Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД (стр. 9 из 10)
Таблиця 3.2.4Фактори впливу на проблему ВІЛ/СНІД
Важливим здобутком проведеного заняття є також те, що після тренінгу показники рівня оцінювання своїх знань у учасників дослідження суттєво змінилися: більше половини учасників оцінила рівень своїх знань як високий, інша половина - як середній. Лише одна людина визначила себе з низьким рівнем знань, щодо гендерного аспекту ВІЛ\СНІД і жодна людина не зазначила про дуже низький рівень чи не відповіла на це питання. Це свідчить про зміни в сприйнятті свого рівня знань з теми, що була представлена (див. таблицю 3.2.5).
Таблиця 3.2.5 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Як Ви оцінюєте рівень Ваших знань з питань гендерної специфіки Віл/СНІД?» , N=13
| Рівень | Кількість респондентів |
| Високий | 8 |
| Середній | 4 |
| Низький | 1 |
| Дуже низький | 0 |
| Немає відповіді | 0 |
Задля вдосконалення проведеного тренінгу учасникам пропонувалось оцінити його за такими ознаками як: інформаційна частина; практична частина; обговорення; візуалізація; умови проведення тренінгу. Учасникам пропонувалась також така шкала оцінки: 3 бали- високий рівень, 2- середній рівень, 1-низький рівень, 0- дуже низький. Результати оцінювання представлено в таблиці 3.2.6.
Таблиця 3.2.6Оцінювання тренінгу “Гендерні аспекти ВІЛ\СНІД”
| Частина тренінгу | Максимально можлива кількість балів | Отримана кількість балів |
| інформаційна частина | 39 | 33 |
| практична частина | 39 | 36 |
| обговорення | 39 | 37 |
| візуалізація | 39 | 33 |
| умови проведення тренінгу | 39 | 33 |
Підсумовуючи, варто зазначити, що представлені результати опитування свідчать про існування позитивного впливу тренінгу на рівень поінформованості з питань гендерного аспекту ВІЛ\СНІД- відповіді до і після тренінгу змінилися, стали чіткішими та повнішими. Загальна кількість респондентів, які відповіли на всі запитання анкети зросла. Можна виділити вплив тренінгу на рівень поінформованості з таких напрямків:
1. Володіння основними поняттями: гендер, гендерна рівність та гендерні стереотипи;
2. Розуміння впливу гендерних стереотипів на проблему епідемії ВІЛ\СНІДу;
3. Визначення стратегій подолання гендерних стереотипів;
4. Фактори вразливості до ВІЛ\СНІД.
5. Самостійна оцінка рівня знань учасниками як і до, так і після тренінгу підтверджувалась результатом, після заповнення всієї анкети. Якщо на початку високого рівня не було продемонстровано і не було зазначено самими учасниками, то повторне опитування продемонструвало наявність підвищення як самооцінки щодо рівня поінформованості, так і наявності знань щодо запропонованої теми, яке підтверджується загальним зростанням кількості правильних відповідей.
Висновки
1. Проблема ВІЛ/СНІДу в Україні набуває надзвичайної актуальності з огляду на гендерні фактори вразливості, які детермінують швидке поширення епідемії серед населення. Вивчення останніх є необхідним кроком у подоланні проблематики ВІЛ/СНІДу в Україні.
2. Одним з факторів впливу на гендерні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД є рівень поінформованості працівників ВІЛ-сервісних організацій щодо понять гендеру, гендерної рівності, гендерних стереотипів, факторів вразливості, пов’язаних з ними, та стратегій їх подолання.
3. Загальний рівень поінформованості працівників ВІЛ-сервісної організації є високим з питань, що стосуються поширення, захисту та перебігання ВІЛ/СНІД, але низькими з питань гендеру, гендерної рівності та гендерних факторів вразливості, що частково спричинено відсутністю визнання й оцінки впливовості гендерного фактору в цій сфері.
4. На формування рівня знань з даної тематики впливають стереотипи та упередження, сформовані у працівників організації, з огляду на їхній особистий досвід роботи в сфері ВІЛ/СНІД. Стереотипізація перешкоджають успішному засвоєнню знань з теми.
5. Одним з методів підвищення рівня поінформованості з теми гендерних аспектів ВІЛ/СНІД для працівників ВІЛ-сервісної організації є проведення тренінгів та інформаційних занять з даної тематики. Даний метод відзначається ефективністю та самі працівники зазначають про бажання проходити тренінги з даної теми.
Практичні рекомендації:
1. Для працівників ВІЛ-сервісних організацій слід проводити навчання з метою розширення їхніх знань про гендер та гендерні фактори вразливості.
2. Навчання з теми гендерних факторів вразливості ВІІЛ/СНІД може проводитись у формі лекційних занять, що стосуватимуться визначенню основних понять. Іншим методом є проведення одноденного тренінгу “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД”, що поєднує і лекційний блок, і практичну частину.
3. Тренінг “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД” має проводитись для всіх працівників організації, а також можливо проведення тренінгу для клієнтів організації.
4. Тренінг “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД” має включати в себе визначення понять гендеру, гендерної рівності, зазначати про відмінність гендеру та статі.
5. У тренінгу повинен бути присутній окремий блок, що стосувався б факторів вразливості, з використанням статистичних даних та зауваженнями щодо важливості гендерного питання в сфері ВІЛ\СНІД.
6. У тренінгу обов’язково має бути зазначено про стратегії боротьби з проблемами, що пов’язані з гендерними стереотипами, надано приклади яким чином їх можна реалізувати, обов’язково з реально діючими успішними прикладами подолання гендерних стереотипів.
7. Ефективним є проведення активного обговорення та дискусій під час роботи, адже це впливає на усвідомлення гендерних стереотипів, що існують в самій групі учасників.
Список використаної літератури
1. Аналітичний центр Соціоконсалтинг Соціологічне дослідження „Взаємозв’язок гендерних стереотипів і нерівностей з поширенням епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні”, ПРООН у 2004.
2. Аналітичний центр Соціоконсалтинг
Вторинний аналіз соціологічних і поведінкових досліджень щодо проблеми віл/снід, проведених в Україні 2005.
3. Аналітичним центром Соціоконсалтинг Аналітичний звіт „Громадська думка щодо ВІЛ/СНІД: обізнаність, ставлення, джерела інформування” 2005.
4. Анкер Р. Теории профессиональной сегрегации по признаку пола: аналитический обзор // Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики. - М., 2002.
5. Бабенко С. Харьков Гендерное неравенство" в рамках базового курса "Неравенства в современных обществах",2008 авторський курс
6. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб., 2001. - Гл.3.
7. Близнюк В. Гендерні відносини в економічній сфері // Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. - К.: "К.І.С.", 2004
8. Британська Рада в Україні (British Council Ukraine) ”Насильство проти жінок. Що думають люди?” дослідження / К.,2005.- 37с.
9. ВІЛ/СНІД: політика, профілактика, догляд" : метод. посіб. / Національний ун-т "Києво-Могилянська академія", Школа соціальної роботи ім. В.І. Полтавця, Школа охорони здоров'я ; авт.кол. Д. Богдан та ін., упоряд. В. Левченко; за ред. Т. В. Семигіна. - К. : Києво-Могилянська Академія, 2006. - 140 с.
10. ВІЛ Prevention among Male Clients of Female Sex Workers in Kaolack, Senegal: Results of aПрофілактика серед чоловіків-клієнтів робітниць секс-бізнесу в Каолаке, Сенегал: результати peer education program”. AIDS Education and Prevention 12(1): 21-37.програму взаємного навчання ". ЮНЭЙДС (2000). “Innovative Approaches to HIV Prevention: Selected case studies”. 12 (1): 21-37. UNAIDS (2000).
11. Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади./ Практичний посібник для державних службовців. – К.: 2004. – С. 11-20.
12. Гендер та ВІЛ/СНІД: Новий підхід до запобігання і політики. – ПРООН, К.: 2004. – 32 с.
13. Гендерні аспекти державної служби: Монографія / М. Пірен, Н. Грицяк; За заг. ред. Б. Кравченка. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. –С. 216-218.
14. Гендерна експертиза українського законодавства (концептуальні засади) / Відп. ред. Т.М. Мельник. – К.: Логос, 2001. – С. 54.
15. Домохазяйка или бизнес-леди: неолиберализм и постсоветские женские идентичности . - С. 73-96
16. Журженко Т.Социальное воспроизводство и гендерная политика в Украине. - Харьков: Фолио, 2001. - Гл.7.
17. “Запобігання та подолання гендерного насильства в сімї” Канадсько-Український Тендерний Фонд – аналітичний звіт
18. Інноваційні підходи до профілактики ВІЛ-інфекції: окремі тематичні дослідження". Женева: Об'єднана програма Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ / СНІД.- загальний опис
19. Geneva: Joint United Nations Programme on HIV/AIDS. Інтеграція ґендеру в національні державні програми. / Програма розвитку ООН в Україні. – К.: ПРООН, 2006. – С. 7.UNAIDS (1999).“Summary Booklet of Best Practices”.
20. Ірина Варшик Гендерна Політика Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ ВБО Всеукраїнська мережа ЛЖВ Київ 2008 рік
21. Кіммель М. Гендероване суспільство. - К.: Сфера, 2003. - Р. 8.
22. Кобелянська Л.С. Гендерна освіта в Україні: реалії та перспективи. Проблеми освіти. – К.: ПРООН, 2004. – Вип. 36. – С. 5.
23. Ковалко М. Законодавче забезпечення гендерної рівності в Україні // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – К., 2001. – С. 51.
24. Кулачек О.П. Роль жінки в державному управлінні: старі образи, нові обрії / Монографія. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – С. 239.