- досягненням згоди, яка стосується єдності членів організації в розумінні її місії, стратегії і цінностей.
ВИСНОВОК
Наукові дослідження свідчать, що намічені в Концепції інноваційної політики Російської Федерації інноваційні заходи здійснюються далеко не повно, а це стримує вихід з надмірно тривалої кризи і перехід до пожвавлення економіки на основі підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, зміцнення її позицій на внутрішньому ринку і зовнішньому. Не відбувається поки і великомасштабного освоєння високотехнологічної наукоємної продукції з використанням потенціалу конверсії і технологій подвійного призначення.
Завдання і пріоритети державної інноваційної політики повинні знайти віддзеркалення і конкретизацію у федеральних стратегічних документах, що створюють механізм реалізації концепції соціально-економічного розвитку Росії на довгострокову перспективу.
Необхідно визначати завдання і механізми інноваційної політики на регіональному і місцевому рівнях в стратегічних документах і інноваційних програмах, що затверджуються виконавськими органами суб'єктів Російської Федерації, що відображає специфіку регіонів і пріоритети федеральної інноваційної політики.
Робота в області інноваційної політики держави не тільки в технологічній, але і в соціально-політичній, управлінській, економічній областях тільки починається.
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бестужев-Лада И.В. Прогнозное обоснование социальных нововведений. М.,1996.
2. Маренков Н.Л. Инноватика: Учебн. Пособие: -М.: Ком.Книга, 2005. – 304с.
3. Плотинский Ю.М. Модель социальных процессов. – М.: Логос, 2001. – 235 с.
4. Социальная инноватика в управлении: муниципал. финанс. – производ. группы: учебн. пособие для вузов / В.Н. Иванов, С.Б. Мельников (и др.); под общ. Ред. В.Н. Иванова, С.Б. Мельникова: Академия наук социал. технологий и местн. самоуправл. – 4 изд., перераб. и доп. – М.: Муниципальный мир, 2006. 260 с.