Отримання вищої освіти у Великобританії здійснюється на платній основі. Плата за навчання не залежить від місця розташування вузу, його престижу або вибраного напряму навчання і складає 12500 фунтів стерлінгів на рік. При вступі до вузу іногородній студент має завжди гарантоване місце в гуртожитку, плата за яке в Лондоні дорівнює 70 фунтам на тиждень. Нові підручники в середньому коштують 50 фунтів, а ціна на підручники, що були у вживанні може становити 20 фунтів. Якщо молода людина або дівчина захоче, вступивши до вузу жити окремо від батьків, то на основі певного запиту районна адміністрація видає стипендію, що становить 3000 фунтів стерлінгів на рік. Половину цих грошей буде коштувати оплата окремої квартири. Діти з малозабезпечених або неповних сімей також можуть претендувати на отримання стипендій від районних адміністрацій. Найбільша стипендія, яку можна отримати становить 20000 фунтів стерлінгів. Крім того, у Великобританії існує практика безпроцентних банківських позик на навчання, виплата яких починається з першого дня пристрою на постійну роботу.
Згідно зі статистичними даними Євростату за станом на червень 2005 року, рівень молодіжного безробіття в Австрії протягом останнього року виріс на 1 відсоток і в даний час складає приблизно 10 відсотків. З ще більш високими показниками молодіжного безробіття зіткнулися Угорщина (16 відсотків), Словаччина (25 відсотків) і Словенія (13 відсотків). Молоді люди відчувають на собі дедалі більшу тиск, що змушує їх вступити в конкурентну боротьбу на глобалізованому ринку праці. Однак, як підкреслюється на сторінках Всесвітньої доповіді про становище молоді, саме молоді люди проявляють найбільшу гнучкість і, судячи з усього, мають найбільші здібностями, що дозволяють їм адаптуватися і скористатися новими можливостями, які надає в наше розпорядження процес глобалізації.
5. Сучасна молодь та Інтернет
Технічний прогрес не стоїть на місці, він постійно розвивається, винаходять нові речі, вдосконалюються старі. Одним з таких винаходів і став Інтернет.
Інтернет – це всесвітня комп'ютерна мережа, що з'єднує разом тисячі мереж, включаючи мережі збройних сил і урядових організацій, освітніх установ, благодійних організацій, індустріальних підприємств і корпорацій всіх видів, а також комерційних підприємств (сервіс – провайдерів), які надають приватним особам доступ до мережі.
І, звичайно ж, молодь не обійшла стороною цей винахід. Спочатку мало хто знав, що таке Інтернет і як ним користуватися, але минав час в Інтернеті почали з'являтися різні сайти, форуми, Балоги, Інтернет – магазини. Все більше людей стало дізнаватися про існування Інтернету і все більше стали користуватися ним.
В даний час Інтернетом користується величезна кількість людей, і велика частина цих людей представники сучасної молоді. Молодь все більше і більше проводить час за комп'ютером в Інтернеті. Улюблені сайти молоді як мені здається це: сайти знайомств, звичайно ж це сайт «однокласники», і сайти які надають послуги електронної пошти, форуми.
Молодь любить спілкуватися через Інтернет, грубо кажучи, розважаються за допомогою Інтернету. Деякі люблять обговорювати ті чи інші питання на форумах, інші використовують Інтернет для пошуку своєї другої половинки, інші настільки ліниві замовляють товари в Інтернет – магазинах і їм їх привозять додому. Але крім розваг молодь використовує Інтернет як засіб масової інформації, адже за допомогою Інтернету можна дізнатися останні новини, дізнатися про новинки кіноіндустрії. Так само в Інтернеті знайдеться все що душі завгодно, будь це курсова робота або нова пісня улюбленого виконавця. На мій погляд, використання Інтернету для навчання це набагато зручніше, ніж ходьба по бібліотеках у пошуках тієї чи іншої інформації. Навіщо ходити витрачати свій час, коли можна прийти додому, сісти за комп'ютер, налити чашку чаю, і знайти потрібну вам інформацію.
Я сам є представником молоді, і я користуюся Інтернетом щодня. Я не можу уявити наше життя без нього.
Загалом, Інтернет і сучасна молодь це нероздільне ціле, яке не може жити один без одного.
Висновок
Глобальна інформатизація суспільства є однією з домінуючих тенденцій розвитку цивілізації в XXI ст. Завдяки стрімкому збільшенню можливостей засобів інформатики, телекомунікаційних систем і нових інформаційних технологій формується інформаційне місце існування і життєдіяльності людей, складається інформаційне суспільство.
Перед вищою школою ставиться завдання – підготувати студентів до умов життя і професійної діяльності в інформаційному суспільстві, навчити їх діяти в цьому середовищі, використовувати її можливості і захищатися від негативних впливів.
Для вирішення цієї проблеми потрібно інформаційна орієнтація системи вищої освіти.
Однак багато актуальних проблем інформатизації суспільства практично не вивчаються в системі вищої освіти. Не готуються до цих умов і викладачі вузів. Система підготовки та підвищення кваліфікації професорсько-викладацьких кадрів вищої школи в цьому плані не відповідає сучасним вимогам. Цей тривожний факт повинен стати об'єктом уваги як працівників вузів, так і політиків, державних діячів нашої країни, оскільки якість освіти – не тільки гуманітарна проблема, але стратегічний чинник соціально-економічного розвитку країни, забезпечення її національної безпеки.
Слід чітко розуміти, що технології поступово проникають в такі галузі діяльності, які ще недавно здавалися доступними виключно для людського духу, в тому числі діяльність педагогічну (освітню).
Список використаної літератури
1. Антопольскій А.Б. Інформаційні ресурси Росії: Науково-методичний посібник / А.Б. Антопольскій. – М.: Ліберія, 2004.
2. Гулін В.М. Інформаційний менеджмент. Інформаційні технології, що забезпечують управління інформаційними ресурсами. – М.: Сучасна школа, 2008.
3. Макарова Н.В. Інформатика. – М.: Фінанси і статистика, 2000.
4. Могилів А.В., Пак Н.І., Хеннер Є.К. Інформатика.
5. Соколова І.В. Соціальна інформатика. – М., 2003 р.
6. Інформаційні ресурси Росії. Національна доповідь. – М.: Державний комітет Російської Федерації по зв'язку та інформатизації, 2000.
7. Попов В.М. Інформаційні технології в сфері управління. – Томськ: Изд-во Томського політехнічного університету, 2008.
8. Шауцукова Л.З. Інформатика: 10–11 кл. Теорія (із завданнями та рішеннями). – М.: Просвещение, 2000.