Аналіз системи соціального захисту на ринку праці України (стр. 3 из 8)

В економічній енциклопедії йдеться, що “втручання держави в регулювання купівлі-продажу робочої сили та її раціонального використання зумовлено неспроможністю ринкової економічної системи забезпечити виробництво робочої сили необхідної якості, а також воно покликано зменшити зростання безробіття й забезпечити значну частину безробітних засобами до існування.

Так, Т. Боярчук особливу увагу акцентує на захисті найманої праці, який включає можливості зайнятості, перекваліфікацію, реалізацію своїх професійних умінь і професійного зростання, відтворення професійних навичок, отримання заробітку, забезпечення безпеки і охорони праці. Для забезпечення такого захисту держава передусім повинна в законодавчому порядку встановити основні соціальні гарантії, механізм їхньої реалізації та функції надання соціальної підтримки [4, c.291].

Система функціонування ринку праці включає органи державного регулювання; організацію інфраструктурного сектора, що здійснюють функції наукової й інформаційної підтримки, професійного утворення, охорони здоров'я, культури, спорту та ін., організацію сфери трудового посередництва, підприємств і організацій, що здійснюють виробництво продукції, робіт, послуг, які використовують трудовий потенціал працівників.

Державні органи керування трудовими ресурсами включають сукупність органів державної законодавчої, судової, виконавчої влади, централізовано регулюючі основні соціально-економічні відносини в країні, а також методи керування й механізм їхнього використання. Їхніми завданнями є прийняття законів, контроль за їхнім виконанням, виробіток і реалізація державної політики в області соціально-трудових відносин, що охоплюють питання оплати й мотивації праці, регулювання зайнятості й міграції населення, трудового законодавства, рівня життя й умов праці, а також розгляду трудових суперечок.

Центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво роботою з формування, використанню й розвитку трудових ресурсів, забезпеченню єдиної державної політики в області праці, зайнятості й соціального захисту населення й одночасно координуючу роботу із цих напрямків на Україні, є Міністерство праці і соціальної політики України (МПіСПУ).

Основними завданнями МПіСПУ є розробка пропозицій і реалізація основних напрямків і пріоритетів державної соціальної політики за рішенням комплексних проблем соціального розвитку, народонаселення, удосконаленню системи оплати праці й соціального партнерства, підвищенню рівня життя й доходів населення, розвитку соціального страхування, кадрового потенціалу, організації пенсійного забезпечення й соціального обслуговування, поліпшенню умов і охорони праці, удосконалення законодавства про працю, зайнятість і соціальний захист населення, забезпечення ефективної зайнятості населення й соціальних гарантій, соціального захисту родини, жінок, дітей, громадян літнього віку й ветеранів, інвалідів, громадян, звільнених з військової служби, і членів їхніх родин, здійсненню міжнародного співробітництва у встановленій сфері діяльності й наданню міжнародної гуманітарної допомоги становленню й розвитку державної служби зайнятості та ін.

Державний центр зайнятості забезпечує зайнятість населення й попередження масового і скорочення тривалого безробіття та створення умов, необхідних для розвитку трудових ресурсів.

Соціальні гарантії у сфері зайнятості передбачені Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими нормативно-правовими актами.

Законом України "Про зайнятість населення" (стаття 11) гарантується право громадян на соціальний захист у сфері зайнятості та право на одержання допомоги по безробіттю особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Відповідно до статті 7 цього закону за рішенням місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад може встановлюватись транспортна доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють соціальний захист населення.

Крім того, відповідно до статті 5 закону держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:

а) жінкам, які мають дітей віком до шести років;

б) одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;

в) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

г) особам передпенсійного віку (чоловікам по досягненні 58 років, жінкам — 53 років);

д) особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.

Для працевлаштування зазначених категорій громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5 відсотків загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.

Реалізація державних гарантій соціального захисту громадян від безробіття забезпечується шляхом: загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; наданням гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці; наданням додаткових гарантій для окремих категорій громадян, які не здатні на однакових умовах конкурувати на ринку праці; наданням гарантій для осіб і обмеженими фізичними та розумовими можливостями; добровільної участі громадян у недержавному страхуванні від безробіття.

РОЗДІЛ 2. ФАКТИЧНИЙ СТАН І ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

2.1 Стан активної та пасивної політики сприяння зайнятості зайнятості населення

Глобальна економічна криза також негативно позначилася на трудящих нашої країни у минулому році. На обліку у Державній службі зайнятості перебувало 2 143 348 осіб (у 2008 році – 2 500 733 особи). На кінець року кількість зареєстрованих безробітних становила 542 827 осіб, у 2008 році – 844 944 особи. У 2009 році службі зайнятості вдалося працевлаштувати лише кожного третього безробітного, у попередньому – майже кожного другого. В таблиці 2.1. наведена динаміка працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян за 2007 -2009 роки: Таблиця 2.1.Динаміка працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян України (станом на кінець періоду) [25]

Рік	Працевлаштовано, тис. осіб			Рівень працевлаштування, %1
2007	2008	2009	2007	2008	2009
Січень	63,7	64,5	39,3	6,7	8,0	3,8
Лютий	77,7	82,4	46,7	8,0	10,0	4,5
Березень	103,8	104,6	65,7	10,8	12,9	6,4
Квітень	113,9	113,9	93,5	12,3	14,5	9,4
Травень	111,3	107,4	73,1	12,6	14,3	8,0
Червень	112,0	105,4	72,2	13,7	15,0	8,6
Липень	95,4	97,5	59,9	12,1	14,3	7,8
Серпень	85,4	83,1	45,7	11,3	12,8	6,5
Вересень	96,0	97,5	56,8	12,9	14,4	8,3
Жовтень	107,2	107,2	70,3	14,5	15,1	10,6
Листопад	74,9	68,9	44,7	10,0	8,6	6,9
Грудень	57,3	42,1	34,7	7,5	6,1	5,13
Разом	3105,6	3082,5	2711,6	-	-	-

1.Розраховано як відношення чисельності незайнятих осіб, працевлаштованих державною службою зайнятості, до загальної чисельності осіб, які перебували на обліку впродовж звітного періодуОтже, як бачимо, в 2008 році було працевлаштовано на 23,1 тис.осіб менше ніж в 2007 році, в 2009 році - менше на 370,9 тис.осіб ніж в 2008 році. Загалом, за досліджуваний період чисельність працевлаштованих становила на 394 тис.особи менше, ніж на початку даного періоду, що становить –(-12,69%).Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян найбільше здійснювалося також по таким галузям: у 2009 році у сільське господарство працевлаштовано 153 034 особи ( у 2008 році – 203 693 особи), у переробній промисловості – 136 286 працівників ( у 2008 році – 232 196 працівників), у сфері торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів – 135 279 працівників (у 2008 році – 238 306 працівників), на будівництві – 25 894 робітника ( у 2008 році – 50 850 робітників).Станом на 1 травня 2010 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 472,4 тис. незайнятих громадян. Серед них: 261,8 тис. осіб складали жінки; 210,6 тис. осіб – чоловіки; 186,3 тис. осіб – молодь; 49,7 тис. осіб – вивільнені працівники; 94,8 тис. – особи, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Статус безробітного мали 455,0 тис. осіб. Із загальної чисельності безробітних 173,4 тис. осіб проживали у сільській місцевості (281,6 тис. – у містах).Станом на 1 травня 2010 року кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості становила 76,6 тис., у тому числі: для робітників – 35,3 тис., для службовців – 28,3 тис. та 13,0 тис. – для осіб, які не мають спеціальної підготовки. Найпопулярнішими професіями, на які сьогодні є попит, є професії висококваліфікованих робітників – слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв, кухарів, продавців та інших представників робочих професій. Мають попит фахівці з високим рівнем кваліфікації, топ-менеджери, а також економісти, лікарі, бухгалтери, юристи з відповідним досвідом роботи.Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості у січні-квітні 2010 року, становила 232,1 тис. осіб; проходили професійне навчання 80,8 тис. безробітних; в оплачуваних громадських роботах брали участь 103,2 тис. незайнятих осіб.Наведемо динаміку працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами впродовж 2008 – початку 2010 років (табл.2.2.): [25] Таблиця 2.2. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами

Працевлаштовано державною службою зайнятості
2008 рік			2009 рік			січень–березень 2010
тис. осіб	у % до		тис. осіб	у % до		тис. осіб	у % до
	Загальної кількості незайнятих громадян	відповідного періоду 2007р.		Загальної кількості незайнятих громадян	відповідного періоду 2008р.		загальної кількості незайнятих громадян	відповідного періоду 2009р.
Всього	1084,0	43,3	98,7	702,7	32,8	64,8	137,5	16,7	90,6
Автономна Республіка Крим	39,4	45,3	100,1	27,8	36,0	70,6	4,3	15,5	83,0
Вінницька	46,5	42,0	99,6	30,6	33,5	65,9	4,9	12,6	91,4
Волинська	35,2	45,2	99,7	23,7	36,3	67,5	4,1	18,9	85,1
Дніпропетровська	73,7	45,4	98,8	36,9	25,9	50,0	10,2	18,7	117,3
Донецька	74,3	42,1	92,8	46,7	27,8	62,8	9,1	14,6	81,5
Житомирська	38,5	41,4	96,4	24,6	30,8	63,9	4,1	12,4	77,1
Закарпатська	30,3	45,3	100,4	19,2	35,5	63,3	4,1	19,5	98,6
Запорізька	43,1	41,2	95,9	23,7	25,9	55,0	4,9	13,0	100,7
Івано-Франківська	47,9	46,9	100,0	24,7	33,5	51,5	5,0	18,7	99,2
Київська	32,1	44,1	97,7	18,9	28,1	58,9	3,4	12,7	102,7
Кіровоградська	32,8	43,9	98,4	23,5	36,7	71,5	4,9	18,5	92,6
Луганська	45,8	43,0	100,1	34,5	37,6	75,4	7,3	23,7	98,4
Львівська	51,7	41,9	100,6	35,1	33,2	67,8	7,2	17,9	96,1
Миколаївська	31,6	42,6	100,4	25,6	38,2	80,9	4,3	16,2	82,1
Одеська	38,7	44,1	99,8	21,3	30,3	55,0	4,8	18,2	74,0
Полтавська	45,2	39,6	99,1	33,9	32,5	75,0	7,2	15,7	88,9
Рівненська	35,6	38,9	101,7	25,2	32,8	71,0	4,4	15,4	90,5
Сумська	37,1	43,0	100,1	19,6	27,6	52,7	3,3	11,6	76,6
Тернопільська	37,5	39,9	100,3	23,0	32,9	61,4	2,6	11,7	68,4
Харківська	59,5	43,7	97,7	41,7	34,2	70,1	9,8	19,9	97,4
Херсонська	33,2	47,0	97,8	16,0	32,7	48,3	1,9	11,9	54,0
Хмельницька	38,5	42,6	100,5	32,5	39,2	84,5	6,5	20,1	110,6
Черкаська	45,7	42,7	97,5	28,5	31,9	62,3	5,5	14,5	94,2
Чернівецька	19,3	38,3	96,1	8,9	25,0	46,1	1,1	7,8	67,1
Чернігівська	32,0	39,9	100,0	18,0	28,0	56,3	3,0	12,1	74,7
м.Київ	35,4	67,1	100,2	35,4	59,2	100,1	9,4	51,7	103,4
м.Севастополь	3,4	46,1	97,0	3,2	37,3	93,1	0,2	6,1	21,3

Отже, як бачимо, найбільший рівень працевлаштування громадян зберігається в великих містах, зокрема Києві, АР Крим, Севастополі.Слід зазначити, що впродовж2000–2008 рр. в Україні відмічаласяпозитивна динаміка щодо зростанняобсягів професійного навчаннянезайнятого населення, в тому числібезробітних. Навчання здійснювалося як під конкретні робочі місця, так із урахуванням можливостей самостійної зайнятості. Так, у 2000 р. назамовлення державної служби зайнятості навчалося 137,2 тис. осіб, або5,0%, тоді як у 2007 р. – 229, 4 тис. осіб,або 13,3%;у 2008 році – 245,2 тис. осіб, або13,8%[26].Відповідно зростав показникпрацевлаштування після завершеннянавчання: у 2000 р. – 53,5% від кількості осіб, які завершили навчання;у 2007 р. – 75,7%; у 2008. – 76,1%. Прицьому переважна кількість незайнятих громадян навчалася за робітничими професіями (наприклад, у2007 р. таких було 79,5%) [18, c.23].Необхідно зазначити, що до2005 р. для навчання за робітничимипрофесіями переважно використовувалася навчально-матеріальна базапрофесійно-технічних навчальнихзакладів. Однак останніми рокамиперевага надавалася організаціїнавчального процесу безпосередньона виробництві (для порівняння: у2001 р. використовувалася навчальната матеріально-технічна база 427 підприємств, де навчалося за робітничими професіями близько 29% слухачів;у 2007 р. – база 18 274 підприємств,що в 4,5 разу більше, ніж у 2001 р., дезгідно зі статистичними даними без-посередньо на виробництві навчалося вже 42,6% безробітних)Криза не оминула систему професійного навчання незайнятогонаселення івже негативно позначилася на його обсягах. (Станом на1 січня 2009 р. було відмічено скорочення кількості незайнятих громадян,направлених на навчання: всього210,3 тис. осіб, або 11,8% від кількостізареєстрованих, проти 204,9 тис. осіб,або 13,8% у 2008 р. У свою чергу, в І півріччі 2009 р. за офіційними данимипройшли навчання всього 99 тис.безробітних громадян, при тому що вУкраїні в цей період були незайнятими 2,1 млн. осіб.)В таблиці 2.3. наведена чисельність осіб, направлених на професійне навчання: Таблиця 2.3 Чисельність осіб, направлених на професійне навчання [25]

Роки	Чисельність осіб, направлених на професійне навчання, тис. осіб
2000	137,2
2007	229,4
2008	204,9
2009	135,3

Фахівці державної служби зайнятості вважають, що таке зменшення обсягів навчання безробітних зумовлене: скороченням кількості замовлень на підготовку кадрів з боку роботодавців; зменшенням надходжень до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та збільшенням витрат на допомогу по безробіттю.У громадських роботах у 2009 році взяло участь 240 440 безробітних, у 2008 – майже вдвічі більше: 426 825 осіб.Незайняте населення, яке пройшло професійне навчання у минулому році становить 135 332 особи, що на третину менше, ніж у 2008 році – 204 863 особи. За спеціальностями найбільше підготовлено електрогазозварників, кухарів, перукарів, продавців продовольчих товарів, операторів котельні та водіїв.Щодо пасивних заходів соціального захисту, слід відзначити таке.Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття впродовж аналізованого періоду були виділені кошти: Таблиця 2.4. Динаміка виплат допомоги по безробіттю за 2009 рік [25]

Місяці	Витрати на допомогу по безробіттю, млн.грн.	Середньооблікова кількість безробітних, які отрималидопомогу побезробіттю, тис.осіб	Середній розмір допомоги, грн
Січень	306,3	506,7	604,2
Лютий	402,2	658,9	610,44
Березень	366,1	606,0	610,44
Квітень	350,2	572,0	604,16
Травень	338,5	546,3	612,22
Червень	366,7	589,1	622,44
Липень	389,2	615,8	632,1
Серпень	312,5	484,1	645,45
Вересень	320,5	491,7	651,84
Жовтень	335,7	515,1	651,68
Листопад	260,3	399,9	650,97
Грудень	346,7	528,9	655,56

Для наочності представимо дану динаміку графічно: Рис.2.1. Динаміка витрат із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 12 місяців 2009 року. Отже, як бачимо, найменший розмір витрат на допомогу по безробіттю був зафіксований в листопаді і найбільший в лютому місяці 2009 року.

Для організації підприємницької діяльності за 9 місяців 2007 року допомога по безробіттю виплачена одноразово понад 14,1 тис. безробітних. Із них понад 6,0 тис. осіб – жінки, понад 6,3 тис. – представники молоді до 35 років, більш ніж 1,0 тис. осіб, які потребують додаткових гарантій соціального захисту. Крім цього, допомога по безробіттю виплачена одноразово понад 3,5 тис. жителів малих міст. Серед осіб, яким допомога по безробіттю була виплачена одноразово, понад 4,1 тис. - мешканці села. Також протягом 9 місяців 2007 року допомога по безробіттю виплачена одноразово для організації підприємницької діяльності 167 військовослужбовцям, звільненим у зв’язку з реформуванням Збройних сил, та більше ніж 400 особам – членам безробітних сімей та одиноким особам.