Соціальний захист населення як складова соціальної політики держави (стр. 13 из 18)

Основні напрямки програми:

1. Адресна матеріальна допомога;

2. Медичне обслуговування, лікування і реабілітація;

3. Матеріально-побутове та торговельне обслуговування;

4. Захист трудових прав;

5. Культура обслуговування, дозвілля, відпочинок та безперешкодний доступ до соціальної структури.

Програма фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та місцевих рад, благодійних пожертвувань підприємств, організацій, селянських спілок, колгоспів, комерційних підприємств, приватних юридичних та фізичних осіб, релігійних конфесій; гуманітарної допомоги; масових благодійних заходів; інших надходжень.

За 2006 рік проведення заходів згідно програми організовано допомогу психоневрологічному будинку-інтернату продуктами харчування, ліками, медичним інвентарем, паливом на суму 200 тисяч гривень. Підприємства та установи району взяли під опіку 80 інвалідів та пенсіонерів, які раніше в них працювали з метою надання їм допомоги у придбання ліків, палива, одягу та взуття, ремонті помешкань, тощо. При Церкві Святого Андрія щонеділі організовуються благодійні обіди приблизно на 100 чоловік.

В м. Хотині відкрито магазин для обслуговування пільгової категорії громадян.

Проведено безплатну телефонізацію 28 помешкань інвалідам І та ІІ груп.

При будинку культури працює клуб «Ветеран», який залучає до суспільно-корисної праці ветеранів війни та праці. Вечори відпочинку для цієї категорії громадян територіальний центр «Ветеран» проводить двічі на рік: свято 8 березня та День св. Миколая.

Це, звичайно, не вирішить проблему бідності наших громадян, але, можливо, хоч на деякий час знизить соціальну напругу в нашому суспільстві, вселить надію в серця українських людей на майбутнє.

Основний структурний підрозділ територіального центру «Ветеран» відділення соціальної допомоги.

Згідно з «Положенням про відділення соціальної допомоги вдома» та угодою, укладеною між відділенням та самотніми непрацездатними громадянами похилого віку відділення соціальної допомоги вдома обслуговує 468 чоловік, з них на селі 358 чоловік. Потребують такого обслуговування ще 120 чоловік району.

Згідно з угодою не рідше двох разів на тиждень соціальний працівник відвідує одинокого громадянина, надає соціально-побутові послуги, виявляє додаткові проблеми, які необхідно розв’язати і розв’язує їх самостійно або з допомогою підприємств торгівлі, побуту, громадського харчування, закладів охорони здоров’я, товариств, благодійних організацій та інше.

Соціальний працівник повинен бути готовим до роботи з цією категорією громадян і вміти не лише надавати послуги, а й вміти дієво спілкуватися з людьми похилого віку, вміти вислухати літню людину з розумінням та цілеспрямовано, вміти створювати і розвивати добрі стосунки, вміти досягати довіри підопічних і т.д. З людьми похилого віку, те ще й самотніми необхідна особлива тактика поведінки працівників системи соціального захисту, і в тому числі, соціальних працівників.

Соціальні працівники відділення соціальної допомоги Хотинського територіального центру «Ветеран» надають одиноким непрацездатним громадянам 29 найменувань послуг, серед яких: доставка товарів з магазину, прибирання приміщення, прання білизни, доставка води, придбання і доставка палива, сприяння в медичній допомозі, сприяння в ремонті житла, сприяння в обробці городу, заготівля продуктів на зиму, допомога в похованні та інше.

Установи соціального захисту відходять від позиції очікування звернень громадян та формальної відповіді на них і перейшли до обстеження умов життя населення, виявлення нужденних та пошуку оптимальних можливостей надання допомоги.

Важливо також забезпечити комплексний підхід до вирішення соціальних проблем: з’ясування та надання всіх видів соціальної допомоги у кожному конкретному випадку для кожної конкретної людини. Статистичні дані за минулі роки є яскравим свідченням того, в якому напрямку проводилась ця робота в області та районі.

Відповідна робота в Чернівецькій області розпочалася зі створення нової організаційної структури – територіальних центрів ще в 1990 році. Перші кроки діяльності територіальних центрів засвідчили, що це прогресивна і дієва форма соціального захисту, адже надомне обслуговування, медичну допомогу інвалідам, одиноким літнім людям до їх створення не здійснювала жодна структура.

В Чернівецькій області діють 12 територіальних центрів, які обслуговують близько 22 тисяч пенсіонерів, майже половина з них обслуговують відділення соціальної допомоги вдома. Розвиток соціального обслуговування одиноких непрацездатних громадян та інвалідів відділенням соціальної допомоги вдома за 1990-2007 роки та розвиток мережі територіальних центрів та відділень соціальної допомоги вдома ілюструє рис 2.5

Рис. 2.5 Розвиток мережі територіальних центрів та відділень соціальної допомоги вдома за 1990-2007 роки.

Статистичні дані за минулі роки свідчать, що кількість обслуговуваних територіальним центром збільшується, кількість наданих послуг збільшується, збільшується також і сума наданих послуг.

Аналіз даних за минулі роки показує, що є в роботі як позитивні надбання, так і деякі ускладнення. А це означає, що реформування системи соціальних допомог стало пріоритетним напрямком діяльності територіального центру “Ветеран”.

Не хочеться обминути увагою і відділення грошової і натуральної допомоги, бо саме на цій ділянці роботи є найбільш відчутні зрушення.

Якщо в 1995 році територіальний центр надав допомогу гостропотребуючим на суму лише 905 гривень, то в 2000-х роках ця цифра вже досягнула 17 500 гривень.

На протязі 2006 року територіальним центром “Ветеран” управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації проведена наступна робота, а саме :

За сприянням підприємств, установ, організацій, банківських та комерційних структур, релігійних конфесій, окремих підприємств та громадських організацій зібрано і надано допомоги на загальну суму 942888 грн. в тому числі:

─ грошова допомога – 455430 грн. 6212 чол..

─ натуральна на суму – 136170 грн. 5204 чол..

─ надано інтернатним установам допомогу на загальну суму 351288 грн.

При територiальному центрi "Ветеран" працює пункт прокату засобiв пересування для iнвалiдiв.

Створений та працює центр соцiальноi реабiлiтацiї iнвалiдiв, який надає безкоштовнi послуги масажистiв, перукаря, швеї iнвалiдам, пенсiонерам, багатодiтним та iншим соцiально-незахищеним верствам населення.

До Дня Перемоги ветеранам , учасникам війни , сім’ям загиблих надана матеріальна допомога з державного бюджету на загальну суму 579,4 тис.грн., з місцевого – 10 тис. грн. Для них проведений благодійний обід на суму 7000 грн.

Отже, проведений аналіз свідчить про те, що впродовж останніх років в районі проводиться радикальне реформування системи соціальної допомоги, що зумовлено значним падінням рівня життя більшості населення району, обмеженістю державних ресурсів.

Сьогодні на порядку денному залишається пошук оптимальних шляхів надання соціальної допомоги та послуг на місцевому рівні.

2.6 Роль та значення управління праці та соціального захистунаселення у галузі охорони праці, її соціальних гарантій

Праця посідає центральне місце у житті людей , вона визначає стабільність сім’ї та суспільства у цілому . Люди прагнуть мати таку роботу, яка б забезпечувала їм та їхнім сім’ям прийнятний рівень життя, роботу де основні права трудящих були б дотримані.

Люди намагаються і хочуть мати захист у випадку коли не зможуть працювати, а також розраховують одержати належний захист у разі хвороби або травми на робочому місці .

В Україні питання охорони праці регламентується Законом України “Про охорону праці” яким визначаються основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності , на належні, безпечні і здорові умови праці регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Гідна праця – це безпечна праця, але ми все ще далекі від досягнення цієї мети. Щорічно близько 20 тисяч чоловіків, жінок гинуть внаслідок нещасних і захворювань професійного характеру. Крім того , щорічно реєструються безліч нещасних випадків професійного характеру.

За цим жахливі людські втрати біль та страждання. Нещасні випадки на виробництві не такі помітні, лише поодинокі, найтрагічніші випадки набувають громадського розголосу, а у повсякденному житті ми, як правило, не бачимо тих, хто вмирає, захворює або одержує травми на роботі .

Узяті разом ці випадки становлять собою соціальне явище, на яке держава повинна реагувати. Бездіяльність може призвести до великих людських та економічних втрат. За 2005 рік в Хотинському районі на виробництві сталося, 17 нещасних випадків, з них 2 смертельні, а в 2006 році на виробництві було травмовано 6 чоловік, з них 1 смертельно.

Охорона праці на Хотинщині регламентується відділом з питань праці управлінні праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації [39, ст. 171].

Одним з головних завдань служб охорони праці місцевих держадміністрацій є реалізація державної політики в галузі охорони праці на ввіреній території. Для нинішнього часу є характерним подрібнення великих і середніх підприємств на менші, подальший розвиток малого бізнесу, тому це завдання стає дедалі важче виконувати. Беручи до уваги той факт, що у будь-якого підприємця багато турбот й окрім охорони праці, можна зрозуміти, чому ці питання вирішуються так важко. На маленькому підприємстві одному керівникові забезпечити вирішення питань всіх аспектів діяльності практично неможливо, а на утримання достатньої кількості спеціалістів не вистачає коштів. Звідси напрошується висновок, що у суворій відповідності до вимог чинного законодавства робота з охорони праці в малому бізнесі, а може, й у частині середнього проводитися не може. У. деяких випадках до питань охорони праці на малих підприємствах доцільніше підходити диференційовано. Наприклад, ми не бачимо реальної користі від того, що від підприємства зі штатом у кілька осіб вимагають розробляти Положення про систему управління охороною праці або Положення про навчання з питань охорони праці. І так зрозуміло, що за все відповідає та всім займається один його керівник. А за великим рахунком, як свідчить практика, пункт 1.4 з Типового положення про навчання з питань охорони праці можна зовсім виключити. Бажано, щоб подальший розвиток нормативної бази з охорони праці йшов не шляхом ускладнення, а очищувався від зайвої «бюрократії».