Смекни!
smekni.com

Діяльність служби зайнятості в системі соціальної роботи (стр. 5 из 7)

Третя стадія - стадія виснаження, чи дистресу. Вона наступає тоді, коли людина тривалий час (як правило, більше 4-5 місяців) знаходиться без роботи.. Відбувається зниження рівня функціонування практично всіх систем психіки людини. І це може супроводжуватися не лише апатією, а й розвитком депресивних станів.

Таким чином, психологічний стан безробітного - це стресовий стан і до нього можна застосовувати ті методи, які використовують спеціалісти при роботі з іншими стресовими станами.

Першим етапом психологічної допомоги безробітним є сприяння їм у переборенні негативного впливу стресової ситуації. Найчастіше стрес у безробітних загострюється в той момент, коли життя набуває рутинного, одноманітного характеру: кони практично перестають шукати роботу, спілкування обмежується колом сім'ї, культурні запити знижуються. Відбувається процес "вигорання" мотивації до праці. Відмови призводять до того, що людина перестає шукати роботу, захищаючи своє Я під загрози нових відмов.

Переборення стресової ситуації є першим кроком на шляху влаштування людини на нову роботу. Потім має відбутись навчання само презентації, адже безробітні чи то з почуття несправжньої скромності, чи через особливості виховання часто не можуть надати роботодавцю адекватної інформації про себе.

Також, повз вміння себе ефективно представити і ефективно себе прорекламувати, важливо вміти спланувати своє працевлаштування: більшість безробітних є ними, тому що не здатні поставити перед собою цілі пошуку роботи.

У структурі психологічної допомоги клієнтам служб зайнятості і людям, які шукають роботу, велике значення має навчання їх методам пошуку роботи: написанню резюме, пошукового листа, об'яви в газету, основам ділової розмови по телефону, поведінки на співбесіді і т. ін.

Оскільки безробітний тривалий час знаходився в обмеженому колі спілкування, то його комунікативні навички істотно знизилися. Тому однією з найбільш ефективних форм роботи з безробітними є соціально-психологічний тренінг. (Додаток 1) У ході таких тренінгів безробітні відновлюють втрачені комунікативні здібності, підвищують упевненість у собі, вивчають методи і методики пошуку роботи, відпрацьовуючи їх в умовах групи.

В індивідуальній роботі з безробітними значну роль відіграють профорієнтація і профконсультування. У більшості випадків звертання за такого роду допомогою пов'язані з бажанням людини змінити професію. Важливо показати їй всі "плюси" і "мінуси" нової професії, але не брати на себе відповідальність за вибір клієнта.

В основі психологічної допомоги безробітним лежить інформування їх про стан ринку, про способи планування і пошуку роботи, про методи само презентації тощо, а також сприяння їм у переборенні кризи. На основі отриманої в ході індивідуальних чи групових занять інформації безробітний здатний вибудувати ефективну стратегію переборення кризової ситуації і поступово працевлаштуватися. Успіх же цілком і повністю залежить від самого безробітного.

ВИСНОВКИ

Зростаючі масштаби безробіття, збільшення його тривалості потребують підвищення ефективності діяльності державної служби зайнятості і, перш за все, її низових ланок, чіткої організації їх діяльності. На виконання цього завдання спрямована науково обґрунтована технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості, яка охоплює широкий спектр організаційних заходів. Вона регламентує спосіб діяльності спеціалістів державної служби зайнятості щодо надання клієнтам передбачених законодавством соціальних послуг на основі раціонального розподілу дій на скоординовані процедури та операції, що підлягають обов'язковому виконанню, визначення оптимальних засобів і методів їх виконання.

Основна мета Єдиної технології обслуговування незайнятого населення - створення важливого елемента нової адаптованої до умов ринку системи соціального захисту та самозахисту населення; підвищення ефективності роботи державної служби зайнятості щодо надання соціальних послуг безробітним громадянам та роботодавцям.

В основу технології покладено дотримання таких принципів організації роботи персоналу, як спеціалізація і кооперування праці, пропорційність і синхронність, прямо точність і безперервність. Слід підкреслити, що її кістяк складає набір стандартних матеріальних умов праці і типізованих трудових процесів та організації праці співробітників центрів зайнятості, стандартизація і уніфікація форм документації, типізація.

Значному підвищенню продуктивності праці спеціалістів, покращенню якості послуг клієнтам, збільшенню пропускної можливості служби зайнятості в цілому сприятимуть рекомендації щодо організації праці та відпочинку співробітників центрів зайнятості та заходів профілактики втоми і професійних захворювань, які базуються на рекомендаціях з фізіології та гігієни праці.

Технологія дозволяє забезпечити високу працездатність і продуктивність діяльності персоналу без його перевтоми та розвитку професійних захворювань.

Технологія базується на правових нормах чинного законодавства за станом на 1 червня 2000 року.

Зміст та порядок виконання процедур і операцій спеціалістами служби зайнятості побудовано на засадах соціальної спрямованості та економічної ефективності, які майже не залежатимуть від змін підзаконних актів.

Зміст процедур, здійснюваних спеціалістами центру зайнятості, викладено у вигляді незалежних функцій, котрі не підлягають оперативній зміні або вилученню.

Всі функції спрямовані на оперативне та якісне надання послуг клієнтам служби зайнятості і мають виконуватись незалежно від категорії центру, чисельності спеціалістів та матеріально-технічного оснащення. Засоби їх виконання залежать від наявних умов і вирішуються безпосередньо директором центру зайнятості базового рівня.

Зміни і доповнення до технології вносяться на підставі наказу державного центру зайнятості.

При розробленні даної технології був застосований досвід кращих вітчизняних центрів зайнятості, досвід зарубіжних країн - Великобританії, Німеччини, Данії, Польщі, Росії. Найбільш ефективні методи обслуговування незайнятого населення, інноваційні елементи технології були максимально адаптовані до вітчизняних умов, стандартизовані та уніфіковані.

Єдину технологію обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України розробила творча група Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості на чолі з ректором Маршавіним Ю.М. та начальником відділу розробки та впровадження нових технологій роботи служби зайнятості Держцентру зайнятості Фокас Л.М., в якій працювали спеціалісти Державного, обласних, міських та районних центрів зайнятості, деяких наукових установ та навчальних закладів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. К: Україна. 1996 р.

2. Закон України від 02.03.2000 р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

3. Закон України «Про зайнятість населення». - К: Політвидав України, 1991.

4. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України. Урядовий кур'єр. - 23.02.2000 р.

5. Державна програма зайнятості на 2001-2010 pp.

6. Міжнародна конференція праці. Конвенція 168. Конвенція про сприяння зайнятості і захисту від безробіття.

7. Положення про державну службу зайнятості. / Постанова Кабінету Міністрів України № 47 від 24.06.1991.

8. Положення про Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

9. Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки. 2006.

10. Положення про порядок подання матеріальної допомоги по безробіттю. 2006.

11. Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту. 2006.

12. Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт. 2006.

13. Положення про порядок організації сезонних робіт. 2006.

14. Положення про порядок надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю. 2006.

15. Статистичний бюлетень. - Київ. 2001.

16. Базилюк А.В. Социальная защита населения - К.: Знание, 1992.

17. Бандур С.І., Дудник В.І. Ринок праці і проблеми соціального захисту населення. - Київ. НЦ ЗРП, 1993.

18. Беляцкий С.Д. и др. Опыт профессиональной подготовки и повышения квалификации рабочих за рубежом. К: Укр. НИТИ. 1991.

19. Владимиров КН., Петренко Н.С. Проблемы занятости и социальная защита безработных в условиях рынка. - Херсон, 1993.

20. Васильченко B.C., Крымсацовский Б.Н., Оникиенко В.В. Экономическая ситуация и занятость населения на Украине. - Киев. 1992.

21. Куйалова Г.І. Закономірності формування аграрної праці в Україні.

22. Міжвідомчий науковий збірник «Зайнятість та ринок праці». - Київ: НЦЗРП, 1993.

23. Либанова Е. Украинский рынок труда: проблемы и перспективы /Международный институт рыночных отношений и предпринимательства. - К., 1993.

24. . Маркузон Ф.Д. Биржи труда в Германии. – М.: Вопросы труда, 1923, - 67с.

25. Маршавін Ю., Ляміна Л. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення. -К, 2000.

26. Маршавін Ю. Навчально-методичний комплекс по вивченню курсу «Ринок праці та функціонування державної служби зайнятості» - К, 2000.

27. Маршавін Ю. Ринок праці та функціонування державної служби зайнятості. Навчально-методичний посібник. - К, 1998.

28. Маслова И. Эффективная занятость и рынок рабочей силы. - Вестник статистики №12. 1990.