Окрім безпосереднього призначення вищої освіти, а саме, отримання знань, кваліфікованої спеціальності і диплому, важливо, на мій погляд, відзначити наступний момент. Період навчання у Вузі, це початок самостійного життя. Роки навчання в школі, навіть в старших класах, це все одно час, коли ти знаходишся під наглядом батьків, під їх опікою і контролем. Можливо, це стереотипне уявлення, але проте. Під час вступу до ВУЗУ у молодої людини починається інше життя. Життя, в якому він сам, методом проб і помилок, визначає, що добре, а що - погано, сам ухвалює рішення і несе за них відповідальність. Тобто можна сказати, що людина приймає на себе позицію екзистенціалізму, згідно якої перед самостійними вирішеннями індивіда ніхто не владний. Це можна виразити так: "я вважав за краще звинувачувати себе, а не світ; не по доброті душевній, але щоб залежати тільки від себе самого" [2, с.126]. А це, у свою чергу, сприяє народженню дорослої самостійної особи, здатної долати труднощі, не сподіваючись ні на кого.
Третій момент, який слід зазначити, полягає в наступному. Будь-хто, хто вчився у Вузі, скаже, що роки студентства важливі не стільки отримуваними знаннями, а, перш за все, тією атмосферою, яка панує в студентському середовищі. Будучи студентом, особа залучається до особливого етносу, що живе по своїх законах і моральних установках. Людині, яка не була студентом, ніколи не зрозуміти специфіки цієї студентської культури. Життя в студентському середовищі дозволяє людині сформувати свій погляд на світ, створити свою шкалу цінностей, згідно якої він згодом вимірюватиме свої і чужі вчинки. Адже, якщо вірити словам А. Ейнштейна: "освіта є те, що залишається в нас після того, як ми забудемо все, чому нас учили..." [23]
Таким чином, молоді люди проходять черговий етап соціалізації, в ході якого вони визначаються зі своїми соціальними ролями, займають певне місце в суспільстві. Тому можна констатувати, що навчання у Вузі сприяє соціальній і персональній ідентифікації людини. Тобто, в процесі здобування вищої освіти у молодої людини формуються сталі цінності. Вища освіта сприяє тому, що формується цілісна, "справжня" особа, в якій зовнішнє оформлення співпадає з внутрішнім змістом. [20]
Як свідчить досвід розвинутих країн, чим більше людина навчається, тим вище у неї шанси на ринку праці. Якщо навіть не використовувати за прямим призначенням професійні навички вищої освіти, випускники ВНЗ отримують базові знання у певній професійній сфері, добре орієнтуються у суспільно-політичному просторі, накопичують досвід роботи зі складною науково-дослідною інформацією, тренують пам’ять, збагачують мовний запас, визначають коло знайомств серед осіб з високим інтелектуальним рівнем. Посилюються як соціально-адаптивні особливості особи, так формуються і нові, які забезпечують гнучку ініціативну лінію поведінки у майбутньому.
Висновок до1 розділу
Вивчення ціннісних орієнтації молоді дає можливість виявити ступінь її адаптації до нових соціальних умов і її інноваційний потенціал. Від того, який ціннісний фундамент буде сформований, багато в чому залежить майбутній стан суспільства. Цінність соціальна за своєю природою і складається лише на рівні соціальної спільності (як окремого соціального шару, так і суспільства в цілому). Сформовані в процесі діяльності індивідуальні ціннісні значення уявлення суспільні, колективні. Ціннісне відношення формується в процесі діяльності і реалізується через діяльність. Людина може вибрати мету, сформувати стратегію майбутньої поведінки, виходячи з індивідуальної системи цінностей.
2. Місце освіти в системі цінностей молоді
2.1 Цінність освіти в сучасному суспільстві
У комплексі загальновизнаних людських цінностей освіта утримує провідні позиції. З якнайдавніших часів людина незмінно чомусь - вчилася. Потім систематизувала свої уміння і навики у певні знання. По суті людина, яка як поза сумнівом "розумна", починаючи зі свого першого дня життя чомусь - те вчиться. Спочатку дихати, ходити, потім говорити.
У ті довгі роки, коли життя в наший країні відрізнялася відносною стабільністю для різних шарів молоді, освіта була привабливою метою, до якої вона прагнула. Це підтверджували соціологічні дослідження, об'єктивні дані: високі конкурси у вузи, реальні можливості просування в життя, які забезпечувала, як правило, вища освіта, соціальні престиж освіти і науки в очах суспільства. Все ця чинники формували соціальну установку на навчання, як засіб подальшого просування в життя, затвердження особового статусу, отримання цікавої роботи. Причому остання довго тримала першість в шкалі цінностей багатьох людей. Сьогодні можна констатувати, що життєві позиції, ідеали, стремління суспільства в цілому, і молоді сильно змінилися. Найсильніше ці зміни торкнулися молоді: її орієнтації міняються в межах року, навіть пів роки. [25 с. 193 ]
З початку 2000-х рр. у вітчизняних ЗМІ все частіше почали апелювати до поняттялюдського капіталу, освіти, що спочатку формується в рамках системи.Сфера освіти отримує визнання, як пріоритетної в контекстізагальносвітового руху до так званої економіки знань, або навіть суспільству знань.При цьому саме поняття знання, що було ще до недавнього часу цілком визначенимсьогодні розмивається, диверсифікується, стаючи універсальною категорією збезліччю значень, використовуваних в різноманітних контекстах.
У всі часи освіта була значущою цінністю. Проте в деякі періоди ця цінність ставала особливо пріоритетною. При цьому те, що в самому характері освіти вважалося найбільш істотним, зазнавало серйозних зміни. Більш того, навіть формульована в однакових поняттях вимога до якості освіти могло мати різноманітні цілі.
О. Нікіфоров вважає, що цінність освіти необхідно розглядати з трьох позицій: як цінність державну; цінність суспільну; цінність особистісну. Перші дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цього культурного феномену, і в радянський період саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом пріоритет віддається особистісній цінності освіти, індивідуально мотивованому, упередженому ставленню людини до її рівня та якості [23].
Напевне існує тісний зв'язок між визнанням особистісно-орієнтованої цінності освіти і тенденцій до розуміння освіти як неперервного процесу, що протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не лише підтримувати на належному рівні цінності суспільства, цінності соціуму, а й збагачувати, примножувати та розвивати їх.
Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у собі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння основних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів. [12 с. 243]
Освіченість не є засобом формування людини загалом, вона створює людину в конкретному суспільстві, відповідної до потреб даного суспільства, таку, яка усвідомлює цілі його розвитку та слугує їх реалізації. Таким чином цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе [21 с.189].
Отже, в умовах ринкової економіки ціннісні орієнтації в системі вищої освіти більшою мірою орієнтовані на економічну ефективність освітніх послуг, чим пояснюється велика кількість комерційних навчальних закладів та ріст платних послуг. Проте ціннісно-орієнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспільства в людях ініціативних, творчих, здатних самостійно мислити, не залишаючи поза увагою роль людини у створенні не лише матеріальних, але й духовних цінностей, не забуваючи про формування гармонійної, а не лише конкурентоспроможної особистості. Система освіти є ключовим моментом в соціалізації людини і ціннісні орієнтації майбутніх поколінь багато в чому залежать від неї.
В сучасному суспільстві освіта набуває все більшої цінності, зростає значення освіти протягом всього життя, освіта набуває якісно нового значення. В сучасному інформаційному суспільстві коли на перший план виходь вміння швидко орієнтуватися в інформації, схоплювати все за лічені секунди, освіта стає певним фундаментом для розвитку особистості у змінному світі.
2.2 Освіта, як особиста та суспільна цінність
Американський конгресмен, фахівець і політик в області освіти Дж. Брадемас так відзначає сучасну роль і значення освіти: "По-перше, освіта необхідна для щастя, бо як говорили греки, "за допомогою навчання у людини розвиваються життєві сили і розширюється його кругозір". По-друге, освіта є як би "сходами" для соціального і економічного успіху. Але крім високої здатності освіти до оформлення індивідуальних умінь і цінностей, до підвищення мобільності індивіда в суспільстві, освіта стала основою наших надій на зміцнення нації в економічних і матеріальних відносинах, на якісному рівні інтелектуального і культурного життя." [9. с.25]
Нікому сьогодні не треба доводити, що ХХI століття - століття науково-технічного прогресу, космічних досліджень і найбільших історичних змін - без сумніву, є і століттям освіти. Адже без успіхів останнього неможливі були б ніякі науково-технічні і соціальні досягнення. А вони з'являлися і, у свою чергу, робили найістотніший вплив на зміну, розвиток і цінність освіти.