ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. ІВАНА ФРАНКА
кафедра психології
Програма соціологічного дослідження факторів,
що впливають на вибір платної форми навчання
абітурієнтами вузів Львова
Виконала:
Студентка ФФП-21 С
Мисик Х.
Прийняв:
Доцент кафедри філософії
Поляруш Б.Ю.
I. Методологічна частина.
1.1. Обгрунтування проблеми дослідження.
За умов сучасної незадовільної економічної ситуації в країні, багато хто, а особливо це стосується молоді, звертає свої погляди на престижні та високооплачувані професії. Уже минув той час, коли більшість дітей бажали стати лікарями або вчителями. Реалії показують, що для того, щоб забезпечити своє майбутнє, потрібно отримувати спеціальності інших спрямувань. Особливим попитом серед молоді сьогодні користуються професійні спеціальності такі, як менеджер, юрист, економіст, дещо нижче цінуються спеціальності перекладача, психолога і т. п. Серед більшої частини населення поширена думка, що дані професії носять, як правило, суто інтелектуальний характер, але при цьому автоматично забезпечують високий рівень матеріального доходу, надають певний соціальний статус, дозволяють досягти добробуту. Ось чому, на сьогоднішній день у вузах проводяться значні набори на факультетах міжнародних відносин, менеджменту, юриспруденції, які можливо, через деякий час будуть перевищувати набори на факультети прикладних спеціальностей. Звідси випливає проблема платної форми навчання, адже більша частина студентів, котрі навчаються на платній формі навчання припадає саме на престижні факультети.
Проблема у цьому питанні полягає, по-перше, в тому, що якщо потік на факультети престижних інтелектуальних професій буде продовжуватися, то в майбутьньому ринок праці буде значно перенасичений такими спеціалістами. Зрозуміло, що якщо на ринку праці буде така чисельність менеджерів, яка перевищує попит на них, то це зумовить проблему працевлаштування для випускників вузів. У виграшному становищі виявляться ті, хто має певні переваги такі, як досвід роботи, додаткове знання комп'ютера, іноземних мов, поглиблене знання певної галузі для якої потрібен спеціаліст, друга спеціальність тощо. Враховуючи всі вищевказані фактори зазначимо, що в даній ситуації через кілька років або й раніше можливий другий "професійний бум", коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, тепер вже на спеціальності прикладного призначення.
По-друге, різноманіття форм і типів навчання приводить до сильної диференціації навичок і знань випускників різних навчальних закладів одного рівня освіти і профілю. Також існують істотні розходження у внутрішніх вимогах до підготовки, здачі предметів у різних навчальних закладах. Усе це обумовлює великі розходження в рівні підготовки фахівців - випускників даних навчальних закладів.
1.2. Мета дослідження.
Виявити причини, які спонукають абітурієнтів вузів Львова обирати платну форму навчання. Розробити практичні рекомедації щодо подолання негативних установок, стереотипів при виборі форми навчання. Також виявити напрямок, за яким варто вдосконалювати роботу навчальним закладам з безкоштовною формою навчання.
1.3. Завдання дослідження.
1.3.1. Виявити фактори, що впливають на вибір абітурієнтами платноформи навчання :
· Виявити, яку роль у виборі форми навчання відіграють обєктивні чинники: соціальні, економічні, демографічні.
· Зясувати, яким чином на на вибір форми навчання впливають факори субєктивног характеру: цінності, орієнтації, установки, очікування.
1.3.2. Виявити як впливає “престижність”/ “непрестижність” обраного фаху на вибір форми навчання.
1.2.3. Розробити практичні рекомендації щодо подолання негативних установок, стереотипів при виборі форми навчання.
1.4. Об'єкт і предмет дослідження.
Об'єкт дослідження – студенти перших курсіввищих навчальних закладів Львова (ЛНУ ім. І. Франка, ЛНУ “Львівська Політехніка”, Українська Академія Друкарств, ЛДМУ ім. Данила Галицького).
Предмет дослідження - причини, що спонукають абітурієнтів вибрати ту чи іншу форму навчання (платну чи безоплатну).
1.5. Інтерпретація базових понять.
Освіта- сукупність знань , отриманих у навчальному закладі (вища освіта,середня технічна, середня спеціальна, середня, неповна середня).
Абітурієнт(від.лат. abituriens(abiturientis) – той, що збирається йти)– всупник до вищого чи середнього спеціального навчальног закладу; людина, що бажає продовжити навчання, що має волю вибору спеціальності, навчального закладу і форми навчання.
Форма навчання:
· платна – як така, що оплачується самам студентом, його батьками, родичами, підприємствами по перерахунку, спонсорами та ін.
· безоплатна (державна) – оплата якої здійснюється дежавою.
Установка – готовність сприймати ситуацію і діяти певним чином
Стереотип – звичайний, усталений спосіб, стійкі форми сприйняття і оцінки обєктів і явищ, нормативні утврення групової і суспільної свідомості.
Престиж – співвідносна оцінка певного соціального обєкта (індивіда, групи інституту), що поділяється членами даного суспільства на основі певної системи цінностей.
Логічна інтерпретація понять
R – основні причини, що впливають на вибір платної форми навчання абітурієнтами вищих навчальних закладів Львова
1– причини соціально-економічного характеру
2– причини пов’язані з суб’єктивними переконаннями, установками тощо
1.1 – фактори, пов’язані з соціально-демографічними характеристиками
1.2 – фактори, пов’язані з економічними характеристиками
2.1 – фактори, пов’язані з власними переконаннями, установками
2.2 – фактори, пов’язані з впливом референтної групи
1.1.1 – вік
1.1.2 – стать
1.1.3 – місце проживання
1.1.4 – освіта
1.2.1 – економічний стан батьків
1.2.2 – власне економічне становище
2.1.1 – престиж форми навчання
2.1.2 – престиж обраної спеціальності
2.1.3 – легкість вступу на платну форму навчання
2.1.4 – легкість навчання на платній формі навчання
2.1.5 –складність вступу на обрану спеціальність власними силами
2.2.1 – вплив друзів
2.2.2 – вплив батьків
1.6. Гіпотези дослідження.
Констатуючі:
Платну форма навчання обирають:
· абітурієнти, чиї сім’ї мають високий соціально-економічний статус і можливість оплатити навчання (3, 28, 29)
· абітурієнти, що мають певні стереотипи, установки щодо вступу і навчання (5,6,7,8,9,10,11,1213,14,15,16,17,23)
· абітурієнти з певними демографічними характеристиками (чоловіча стать, проживання в місті)(18,19,20,21,25,26,27)
Пояснюючі:
Абітурієнт обирає платну форму навчання через наступні причини:
1.Субєктивні очікування, установки, орієнтації:
· надія на більш високий рівень підготовки викладачів і на краще технічне оснащення процесу навчання(5,6,9,)
· прагнення мінімізувати затрачувані зусилля в процесі навчання, незалежно від рівня і якості одержуваних знань(12,17)
· прагнення мінімізувати затрачувані зусилля в процесі вступу (15,17)
· бажанням зведення ризику невступу до нуля(17)
· переконаність в неможливості вступу на бажаний факультет власними силами(13,14,17)
· поняття престижу платної форми навчання (8, 17)
· поняття престижу обраного факультету(1,11, 17,23)
· влив переконань референтної групи (друзів, блиских знайомих)(7,10,16)
2.Фактори соціально-економічного характеру:
· високий економічний статус батьків (їхня зайнятісь в сфері приватного підприємництвазокрема , а також в інших вискооплачуваних сферах), що забезпечує їм можливість оплати навчання дітей (2,28,29)
· наявність роботи в абітурієнтів та студентів, а отже і можливість оплати навчання (3)
3. Причини, повязані з демографічними характеристиками:
· проживання в місті, що виступає опосередкованим чинником через пільги при вступі абітурієнтів з сільскої місцевості (20,21,27)
· стать; передбачається, що хлопці частіше будуть обирати платну форму навчання через небажання потрапити до армії (18,19,26)
· вік; абітурієнти старшого віку будуть обирати платну форму навчання через наявність роботи, а отже і можливості оплати а також в зв’язку з наявністю першої вищої освіти (25)
Прогнозуючі:
· переконання про неможливість вступу на бажаний факультет власними силами може змінитись завдяки проведенню спеціальних заходів, програм, за допомогою реклами в ЗМІ про те, що втуп власними силами – це реально(24)
· популяризація безкоштовної форми навчання може змінити негативні стереотипи, подолати установки (22,24)
· популяризація непрестижних на даний час факультетів та спеціальностей може скерувати на них увагу абітурієнтів (22)
II. Методична частина.
2.1. Методологія соціологічного дослідження :
У даному дослідженні використовується метод анкетування із:
· відкритими питаннями;
· закритими питаннями;
· напівзакритими питаннями;
· дихотомічними питаннями;
· лінійними питаннями;
· шкальними питаннями.
2.2. Визначення досліджуваної сукупності.
Генеральна сукупність – студенти першого курсу вищих навчальних закладів Львова (ЛНУ ім. І. Франка, ЛНУ “Львівська Політехніка”, Українська Академія Друкарств, ЛДМУ ім. Данила Галицького).
Вибірку обрахуєм наступним чином:
де N– величина генеральної сукупності,
n – величина вибіркової сукупності.
N =10500
= 3% тоді
n=1004,
розрахуєм крок відбору за формулою:
тоді
опитування почнемо з , тобто 5 студента.