Неіснуючий шлюб - це шлюб, якого юридичне немає і який не потребує визнання його недійсним в судовому порядку. Відповідно до Закону України "Про нотаріат" капітану морського судна надано право посвідчувати заповіти, довіреності, але він не уповноважений реєструвати шлюб. Так, куховарка китобоя "Суздаль" китобійної флотилії "Слава" звернулася із скаргою до капітана, що боцман судна обіцяв з нею одружитися, вона завагітніла, а тепер він ухиляється від укладання шлюбу. Під тиском капітана боцман погодився укласти шлюб, який в присутності свідків і був капітаном "зареєстрований". Тобто шлюб був зареєстрований особою, яка не мала права цього робити. Такі "шлюби" не потребують визнання їх недійсними - вони юридичне не існують і не мають ніякого правового значення.
Неукладені шлюби - це шлюби, зареєстровані за відсутності нареченої або нареченого (ст. 48 Сімейного Кодексу України). До неукладених шлюбів необхідно віднести і шлюби, які реєструвалися за підробленим паспортом, за довіреністю.
Наприклад, молоді задовго до реєстрації шлюбу почали святкувати і, як наслідок, шлюб був "зареєстрований" між нареченою і свідком. У цьому разі, як і в усіх інших (коли особа використовує підроблені документи, документи іншої особи тощо), мова йде не про визнання шлюбу недійсним - його як такого не існує взагалі, а про анулювання запису реєстрації шлюбу як помилкового, оскільки він не відбиває дійсного стану речей.
Від фіктивних шлюбів треба відрізняти і так звані "шлюби з розрахунку".
Шлюб з розрахунку - це шлюб, який особа (чи особи) укладають хоча і з певних корисливих мотивів, але, безперечно, з метою створення сім'ї. (молода актриса вирішила укласти шлюб з відомим режисером, який би забезпечив їй творче зростання; аспірантка - з професором, передбачаючи спрощений захист дисертації тощо).
Хоча укладання такого шлюбу традиційно викликало осуд у суспільстві, він не може бути визнаний недійсним.
III.Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду:
Правові наслідки, які можуть настати в зв'язку з порушенням умов укладання шлюбу, цілком залежать від суддівського бачення: суд може або визнати шлюб дійсним, незважаючи на порушення, або, зважаючи на них, визнати шлюб недійсним.
1. Між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною без отримання у встановленому порядку дозволу суду на такий шлюб.
За загальним правилом шлюби між усиновлювачем та усиновленою дитиною заборонені з моральних міркувань оскільки відносини між ними прирівнюються до відносин батьків і дітей. Ця заборона традиційно набула характеру етичної норми. Водночас між усиновлювачем і усиновленою дитиною не завжди можуть складатися стосунки, подібні до стосунків між батьками і дітьми, особливо у тих випадках, коли усиновлена дитина від самого початку знала, що усиновлювачі не є її батьками. У цьому разі перешкоди морального характеру не є такими дієвими, і суд може надати таким особам дозвіл на укладання шлюбу.
2. Між двоюрідним братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею.
У більшості цивілізованих країн шлюби між родичами, які перебувають у третьому ступені родинності, заборонені (Великобританія, Німеччина, Франція, США, Швейцарія). Однак у вітчизняному законодавстві, суд, з врахуванням конкретних обставин (тривалості спільного проживання, характеру взаємин), може визнати такий шлюб дійсним.
3. 3 особою, яка приховала свою тяжку хворобу, а також хвороби, небезпечної для іншого з подружжя чи їхніх нащадків. Та якщо ж особа не приховувала наявність тяжкої хвороби, то відповідно відсутні й підстави визнання шлюбу недійсним.
Але в цьому випадку суд може визнати „ тяжкою хворобою” і ту яка „тяжка” лише на перший погляд. І це на мою думку є не вірним адже що для 50-ти річного чоловіка/жінки є тяжким для 20-ти річного хлопця/дівчини легка хвороба. Отже, я вважаю, що, поняття "тяжка хвороба" має поширюватися на осіб-інвалідів, а також осіб, хвороби яких значаться в переліку хронічних захворювань. Таких як хронічний бронхіт, емфізема легень, ускладнена гіпертонічна хвороба, тяжкі форми неврозів та ін. Тобто хвороби при яких особі заборонена знаходитись поряд з іншими.
От наприклад у ст. 27 Сімейного Кодексу Російської Федерації є перелік хвороб, через які шлюб буде визнаний недійсним, а саме венеричних хвороб і СНІДу.
4. 3 особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
Ця обставина може бути підставою для визнання шлюбу недійсним, якщо особа, що не досягла шлюбного віку одружилася без дозволу суду на шлюб. Це порушення може бути допущено як працівниками РАЦСу, так і зумовлюватися поданням неправдивих документів особами, які укладають шлюб. Водночас суд може відмовити подружжю, на розірвання шлюбу, який визнано недійсним, через такі причини, як вагітність чи народження дитини.
Помилкове уявлення про соціальний статус одного з майбутнього подружжя, його моральні якості, майновий стан, (наприклад, героїня оповідання М. Зошенка "Весілля" приховала від нареченого наявність у неї двох позашлюбних дітей; у відомому кінофільмі наречений, працюючи звичайним бухгалтером, видавав себе за видатного продюсера, а наречена - за відому кінозірку) не є обставинами через які шлюб буде визнано недійсним, але це може стати підставами для розірвання шлюбу, тобто розлучення.
Коло осіб, які можуть звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, визначене в ст. 42 Сімейного Кодексу України і залежить у кожному конкретному випадку від підстав визнання шлюбу недійсним.
Так, відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право звернутися до суду із заявою на захист таких, що охороняються законом, прав та інтересів громадян, в тому числі подружжя, якщо права порушені укладанням шлюбу.
Розглядаючи справу про визнання шлюбу недійсним, суд має своєчасно повідомити позивача і відповідача про час та місце судового розгляду. Суд також має вжити всіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження відповідача. З метою захисту прав неповнолітніх, недієздатних при розгляді справи про визнання шлюбу недійсним з такою категорію осіб до справи має залучатися представник органів опіки та піклування.
А от коли розглядаються справи про шлюб між усиновителем і усиновленою не має значення хто звернувся з позовом до суду, беруть до уваги чи відповідатиме це інтересам неповнолітньої, недієздатної особи.
Після визнання шлюбу недійсним анулюються запис що до укладання шлюбу і відповідний документ Також РАЦСу має зробити відповідний запис в актовій книзі.
Отже розірвання шлюбу не легкий процес. З одного боку здається що весільна сукня, смокінг та список гостів на весілля це єдині проблеми які випливають з заручин, а от з іншого боку, навіть щоб укласти шлюб потрібно дотримуватись певних умов. А що казати про розірвання шлюбу особливо коли при цьому є майнові спори та неповнолітні, недієздатні діти.
Та мабуть основною проблемою залишається та, чому люди, які кохаючи один одного до нестями укладають шлюб, а потім...розлучаються.
Згідно статистики надрукованої журналом „Cosmopolitan”існує 6 основних причин розлучень:
1. поспішне прийняття рішення вступити в шлюб чи шлюб по розрахунку.
2. подружня невірність (на цю причину указали 15% жінок та 12% чоловіків)
3. не сумісність характерів та поглядів
4. психологічна непідготовленість до сімейного життя і як наслідок розчарування в коханій людині або в собі (42 % розлучень). Ця непідготовленість частіше проявляється в взаємних образах та приниженнях.
5. пияцтво (31% опитаних жінок та 23% чоловіків).
Найчастіше ініціатором розлучень виступають жінки, а саме в 58% випадків. Загалом це жінки, яким менше за 45 років, а вже після 45 частіше на розлучення подають чоловіки. Це пояснюється великою упевненість чоловіка. Діти вже виросли отже аліменти платити не прийдеться, а розмін квартири навряд чи представить великої проблеми. Та плюсом до всього є також те, що чоловік в свої 50-60 роки почувається „міцним горішком” і може запросто створити нову сім’ю.
Висновок
На сьогоднішный день шлюб має велике значення для нашої держави. Адже сьогодні на Україні склалася складна ситуація — катастрофічно зменшується населення нашої Батьківщини. За неофіційними данними воно складає близько 48,9 млн. чоловік, порівняно з 52 млн. у 1991 році. Можу з впевненістю сказати, що вже майже 10 років триває демографічна зима. Очевидно, що необхідно негайно запровадити вдалу державну програму по збереженню населення України, і розпочати необхідно з найголовнішого — зі збереження кожної української сім'ї.
Сім'я, дитинство, материнство охоронюється в Україні. Необхідно, щоб встановленний діючим законодавством судовий порядок розірвання шлюбу дійсно служив цій меті. Цього можна досягти тільки при ефективній і досконалій (відповідно до чинного законодавства) діяльності судових органів. Вони повинні всебічно сприяти дальшому зміцненню сім'ї.
Вважаю, що мета, яка ставилися при написанні курсової роботи, досягнуто.
Проаналізовано нормативну базу, досліджено те, як може укладатися та розриватися шлюб, які наслідки цього, як проводиться реєстрація та інші.
В процесі написання отримано ґрунтовні, системні знання.