Відповідно до законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та “Про зайнятість населення” фінансування заходів сприяння зайнятості та соціального захисту незайнятого населення в Україні з 2001 р. здійснюється в основному за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є правонаступником Державного фонду зайнятості. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом та, на відміну від свого попередника, не є складовою частиною Державного бюджету України. Основними джерелами формування коштів фонду є страхові внески роботодавців та працівників (1.5% та 0.5% від фонду заробітної платні відповідно), а також асигнування державного бюджету, суми фінансових санкцій та адміністративних штрафів, інші надходження відповідно до законодавства України.
У таблиці 4 показана динаміка надходжень та витрат Державного фонду сприяння зайнятості України у відсотках до ВВП, що дає змогу оцінити відносні розміри витрат на активні та пасивні заходи у контексті всієї економіки та порівняти їх з аналогічними показниками в інших країнах.
| 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | |
| Загальні надходження до фонду зайнятості | 0.52 | 0.31 | 0.34 | 0.23 | 0.45 | 0.43 | 0.41 | 0.61 |
| Загальні витрати з фонду зайнятості | 0.22 | 0.19 | 0.14 | 0.21 | 0.32 | 0.41 | 0.36 | 0.47 |
| З них | ||||||||
| Виплата допомоги по безробіттю | 0.01 | 0.02 | 0.05 | 0.14 | 0.20 | 0.26 | 0.24 | 0.28 |
| Заходи активної політики зайнятості | 0.09 | 0.06 | 0.03 | 0.02 | 0.03 | 0.04 | 0.04 | 0.04 |
| Утримання державної служби зайнятості | 0.05 | 0.06 | 0.04 | 0.05 | 0.05 | 0.05 | 0.05 | 0.06 |
| Довідково: Офіційний рівень безробіття | 0.29 | 0.46 | 1.27 | 2.33 | 3.69 | 4.30 | 4.22 | 3.68 |
Останні роки характеризуються більш повним використанням коштів фонду зайнятості та, як наслідок, більш стабільним фінансуванням заходів програм зайнятості всіх рівнів, що дало можливість збільшити обсяги охоплення незайнятого населення заходами активної політики та своєчасно виплачувати допомогу по безробіттю.
| Заходи | Країни ОЕСР* | Країни Східної Європи | Україна | |||
| 1997 | 2000 | 1997 | 2000 | 1998 | 2000 | |
| Профорієнтаційні та інші послуги центрів зайнятості та адміністративні витрати | 0.01-0.32 | 0.04-0.26 | 0.08-0.13 | 0.08-0.11 | 0.08 | 0.06 |
| Профнавчання | 0.02-0.93 | 0.02-0.84 | 0.01-0.08 | 0.01-0.07 | 0.03 | 0.03 |
| Заходи для молоді | 0.02-0.27 | 0.01-0.41 | 0.02-0.09 | 0.02-0.07 | - | - |
| Субсидії роботодавцям у приватному секторі** | 0.01-0.30 | 0.01-0.28 | 0.08-0.98 | 0.04-0.58 | - | - |
| Підтримка самозайнятості | 0.01-0.08 | 0.01-0.05 | – | 0.01 | - | 0.002 |
| Громадські роботи | 0.01-0.48 | 0.01-0.50 | 0.01-0.15 | 0.02-0.15 | - | 0.008 |
| Заходи для інвалідів | 0.01-0.59 | 0.01-0.57 | 0.18 (Польща) | 0.01 | - | - |
| Допомога по безробіттю | 0.02-3.03 | 0.09-2.08 | 0.20-1.10 | 0.30-0.81 | 0.21 | 0.23 |
| Вихід на дострокову пенсію через обставини на ринку праці | 0.01-1.71 | 0.01-1.63 | 0.17 (Угорщина) | 0.04 (Угорщина) | - | 0.02 |
| Всього | 0.08-5.49 | 0.38-4.51 | 0.32-1.07 | 0.52-0.87 | 0.32 | 0.36 |
*Субсидії роботодавцям в Україні передбачені законодавством, починаючи з 2001 р.
Якщо порівнювати загальні витрати на заходи політики зайнятості та на активні заходи зокрема в Україні, країнах Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) та країнах з перехідною економікою (див. таблицю 5), варто зазначити, що в нашій країні вони ще досі на низькому рівні.
В Україні можна спостерігати залежність між витратами на пасивні чи активні заходи та рівнем безробіття: зростання відкритого безробіття до 1999р. супроводжувалось стрімким зростанням витрат на виплату допомоги по безробіттю, але незначним зростанням витрат на заходи активної політики (див. таблиці 4 та 7). Така динаміка є підтвердженням того, що зростання кількості зареєстрованих безробітних осіб вимагає негайно більше матеріальних ресурсів для їх захисту від негативних наслідків безробіття, і таким чином, витрати на виплату допомоги по безробіттю витісняють витрати на активні заходи.
| Статті витрат | 1998 | 1999 | 2000 | |||
| млн. грн. | питома вага. % | млн. грн. | питома вага. % | млн. грн. | питома вага. % | |
| Допомога по безробіттю | 210 | 63.3 | 335.5 | 64.5 | 412.4 | 65.1 |
| Дострокова пенсія | - | - | 27.8 | 5.3 | 40.3 | 6.4 |
| Профнавчання | 28.9 | 8.7 | 44.3 | 8.5 | 48.6 | 7.7 |
| Громадські роботи | 3.2 | 1 | 6.5 | 1.2 | 15.8 | 2.5 |
| Безпроцентні позики для зайняття підприємницькою діяльністю | - | - | 0.1 | - | 3.6 | 0.6 |
| Забезпечення підрозділів ДСЗ службовими приміщеннями | 15.6 | 4.7 | 17.0 | 3.3 | 19.4 | 3.1 |
| Науково-дослідна, інформаційна робота та інші витрати, пов’язані з реалізацією заходів по сприянню зайнятості | 2.7 | 0.8 | 2.9 | 0.6 | 4.1 | 0.6 |
| Створення та утримання автоматизованої інформаційно-довідкової системи | 13.0 | 3.9 | 15.9 | 3.1 | 8.2 | 1.3 |
| Утримання ДСЗ | 54.8 | 16.52 | 59.5 | 11.43 | 81.1 | 12.8 |
| Видатки. всього (касові) | 331.7 | 100 | 520.5 | 100 | 633.6 | 100 |
Відмінність між Україною та іншими країнами з перехідною економікою -- країнами ОЕСР та країнами колишнього Радянського Союзу -- в контексті заходів політики зайнятості полягає в тому, що в цих країнах поряд з громадськими роботами та профнавчанням активно використовуються інші заходи, а саме сприяння самозайнятості та зайнятості на основі субсидій, а в Україні їх почали активно впроваджувати лише з 2001р. Як показують дослідження вчених, успіх цих заходів залежить як від загальної економічної ситуації та бізнесового клімату в країні, так і від доступності навчання основам бізнесу та менеджменту, рівня фінансової підтримки та надання бізнес-консультацій, доступу до дешевих приміщень, вхідних матеріалів та устаткування, технологічної підтримки, допомоги у встановленні ділових контактів та у пошуку ринків збуту.
Таким чином, аналіз витрат на заходи сприяння зайнятості та соціального захисту незайнятого населення в Україні та порівняння з іншими країнами показує, що, по-перше, в нашій країні виділяється порівняно незначна сума на їх фінансування, особливо на фінансування активних заходів; по-друге, як наслідок, ці заходи, в основному, обмежуються виплатою допомоги по безробіттю чи дострокової пенсії, заходами професійної орієнтації та працевлаштування, професійної підготовки та громадських робіт, а основні інструменти, які фактично мають сприяти регіональній реструктуризації та підвищенню зайнятості, залишаються поза увагою; і по-третє, для того, щоб навіть мізерні витрати на різні заходи не були марно витраченими, потрібно приділяти більше уваги ретельній розробці та відповідному дотриманню методології цих заходів та їх оцінюванню щодо ефективності в коротко та довгостроковому періодах.
Компенсацію, пов’язану із безробіттям, яку одержують громадяни України, умовно можна поділити на два види: допомога по безробіттю та матеріальна допомога.
Допомога по безробіттю та термін її виплати залежить від кількох факторів, головними з яких є причина безробіття та розмір заробітної платні. Так, вивільнені працівники і прирівняні до них категорії громадян протягом перших 5 місяців мають право на допомогу значно більшого розміру, ніж безробітні, зареєстровані в ДСЗ на загальних підставах. Однак для усіх без винятку безробітних ця допомога не може перевищувати середню заробітну платню в економіці відповідного регіону за попередній місяць та бути нижчою за мінімальну заробітну платню, що накладає суттєві обмеження на її діапазон, оскільки різниця між офіційною середньою і мінімальною зарплатою не дуже велика.
У деяких випадках виплата допомоги по безробіттю переривається строком до трьох місяців: при цьому цей строк зараховується до загального періоду виплати допомоги. Причиною призупинення виплат може бути відмова громадянина від двох пропозицій підходящої роботи, приховування від ДСЗ відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги, та інше.