Обґрунтування кількості випадків. В даному дослідження вважаємо доречним застосувати т. зв. теоретичну вибірку, тобто відбір індивідів на основі їх характеристик, що відображають певний аспект теорії, яка розробляється. Тобто в даному дослідженні варто проводити глибинні інтерв’ю з розповідачами, які відповідають таким соціальним характеристикам:
· респонденти відносяться до вікової категорії 25-35 років, оскільки дана категорія має сформований світогляд та певний досвід у різних галузях суспільного життя;
· респонденти відносяться до протилежних статей, оскільки нам потрібне різнобічне висвітлення ситуації, врахування думок представників обох статей;
· для кращого розуміння ситуації для об’єктивнішого висвітлення інформації ми вважаємо доцільним опитати експерта з гендерних питань.
Метод опису первинних даних: щільний опис
Характер наукового опису, який ми очікуємо в кінцевій меті: інтерпретація.
3.2 Дослідження прояву гендерних стереотипів в реальних умовах життя суспільства
З метою виявлення впливу гендерних стереотипів на повсякденне життя людини ми провели якісне соціологічне дослідження – глибинне інтерв’ю з пересічними мешканцями Львова та з експертом з гендерних питань. Респондентів для дослідження ми обирали, керуючись статевою ознакою (щоб результати дослідження рівномірно репрезентували погляди представників обох статей) та віком (для дослідження ми обирали респондентів віком 25-35 років, оскільки нам потрібні люди з уже сформованими уявленнями про усталені образи чоловіків та жінок і їхні ролі в суспільному житті, сформованим світоглядом та які мають певний досвід, однак ми не вважали за потрібне опитувати людей старшого та пенсійного віку, оскільки, на нашу думку, в них більш патріархальні та традиційні уявлення щодо даної теми). Використовувався біографічний метод, який мав би дати нам уявлення про суб’єктивне бачення подій, що відбувалися в житті особистості та її розуміння переживань, відчуттів, досвіду, пов’язаних із цим (див. Додаток 2-3)
Проаналізувавши отримані дані, можна зробити наступні висновки:
· в суспільстві сьогодні існують як патріархальні гендерні стереотипи, які, в першу чергу, проявляються в сімейній сфері, так і більш демократичні. При чому, перші характерні в основному для чоловічої статі, оскільки опитаний нами чоловік вважає, що: «Жінка має сидіти вдома, мити, прати, прибирати, дітей дивитися, за нею вся хата. А чоловік заробляє гроші, забезпечує основні соціальні потреби сім’ї, приносить гроші. Він має працювати, шоб сім’я ні в чому не нуждалася» (інтерв’ю №1, рядки 18-20). Натомість респондент жіночої статі висловив протилежні погляди, вважаючи, що «В першу чергу, в українській сім’ї головою сім’ї має бути той, хто заробляє гроші. Звичайно, чоловікам завжди хочеться, щоб їхнє було «зверху,», тому навіть в більшості сімей, де чоловік практично «ніхто», він намагається будь-якими методам добитися свого, часто методами не зовсім гуманними. Але я вважаю, що має бути рівність.» (інтерв’ю №2, рядки 14-18). Експерт висловив підтримку рівноправ’ю, оскільки «Ролі повинні бути рівними. І найголовніше – і чоловік, і жінка мають право на вибір ролі, яка їм більш притаманна, а не нав’язана суспільною думкою. НЕ всі чоловіки можуть заробляти гроші і не всі жінки готувати.» (інтерв’ю №3, рядки 7-9)
· проаналізувавши погляди респондентів щодо жінки на керівних посадах, можемо зробити висновки, що їхнє ставлення є позитивним, хоча певні стереотипи стосовно її ефективної роботи існують: «…ну, наприклад, в політиці, як керівник країни, їм не вистачає жорсткості характеру. (.) Хоча є приємні виключення – Маргарет Тетчер, та й наша Велика Вітчизняна Вона під неї косить...(усміхається). Нє, ну є, звичайно, стереотип на рахунок жінки-керівника, але він сам себе нівелює» (інтерв’ю №1, рядки 32-36). Подібної думки притримується пані Віолетта, яка вважає, що «найкраще жінкам працювати в колективах, де (…) є відсутньою необхідність швидко і чітко діяти, а більший наголос ставиться на саморозвиток особистостей. Наприклад, садочки, школи, рекламні агентства, але ні в якому разі не армія і не великі корпорації.» (інтерв’ю №2, рядки 25-28).
· В ході дослідження було виявлено, що в суспільній думці є розбіжності стосовно того, що ЗМІ мають великий вплив на поширення та затвердження в свідомості людей гендерних стереотипів. Наприклад, респондент №1 вважає, що «нас тими стереотипами годують» (інтерв’ю №1, рядок 36) та що «ЗМІ несуть нам не нашу культуру, а їхню, закордонну, і ми вже підстроюємся під ті нав’язані моделі. Я це бачу кожен день і засвоюю.» (інтерв’ю №1, рядки 49-50). На противагу цьому респондент №2 заперечує, що «ЗМІ не самі по собі творять і примушують людей приймати певні стереотипи, в своїй діяльності в більшій мірі вони використовують ті стереотипи, які вже утворилися, для того, щоб матеріал, який подається, був більш зрозумілий. Звичайно, інколи може відбуватися творення нових стереотипів, але на основі тих, що вже склалися. (.) Або, швидше, це є актуалізація певних характеристик цього стереотипу. Наприклад, коли ми пишемо про українську жінку - наголос падає, в першу чергу, на позитивні якості – вихователька дітей, берегиня домашнього вогнища,, бо саме такі погляди є усталеними в українському суспільстві.» (інтерв’ю №2, рядки 29-390.)
· стосовно проблеми гендерної нерівності в Україні, то тут думки респондентів майже співпали: представник чоловічої статі стверджував, що такої проблеми в нашій країні немає («Нема в нас такої проблеми. Якщо в нас жінки шпали на рейки таскають, асфальт кладуть, то про яку нерівність може йти мова? Може, оплата праці в них нижча, ніж в нас, але і то теж не завжди, а залежно від роботи» - інтерв’ю №1, рядки 51-53), натомість жінки дотримуються дещо інших поглядів, вважаючи, що «Україна зараз на тому етапі, коли кожна підприємницька одиниця шукає людей, які б могли допомогти у становленні її на ринку, тому в більшості при прийомі на роботу беруться до уваги її здібності, ніж стать. В звичайному соціальному житті стать відіграє роль тільки ознаки сексуальної приналежності і не більше. Звичайно, можна говорити про те, що чоловіків більше поважають, а жінок утискають, змушуючи виконувати хатню роботу. Але, на мою думку, жінки самі винні, бо мудра жінка ніколи не зробить себе рабинею – тільки у випадках, коли їй це вигідно.» (Інтерв’ю №2, рядки 48-55).
· З точки зору чоловіків, в нашому суспільстві багато говориться про жінок, захист їхніх прав, насильство щодо них, проте ставлення до чоловіків залишають поза увагою: «Ми маємо бути галантні, джентльмени, всюди руки подавати і стільці підсувати. Але ви ніколи не задумаєтеся над тим, шо треба мужику двері потримати, навіть якщо він щось несе. Бо він сам справиться…» (Інтерв’ю №1, рядки 61-63)
Висновок
Отже, провівши дослідження, ми виявили, що в суспільстві існують різнопланові погляди стосовно гендерних стереотипів, які загалом мають глибинний культурний характер, тому масовій свідомості властива низка гендерних стереотипів, що перетворилися на поведінкові реакції у певних повсякденних ситуаціях. Відповіді респондентів кардинально розходилися стосовно сімейної сфери, щодо якої чоловік дотримується консервативних поглядів, а жінки – більш демократичних. Загалом можна зробити висновок, що в гендерні стереотипи проявляються в усіх сферах суспільного життя, найбільшою мірою впливаючи на сім’ю, сферу праці, управління та ЗМІ.
Отже, враховуючи все вище зазначене, можемо зробити висновки, що гендерний стереотип – це стандартизоване уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче». Тобто, за усталеними уявленнями, чоловік повинен бути сильним, мужнім, холоднокровним, активним та результативним, а жінка – лагідною, покірною, турботливою, емоційною та балакучою. Оцінка ролі гендерного стереотипу має подвійний характер. З одного боку, гендерні стереотипи призводять до викривлення та спрощення соціального середовища, заважають його адекватній оцінці, обмежують поведінку особи низкою гендерних ролей та очікувань. З іншого боку, варто зважати на конструктивні вияви гендерного стереотипу, які полягають у впорядкуванні та систематизації інформації про нову реальність та суб’єктів цієї реальності у суспільстві, що трансформується. Без наявності у індивідів низки стереотипних уявлень їм довелося б детально інтерпретувати кожен новий факт, явище, а це б значно уповільнило суспільні перетворення та процес набуття нового досвіду.
Також в нашій роботі ми дослідили, що суспільна думка стосовно гендерних стереотипів в різних країнах світу суттєво не відрізняється, а засоби масової інформації мають вагомий вплив на формування та затвердження в масовій свідомості гендерних стереотипів, оскільки сьогодні вони виступають не тільки важливим суспільним інститутом, але й каналом передачі і отримання інформації. Саме тому зараз вони розглядаються одним з важелів впливу на масову суспільну свідомість, четвертою гілкою влади, невід’ємною частиною становлення інформаційного суспільства тощо. А отже, гендерні стереотипи, що побутують в текстах ЗМІ обов’язково вкорінюються в свідомості пересічних громадян – як ті, що вже існували, так і ті, які недавно з’явилися, а крім цього, за допомогою ЗМІ поширюються стереотипні образи та практики, запозичені в інших країн.
Провівши дослідження, ми виявили, що в суспільній свідомості побутують як традиційні патріархальні гендерні стереотипи, так і нові та більш демократичні.
Список використаної та опрацьованої літератури
1. Агафонова Е., Мещерякова Л. Феминизм и постмодернизм: к вопросу о теоретических основаниях гендерных мисследований. – М., 2005. – с.30
2. Агеев В. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов// http://psyfactor.org/lybr74.htm [19/12/09; 12:37]