Соціальний захист населення як складова соціальної політики держави (стр. 10 из 18)

До посадових осіб, винних у надмірному нарахуванні субсидій, вживаються заходи, передбачені законодавством.

За поданням житлово-експлуатаційних організацій, об'єднань (товариств) співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають комунальні послуги, виплата субсидій припиняється, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує відповідної частки житлово-комунальних послуг, за винятком випадків, зазначених у пункті 13 цього Положення.

Місцеві фінансові органи перераховують кошти для відшкодування витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у порядку, встановленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

На кожного одержувача субсидії відділи (управління) субсидій і організації, що надають населенню житлово-комунальні послуги, реалізують скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, заводять справу, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення субсидії, та розрахунки її розміру.

Проаналізуємо кількість звернень громадян, фінансування та призначення субсидій за 2005-2006 роки, а також 1 квартал 2007 року.

Таблиця 2.1

Аналіз призначення та фінансування субсидій по Хотинському району за 2005-2007 роки

Показники Роки	Кількість звернень	Призначено (тис.грн.)	Профінансовано (тис.грн)
2005 рік	3507	902,5	895,4
2006 рік	1589	304,0	302,2
1 квартал 2007 року	983	311,9	111,9

З вищевикладеного бачимо, що в 2006 році всі показники по субсидіях зменшились. Це відбулося у зв’язку з тим, що:

1. В кінці 2005 року та в 2006 році збільшився розмір пенсії (субсидією найчастіше користуються пенсіонери – найуразливіша категорія країни), а для розрахунку субсидії береться попередні 6 місяців.

2. В 2006 році довго не було прийнято розпорядження про ціну на тверде паливо. Та ціна на нього була низькою.

Тобто при збільшеній пенсії та низькій ціні на тверде паливо після підрахунку виходила нульова субсидія.

Тепер ми бачимо, що за 1 квартал 2007 року і показники, які аналізуються майже дорівнюють показникам за 2006 рік. Це випливає з того, що:

1. За попередні роки для розрахунку субсидій враховувалося 20 % сукупного доходу сім’ї, а з 2007 року враховується 15 %.

2. Збільшилась ціна на тверде паливо.

3. Спростилася процедура отримання субсидії, через це збільшилась кількість осіб, яким положено отримання субсидій.

2.4 Забезпечення реалізації державних гарантій щодо надання адресної допомоги інвалідам війни та праці

Система соціальної допомоги, яка надається сьогодні в Україні, не забезпечує адекватної соціальної підтримки громадян у ринкових умовах у разі настання ризику.

Реформування цієї системи має здійснюватися на основі вироблення нових підходів і критеріїв до оцінки існуючих соціальних програм з метою їх раціоналізації та консолідації з урахуванням наявних бюджетних ресурсів. Для підтримання найбільш вразливих верств населення буде запроваджено систему гарантованого мінімального сукупного доходу сім'ї.

Для досягнення цієї мети необхідно:

─ поглибити адресність державної соціальної допомоги через упорядкування пільг та допомоги, що надаються різним категоріям населення;

─ удосконалити механізм надання субсидій на оплату житла, комунальних послуг, палива;

─ запровадити для окремих категорій громадян залежно від рівня їх доходів надання субсидій на послуги, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності (користування транспортом, телефоном тощо);

─ реформувати нормативно-правову базу надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та одиноким непрацездатним особам на основі урахування їх сукупного доходу;

─ створити систему контролю за ефективним і раціональним використанням коштів для надання державної соціальної допомоги;

─ впровадити єдину обліково-інформаційну систему одержувачів соціальної допомоги.

Реформування системи соціального обслуговування та надання допомоги малозабезпеченим верствам населення має спрямовуватися на розроблення нових механізмів реалізації чинних законодавчих актів з питань соціальної політики, послідовне здійснення заходів щодо розвитку та зміцнення системи соціального захисту населення, вдосконалення механізму фінансування надання соціальної допомоги, що забезпечить гарантований державою рівень соціального захисту малозабезпечених верств населення.

Пріоритетними напрямами в цій сфері мають бути:

─ удосконалення роботи органів соціального захисту населення;

─ розвиток мережі установ, які займатимуться організацією комплексного соціального обслуговування за місцем проживання громадян похилого віку та інвалідів.

Для цього необхідно:

─ підвищити якість соціального обслуговування громадян похилого віку, інвалідів у територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та в інтернатних установах, залучити до співробітництва з державними установами недержавні громадські організації, фонди для надання допомоги малозабезпеченим верствам населення;

─ запровадити для матеріально забезпечених верств населення, з урахуванням їх індивідуальних потреб, систему надання платних соціальних послуг у домашніх умовах та в інтернатних установах;

─ здійснити будівництво спеціальних житлових будинків для ветеранів війни та праці з комплексом служб соціально-побутового, медичного призначення;

─ удосконалити роботу підсобних селянських господарств при будинках-інтернатах системи соціального захисту населення з метою повного задоволення потреб цих установ в основних продуктах харчування власного виробництва та організувати роботу міні-цехів з переробки власної продукції;

─ забезпечити створення та комплексне функціонування центрів і будинків соціальної реабілітації та адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та тих, які втратили соціально корисні зв'язки.

Система соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці має бути спрямована на створення умов, які б забезпечували їм повноцінне життя, гарантували рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічному, політичному і соціальному житті держави.

Для цього здійснюватимуться заходи щодо:

─ передбачення вільного доступу інвалідів до об'єктів соціальної інфраструктури при проектуванні і будівництві населених пунктів, формуванні житлових масивів, розробленні проектних рішень на нове будівництво, реконструкції будівель та споруд, аеровокзалів, залізничних і річкових вокзалів, морських портів, комплексів і комунікацій, а також розробленні та виготовленні транспортних засобів;

─ забезпечення соціально-правової, трудової та медичної реабілітації інвалідів, професійного навчання і створення необхідної кількості робочих місць для їх працевлаштування;

─ прийняття нової редакції Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Закон має закласти основи нормативно-правової бази соціального захисту інвалідів, визначити основні принципи і напрями розвитку законодавчого процесу, організаційно-фінансові заходи тощо;

─ надання державної підтримки всеукраїнським організаціям інвалідів після прийняття закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування громадських об'єднань інвалідів та підприємств, де працюють інваліди;

─ реструктуризації і переоснащення протезно-ортопедичних підприємств з метою вдосконалення вітчизняного виробництва сучасних засобів реабілітації інвалідів та повного забезпечення потреби в них;

─ розвитку системи життєзабезпечення і соціального обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці шляхом розширення мережі реабілітаційних і територіальних центрів, надання передбачених законодавством пільг та гарантій, посилення ролі адресних пільг і допомоги.

Пільги для інвалідів війни, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідають міжнародним договорам України, але через дефіцит державного бюджету багато з них не виконуються. Так, наприклад, згідно з згаданим Законом (п. З ст. 13) інваліди війни щорічно безплатно позачергово забезпечуються санаторно-курортним лікуванням або компенсацією за нього. Проте такі виплату якщо і проводяться, то з розрахункуінвалідам війни 1 та 2 групи, які не змогли оздоровитися надається компенсація в розмірі 200,00гривень, а інвалідам 3 групи 150,00 гривень. а не середню вартість путівки, вартість якої тепер від 3000 грн.

Наведемо ще один приклад — згідно з п. 8 ст. 13 згаданого закону передбачається проведення позачергового безоплатного капітального ремонту власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт інших будинків і квартир інвалідів війни. Практично цей пункт зовсім не виконується.

Проблемою в житті інвалідів війни лишається позачергове безоплатне зубопротезування, госпіталізація та проходження медико-соціальної експертної комісії. У інвалідів війни багато захворювань, тож часто ЛКК не може визначитись, який спеціаліст повинен оформляти подання на МСЕК. Дуже часто звертаються інваліди війни з листами, в яких просять допомогти пройти переогляд у МСЕК з метою отримання, наприклад, 1-ї групи інвалідності уже після 80-річного віку, і це в той час, як більше 60 років вони є інвалідами війни. Думаю, що інваліду війни після досягнення 80-річного віку потрібно, не задумуючись, призначати 1-шу групу інвалідності.