Реалізація даних програм дає молоді можливість ефективно адаптуватися до сучасних умов ринку праці.
2. Сприяння професійній підготовці молоді. У системі заходів соціального захисту населення від безробіття важливе місце займає право молоді на безкоштовну професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку за направленням органів служби зайнятості.
Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітної молоді здійснюються в освітніх установах професійної і додаткової освіти, навчальних центрах органів служби зайнятості, освітніх підрозділах організацій або в інших навчальних закладах відповідно до угод, які укладають органи служби зайнятості.
Право в пріоритетному порядку пройти професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації мають молоді інваліди, тривалий термін не працюючі громадяни (після закінчення шестимісячного періоду безробіття), звільнені з військової служби, випускники освітніх установ, а також громадяни, що вперше шукають роботу (що раніше не працювали) і що при цьому не мають професії (спеціальності), та ін.
Ефективність системи професійної освіти молоді підтверджується високою часткою працевлаштування після закінчення навчання громадян.
3. Зміна порядку прийому молоді на роботу. Працедавці сьогодні пред’являють завищені вимоги до молодих фахівців. Багато компаній не бачать перспектив застосування праці підлітків та молоді і ставляться до їхніх здібностей та можливостей з великою неповагою, не бачать для них умов кар’єрного росту в рамках свого підприємства. Отже, основною мірою з соціальної підтримки молоді може стати пом’якшення критеріїв прийому на роботу, працевлаштування без досвіду роботи, створення гнучкого графіку роботи для студентів денної форми навчання та ін.
Сьогодні є можливість поєднати вторинну зайнятість неповнолітніх з орієнтацією на майбутню професію. При розумній організації дана форма зайнятості молоді може бути економічно вигідною компаніям і підприємствам та орієнтованою на виконання соціальних функцій. Соціальний ефект від реалізації програми вторинної зайнятості підлітків може повністю виправдати економічні витрати на її реалізацію, оскільки залучення підлітків до трудової діяльності, безумовно, робить позитивний вплив.
4. Квотування місць для молоді. Для посилення соціальної захищеності молодих людей в деяких регіональних закладах вже прийняті заходи по квотуванню робочих місць для молоді. Проте внаслідок відсутності закону про квотування робочих місць для молоді соціально незахищеним категоріям молодих людей не гарантується отримання робочих місць.
5. Розвиток підприємницької діяльності. В системі зайнятості молоді характерним є часткове або приховане безробіття, коли працедавець дає можливість трудитися неповний робочий день, тиждень або офіційно не реєструє працівника. На думку багатьох фахівців, для нормалізації ситуації в області зайнятості населення потрібний розвиток підприємництва, особливо в малих містах та сільській місцевості. Малий і середній бізнес багато в чому ініціює появу додаткових робочих місць, сприяє діловій активності громадян, у тому числі і тих, хто є менш конкурентоздатним на ринку праці.
У стратегічному плані мова йде про підготовку покоління людей, здатних нарощувати фінансово-економічні, наукові, освітні, соціально-політичні, культурні і духовні ресурси країни. Через специфіку та стратегічну важливість для майбутнього країни підприємницьку підготовку слід розглядати як самостійну освітню область і розвивати за двома напрямками. Перший стосується всіх без виключення молодих людей і спрямований на розвиток їх здібностей, знань, умінь і навичок в проектно-практичній діяльності, на формування підприємницького образу. Другий є лінією підготовки фахівців, що професійно займаються підприємницькою діяльністю в області промислового виробництва, сфері послуг, торгівлі, реклами, масмедіа, банківської справи і так далі, і що формують нові джерела ресурсів з метою отримання прибутку.
6. Залучення молоді до оплачуваних громадських робіт. Елементом підтримки безробітної молоді є фінансування державою громадських робіт і залучення до них молоді.
Під громадськими роботами розуміється трудова діяльність, що має соціально корисну спрямованість і організовувана як додаткова соціальна підтримка громадян, що шукають роботу.
Право на участь в громадських роботах мають молоді люди, які зареєстровані в органах служби зайнятості в цілях пошуку відповідної роботи, та безробітні. Переважним правом на участь в громадських роботах користуються молоді безробітні, які не отримують допомогу, і громадяни, що перебувають на обліку тривалий час. Участь громадян в громадських роботах допускається тільки з їхньої згоди. При цьому враховується стан здоров’я, вікові і професійні особливості людини.
Громадська робота дозволяє знизити соціальну напруженість, при цьому частина молодих безробітних забезпечується робочими місцями з оплатою праці.
7. Організація ярмарку вакансій. В цілях надання громадянам додаткових послуг із сприяння в працевлаштуванні в ході співпраці з працедавцями служба зайнятості організовує ярмарки вакансій. Дана форма роботи дає можливість будь-якому охочому ознайомитися з банком даних вільних робочих місць, самостійно підібрати собі роботу, і в ході безпосереднього спілкування з працедавцем з’ясувати варіанти та умови працевлаштування. Останнім часом широкого поширення набули міні-ярмарки, спеціалізовані ярмарки для певних груп населення (молоді, інвалідів, фахівців в певній сфері трудової діяльності, висококваліфікованих працівників і т. д.).
8. Створення спеціальних молодіжних організацій для вирішення проблеми зайнятості. Сьогодні соціальні підприємства для молодих людей – реальне явище на молодіжному ринку праці. Не дивлячись на те, що діють вони в різних секторах і галузях економіки, вирішувані ними завдання дають підставу виділити дані підприємства в окрему категорію.
При створенні соціальних підприємств доводиться долати цілий ряд проблем, пов’язаних із невизначеністю їх правового статусу. Разом з тим одним із завдань створення даних організацій є виконання найважливіших соціальних функцій (вивести підлітків з вулиць, знизити напруженість в молодіжному середовищі та ін.). Створення робочих місць для підлітків і молоді дає їм можливість поєднувати роботу з навчанням, визначитися з вибором професії, набути досвіду трудової діяльності. Організовуючи підготовку та навчання молодих працівників, підприємство як би включається в реалізацію соціальної молодіжної політики. Тому важливо створювати і розвивати такі механізми, які дозволили б молоді не тільки заробляти, але і вчитися новій, цікавій професії, набувати знань та досвіду. Коли підліток набуде необхідних навичок, сформується і професійно, і психологічно, він може стати повноцінним учасником ринку праці.
Застосовуються різноманітні форми організації робочих місць для учнів, такі як створення некомерційних підприємств та організація соціальних виробництв на базі навчальних закладів.
Наведені вище заходи доповняють один одного, і для найбільш оптимального вирішення проблеми зайнятості молоді доцільне їх спільне, комплексне і цілеспрямоване застосування. Стратегія мотивації буде ефективною тільки тоді, коли в ній будуть враховані умови, що історично склалися, національний характер конкретних регіонів. Державні та регіональні соціальні програми повинні стимулювати створення та перетворення робочих місць в більш перспективних і більш розвинених галузях економіки, привертаючи для цього не тільки бюджетні кошти, але і фінансування приватних підприємств, інвесторів [3; 4; 8; 27; 43; 44].
Таким чином, соціальна служба для молоді – це спеціальні заклади, які надають їй соціальні послуги та соціальну допомогу у відповідності до чинного законодавства України.
Найважливішим принципом формування молодіжного законодавства в Україні, є закріплені взаємодії молоді, окремих її соціальних груп та суспільства, держави на основі рівності, партнерства та ділової співпраці. Забезпечення цього принципу визначає ступень досконалості законодавства, його здатність захистити молодих громадян, забезпечити їхню життєдіяльність, самореалізацію, і тим самим, визначає і особливості організації роботи соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, та ефективність цієї роботи.
Центральним стратегічним моментом політики сучасної України стосовно молоді є врахування інтересів суспільства з залучення молоді у сфери діяльності, які забезпечують роботою все молоде покоління. У зв’язку з цим в даному параграфі наведені результати проведеного соціального опитування учнівської молоді з проблем „Молодь на ринку праці”, який, на наш погляд, адекватно відображає загальний стан справ в області реалізації молодіжної політики засобами соціальних служб.
2.2 Приблизна програма реалізації молодіжної політики в регіоні
Особливості соціального захисту молоді в діяльності соціальних служб було відмічено, що ефективність практичної діяльності соціальних служб для молоді в Україні багато в чому пов’язано із розробкою та реалізацією комплексних програм, які мають як загальнонаціональний, так і регіональний характер.
Приведено розроблену нами модель регіональної програми реалізації молодіжної політики на п’ятирічний строк, яка в якості зразка може бути використана радами всіх рівнів для розробки власних програм.