Таблиця 3.2.1. Розуміння учасниками поняття «гендер»
| Результати загального опитування | Результати після тренінгу |
| “рівність між чоловіком та жінкою”“різниця між чоловіком та жінкою”“статева ознака” | “соціальні ролі, що стосуються чоловіка та жінки”,“різниця між чоловіком та жінкою, що зумовлена їх соціальними ролями”, “розподілення ролей в суспільстві, що стосуються чоловіка та жінки”. |
Зміни в розумінні поняття гендерна рівність також демонструються в результатах повторного анкетування учасників тренінгу. Загальна кількість учасників, що дали відповіді на це запитання змінилася – до тренінгу половина не дала відповіді на це запитання, після тренінгу з загальної кількості 13 чоловік - 10 дали правильну відповідь. Відповіді мали суттєві доповнення, в порівнянні з відповідями під час попереднього опитування, а саме: “гендерна рівність - це забезпечення прав і можливостей для обох статей”. Один учасник не визначився з відповіддю і двоє дали дещо неточну відповідь, яка хоч і демонструє взаємозв’язок між гендерною рівністю та стосунками чоловіка та жінки, але не відображає розуміння даного поняття. Такими відповідями були: “сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”, “гарні стосунки між чоловіком та жінкою”.
гендерний стереотип поінформованість хворий
Таблиця 3.2.2Розуміння учасниками поняття «гендерна рівність»
| Результати загального опитування | Результати після тренінгу |
| “гендерна рівність - сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”, “гарні стосунки між чоловіком та жінкою”“чоловік та жінка мають однакові права”“повага до обох статей/ між статями” | “гендерна рівність це забезпечення прав і можливостей для обох статей”“рівні права чоловіка та жінки”“є підтримка досягнення рівності між жінками та чоловіками з ціллю забезпечення стабільного розвитку”“рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації” |
Задля розпізнання та визначення гендерних стереотипів в тренінгу серед інших методик, було використано проективну: учасникам пропонувалось зобразити образ ідеального чоловіка та жінки. Для виконання цієї вправи учасникам пропонувалось розділитися на дві групи. За отриманими результатами, учасники для жінки визначають такі риси як: хазяйновитість, розум, сексуальність, привабливість. Для чоловіка визначають: працьовитість, вірність, розум, відсутність алко та нарко- залежностей. Самі учасники під час обговорення вправи визначили, що на такі уявлення впливають соціальні ролі чоловіка та жінки. За результатами опитування після тренінгу в питанні, що стосувалось визначення гендерних стереотипів продемонстровано кардинальні зміни - після тренінгу всі три твердження майже всі учасники визначили як приклади гендерних стереотипів. Ще чотири учасники на два твердження з трьох дали негативні відповіді або не визначилися з відповіддю. Отже, учасники після проходження тренінгу розпізнали гендерні стереотипи.
Відповіді після тренінгу на те саме питання, щодо надання прикладу гендерного стереотипу продемонструвало відповіді іншого змісту. По-перше, 12 з 13 дало відповідь на це питання. По-друге, до зазначених стереотипів ролі жінки додалися і стереотипи пов’язані з роллю чоловіка в суспільстві: “чоловік працює в школі, а отже він “невдалий”, нереалізований”, “чоловік, що виконує домашню роботу - слабкий, не справжній чоловік”, “справжні чоловіки сильніші у всьому за жінку”. Також додалися стереотипи які стосуються жінок, але іншого характеру: “жінка винна в усіх проблемах в сім’ї”, “ВІЛ позитивні жінки винуваті в усіх гріхах, а чоловіки - ні”. Можливо помітити, що з’явилась різноманітність відповідей, що не може не демонструвати зміни у розумінні учасниками зазначеного поняття.
Під час тренінгу учасники заохочувались до обговорення та дискусій. Це було необхідно задля розуміння учасниками глибини закоренілості гендерних стереотипів у свідомості.
Інформаційний блок, який представляв фактори вразливості викликав певні протиріччя між учасниками тренінгу. Це було спричинено тим, що кожен з учасників намагався апелювати до свого досвіду і міг не визначати зазначені фактори вразливості. За допомогою вправи, що мала на меті розподілити всі фактори вразливості на декілька груп (соціальні, психоемоційні, економічні), учасники визначили взаємозв’язок між гендерними стереотипами та факторами вразливості.
Для того, щоб визначити рівень поінформованості щодо факторів вразливості і їх проявів, учасникам пропонувалось визначити чи вважають вони правильним 12 тверджень. Кожне твердження описувало певний фактор вразливості, визнання або невизнання існування якого демонструє розуміння гендерного виміру проблеми ВІЛ\СНІД.
Всі твердження були створені на базі опрацьованих матеріалів з гендерної політики Центрального офісу Всеукраїнської організації Мережа людей, що живуть з ВІЛ так і в матеріалах інформативної частини тренінгу.
Питання, відповіді на які не зазнали значних змін, стосувалися загальновідомої інформації в сфері ВІЛ\СНІД, а саме про: ризиковану поведінку, насильницький статевий акт і про піклування з боку жінки про хворого чоловіка.
Найбільших змін зазнали питання щодо жінок, що надають сексуальні послуги, нерівний розподіл ресурсів, щодо доступу жінок до різноманітних послуг і ролі жінки як матері. Відповіді на 6 з 12 тверджень до і після тренінгу суттєво не змінилися, але все одно, загальний відсоток правильних відповідей зріс.
На тренінгу неодноразово були презентовані фактори вразливості для обох статей. Жінки є більш вразливими і 12 з 13 учасників зазначають це в опитуванні після тренінгу.
Остання тема, яка обговорювалась на тренінгу стосувалась питання стратегій подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ/СНІД. Учасникам було запропоновано прослухати візуалізований інформаційний блок з даної теми. Також фахівцям було запропоновано створити фокус-групу з метою обговорити представлену тренером соціальну рекламу з тематики подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ\СНІД. Як результат даної вправи тренер отримав висновки учасників щодо рекламних плакатів, які були створені в рамках гендерно- орієнтованого проекту організації, які потім було передано керівництву організації, з метою вдосконалення та змін в представлених зразках, та здійснення претесту інформаційних матеріалів. Для оцінки учасникам було запропоновано чотири інформаційні матеріали. Учасники самостійно визначили критерії оцінки зразків:
- викликані асоціації (Які асоціації інформаційний матеріал викликає в аудиторії?)
- релевантність (Як аудиторія визначає мету плакату?)
- ефект (Як інформаційний матеріал впливає на аудиторію?)
- Окрім соціальної реклами створеної в рамках діяльності організації, учасникам було представлено різні приклади міжнародної гендерно орієнтованої реклами, приклад реклам побудованих на стратегіях подолання проблем ВІЛ\СНІД та наркозалежності. Всі приклади обговорювались та оцінювались за попередньо визначеними самими учасниками критеріями. Дана вправа була пов’язана з інформаційним блоком стратегії та шляхи подолання проблем викликаних гендерними стереотипами в сфері ВІЛ/СНІД”, в якому зазначалося не тільки про інформаційний вплив, а і про групову та індивідуальну роботу, співпрацю з іншими організаціями і т.д. Тобто, шляхи подолання від індивідуального до національного рівнів.
- Опитування після проведення продемонструвало, що учасники на відміну від результатів при загальному опитуванні можуть зазначити в середньому від 3 до максимальних 5 можливих стратегій. Серед них учасники зазнають: групова робота, індивідуальне консультування, соціальна реклама та інші. З 13 респондентів 7 відповіли правильно на всі запитання.
- Щодо спрямування цих стратегій на подолання гендерних стереотипів, то після тренінгу всі учасники зазначили, що для подолання гендерних стереотипів потрібно працювати як з жінками, так і з чоловіками. Тобто, тренінг вплинув на розуміння того, що задля успішного вирішення представленої проблеми впливу гендерних стереотипів на поширення та подолання ВІЛ\СНІДу необхідно рівною мірою працювати з представниками обох статей.
- Одним із завдань тренінгу було представлення його учасникам масштабів значимості гендерних стереотипів в контексті проблеми ВІЛ\СНІД. Результати опитування після тренінгу продемонстрували той факт, що учасники визнавали існування зв’язку між подоланням гендерних стереотипів на зменшення рівня захворюваності на ВІЛ, та 12 з 13 учасників визначили цей вплив як значний. Учасники стали вважати вплив гендерних стереотипів більш суттєвим, і це відобразилося в запропонованій таблиці оцінки факторві впливу на проблему ВІЛ\СНІД.
- Важливо зазначити що сама крива відповідей виросла, в порівнянні з результатами загального оцінювання рівня поінформованості працівників організації: жоден з факторів не був оцінений мінімально і впливовість таких факторів як гендерні стереотипи зросла. Індивідуальні особливості людини, навпаки втратили свої позиції в порівнянні з іншими факторами. Одна людина проігнорувала всі фактори, окрім гендерних стереотипів.
- Загалом, результати після проведення тренінгу продемонстрували, що учасники зважають на всі фактори майже однаково. І це є важливим здобутком в даному контексті, адже це питання обговорювалось на тренінгу і зазначалось про важливість включення у програми боротьби та профілактики різних факторів впливу. Також необхідно зазначити про важливість дослідження позиції гендерних стереотипів в таблиці. Те, що вони займають третю позицію з невеликим відривом від таких факторів як менталітет та доступ до інформації є позитивною зміною в сприйнятті гендерного виміру ВІЛ\СНІД респондентами.