вивчає проблеми управління виробництвом, поєднуючи соціологічні, економічні, організаційні, політичні, правові, психологічні та інші підходи. на відміну від менеджменту, соціологія праці і керування розглядає не тільки проблеми управління виробництвом, а й методологічні й інші аспекти функціонування і розвитку соціальних утворень у сфері праці й пов’язані з ними процесами та явищами. Причому проблеми управління виробництвом вона розглядає, виходячи з найбільш широкого соціального змісту, використовуючи принципи, методи, закономірності соціального управління.
Список літератури
1. А.А. Радугин. Социология. Курс лекций. М.: Центр, 1997.
2. А.И. Кравченко. Социология: учебник для студентов. М.: Логос, 1999.
3. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. – К.: Каравела, 2000.
4. Гурьянов С.Т. Социология управления. М., 1995.
5. Дикарева А.А., Мирская М.Й. Социология труда: Учебн. пособие. М., 1996.
6. Полторак В.А. Соціологія: основи соціології парці та управління. К., 1992.