Вибір соціологом будь-якого типу досліджень не є довільним, він визначається дослідницькою метою і завданням. Практично будь-яке явище соціального функціонування права дає можливість вивчати його на рівні пілотажного, описового, аналітичного чи дослідження, яке має разовий або повторний характер.
дослідження соціологічний право
3. Етапи соціологічного дослідження права
Підготовка соціологічних досліджень права та їх проведення включає в себе ряд об’єктивно необхідних дослідницьких процедур.
Професор Оксфордського університету Е. Гіденс визначає у соціологічному дослідженні такі процедури:
– визначення проблеми і вибір конкретної теми дослідження;
– знайомство з дослідженнями, що накопичені за обраною дослідницькою темою;
– формулювання гіпотез (наукових припущень), що пояснюють досліджуване соціальне явище і які потребують перевірки і доведення, щоб стати достовірною точкою зору;
– розробка дослідницького проекту, тобто вибір одного або декількох методів дослідження і вирішення питання про те, як і в якій послідовності обрані методи доповнюватимуть й уточнюватимуть один одного;
– проведення дослідження, збір даних і реєстрація отриманої інформації;
– обробка та інтерпретація отриманих даних;
– оформлення звіту за наслідками дослідження з відповіддю на питання: у чому значимість отриманих результатів, як вони співвідносяться з існуючими дослідженнями теми, що в них нового з точки зору розуміння і практичних рекомендацій стосовно того чи іншого правового явища.
Таким чином, соціологічне дослідження починається зовсім не із складання анкети або вибору якогось іншого дослідницького інструменту (як дуже часто думають), а з аналізу проблем, формулювання цілей і гіпотез тощо, і лише потім можливий перехід до розробки інструментарію, збору первинних даних та їх аналізу. Дослідження логічно завершеними будуть не тоді, коли зібрані і навіть згруповані факти, а лише в разі, коли є інтерпретація, пояснення стосовно зібраних фактів, та відповідні практичні рекомендації.
З урахуванням сказаного вище, соціологічне дослідження має декілька послідовних і разом з тим змістовно взаємопов’язаних етапів. Якщо деякі з них згрупувати, їх може бути чотири.
1. Підготовка дослідження. Тут фахівець звертається до спеціальної літератури, що присвячена саме досліджуваному об’єкту. У процесі цієї роботи відбувається з’ясування дослідницької проблеми, формулюються цілі та завдання дослідження, здійснюється розробка загальної концепції.
Підготовчий етап передбачає розробку програми, робочого плану і допоміжних документів дослідження. Програма містить всебічне теоретичне обґрунтування методологічних підходів і методичних прийомів вивчення певного явища або процесу. Тільки продумана в деталях програма соціологічного дослідження може стати основою його проведення на високому рівні. Невипадково її називають стратегічним документом, ознайомившись з яким можна відразу ж зрозуміти концепцію всього дослідження.
2. Польовий етап (збирання первинної соціологічної інформації про об’єкт, що вивчається). Під первинною соціологічною інформацією розуміються отримані в ході соціологічного дослідження неузагальнені відомості, наприклад, відповіді опитуваних в анкетах, інтерв’ю, записи на картках, спостереження, аналіз документів тощо. Польовий етап – це таке отримання інформації, коли як образ уявляють поле, з якого збирають урожай у вигляді надійної (що має довіру) інформації, котра здатна допомогти в осмисленні складних проблем, а також у розробці подальших рішень. На цьому етапі слід застосовувати різноманітні методи, кожний з яких завжди має свої переваги, особливості й вимоги. Так, юристи, з’ясовуючи у свідків обставини якогось випадку, що розглядається в суді, завжди використовують усі доступні можливості оцінки достовірності відповіді. Що ж тоді говорити про більш складну форму дослідження впливу права, усієї правової системи на розвиток суспільних відносин. Щоб реалізувати дослідницькі вимоги, передбачають різноманітні методи опитування, такі як анкетування, поштові опитування, інтерв’ю, різні види спостережень, методи аналізу документів, експертної оцінки експерименту.
3. Обробка й аналіз даних, отриманих у ході дослідження згідно з програмою. На цьому етапі відбувається розробка декількох варіантів вирішення проблеми і їх апробація через обговорення з експертами. Це допомагає перевірити зібрані аналітичні документи в умовах, наближених до реальних.
Далі виконується попередня підготовка матеріалів до обробки, перевіряються анкети на предмет повноти заповнення, вибраковуються ті, в яких відсутні відповіді до 30% основ-них запитань; далі інформація кодується і обробляється.
4. Підготовка звіту за наслідками дослідження, викладення його результатів у наукових публікаціях, практичних рекомендаціях і проектах соціальних змін. Підсумки аналізу та інтерпретація соціологічних даних набуває форми документів, які й оформляються на цьому етапі: це звіт за результатами дослідження, додатки до звіту й аналітична довідка. Вони містять у собі інформацію, висновки, рекомендації, на основі яких надалі будуть прийматися конкретні рішення (зміни до законів у процесі їх застосування, формування кримінальної політики держави, напрямки реформування судової системи тощо).
У межах кожного етапу можуть бути свої послідовні фази – проміжні етапи (більш детально кожний етап буде проаналізовано далі). При розгляді етапів соціологічного дослідження права слід мати на увазі, що перш ніж зробити висновки, дослідження завдяки послідовному розгортанню повинно сприяти отриманню соціальних фактів, що здатні використовуватися для цих висновків. При цьому факти використовуються для:
а) описування об’єкта дослідження, розкриття притаманних йому найбільш важливих сторін, зв’язків, процесів змінювання, розвитку, тобто для характеристики предмета дослідження;
б) ілюстрації теоретичних положень, оскільки думка не може бути відірвана від реальних соціально-правових явищ і процесів; у формі факту-ілюстрації можуть виступати, наприклад, відомості про чинні закони, дані про стан реалізації норм права, діяльності органів держави, а також положення, сформульовані іншими авторами;
в) полегшення процесу сприйняття читачами складного або недостатньо чіткого чи абстрактного положення;
г) обґрунтування достовірності, відповідності об’єктивній реальності тих положень і висновків, що їх формулює дослідник; цей аспект особливо важливий, коли узагальнення на підставі отриманих фактів розповсюджується на всю генеральну сукупність досліджуваних явищ і процесів.
Дослідник може не тільки констатувати інтенсивність прояву тієї чи іншої властивості, ознаки, а й показати, що його висновок відповідає об’єктивному становищу справ, спирається на факти, а не на суб’єктивні уявлення.
Список літератури
1.Методологія та методика соціологічних досліджень у праві / В.Д. Воднік, Ю. І. Золотарьова, Г. П. Клімова та ін. – Конспект лекцій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2009. – 94 с.
2. Конституція України: Науково-практичний коментар/В. Б. Аверьянов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.; Ред. Кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевий та ін. – Харків: Видавництво “Право”; К.: Концерн “Видавничий Дім” ін Юре, 2007.-808 с.
3. Коментар до Закону “Про судоустрій України”/ За заг. ред. В. Г. Маляренка.-К.: Юрінком Інтер, 2006, -464 с.
4. Організація судових та правоохоронних органів: Навч. посібник./ за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. – Харків: Право, 2007. 272 с.
5.Організація судової влади в Україні / За наук. ред. А.О. Селіванова. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 202 с.