Смекни!
smekni.com

Влаштування підшивної стелі за системою D212 (стр. 1 из 2)

Тема:

Влаштування підшивної стелі за системою D212


Зміст

1. Підшивні стелі

2. Комплекти підшивних стель

3. Технологія влаштування підвісної стелі

Використана література


1. Підшивні стелі

В сухому будівництві слід розрізняти наступні поняття прийнятих термінів:

- підшивні стелі - плоскі і, зазвичай, гладкі облицювання, конструкції

- яких жорстко пов'язані з бічною поверхнею кріпильними деталями;

Підшивні стелі головним чином застосовують тоді, коли треба якомога більше зберегти будівельний об'єм приміщення та його висоту.

Якщо треба поліпшити декоративні якості інтер'єру приміщення та водночас акустичні властивості (покращити чутність або знизити рівень шуму), то доцільно застосувати перфоровані або лицьовані ГКП.

На тильний бік перфорованих гіпсових плит в заводських умовах приклеюється звукопоглинаючий шар (волокнистий фільтр), який являє собою нетканий волокнистий матеріал, колір якого підбирається так, щоб волокнистий фільтр не був помітним крізь перфорацію плит.

Улаштування фризу в підшивній стелі:

1 - ГКП; 2 - паперова армуюча стрічка в шарі шпаклівки; 3 - волокнистий фільтр 4S А


Нерідко, з декоративною метою в підшивних стелях використовують перфоровані (з лінійними або циклічними отворами) і непер-форовані плити, наприклад, для улаштування обрамлення (фриза) стелі по її периметру.

Підшивні стелі з перфорованих або шлицьованих плит збираються у відповідності з монтажним планом (планом разкладки плит), згідно з яким на заводі-виробнику нарізають доборні елементи з перфорованих або шлицьованих плит, а також плит для обрамлення стелі. Доборні елементи ГКП повинні нарізатися так, щоб вони співпадали при стикуванні за довжиною, шириною і діагоналями з основними елементами стелі. При розкроюванні ГКП необхідно враховувати утворення між ними швів шириною 1 мм. Плити маркуються згідно плану їхньої розкладки і доставляються під монтаж з відповідним маркуванням. Звукопоглинання ГКП зростає з підвищенням щільності волокнистого фільтру. В деяких випадках для забезпечення підвищення звукоізоляції підшивних стель у доповнення до волокнистого фільтру по плитах стелі укладають ще й волокнисті звукоізоляційні матеріали, наприклад, мінеральну вату.

Звукоізоляційний волокнистий матеріал в конструкції підшивної стелі


В цьому випадку плити з мінеральної вати необхідно укладати щільно в місцях їх стикування. Каркаси підшивних стель слід виконувати у відповідності з планом розкладки ГКП.

Монтаж плит стель ведуть від середини приміщення в напрямку стін. При цьому до їхнього кріплення перевіряють збіг перфорації плит, що прикріпляються до каркасу, з перфорацією плит, що вже до нього закріплені.

Видимі шви в підшивних стелях улаштовуються, наприклад, по дерев'яному каркасу рамної конструкції.

Якщо підшивні стелі виконуються з гіпсокартонних плит, то шпарування швів здійснюється з усіх боків по обрізних кромках з фаскою без армуючої стрічки шпаклівкою "Уніфлотт" ручним шпателем.

Якщо передбачається шпарування швів шириною 1-2 мм, то потрібно з усіх кромок з їхнього лицьового боку зняти фаску глибиною 2-3 мм, потім заповнити шви шпаклівкою "Бау-Сілікон" під тиском за допомогою шприца. Остаточно обробка стиків гіпсокартонних плит здійснюється шляхом їхнього затирання начисто шпаклювальною масою, після чого виконують шліфування стиків.

Улаштування видимого шва між ГКП підшивної стелі: 1 - брусок рамного каркасу;2 - видимий шов; 3 - волокнистий фільтр


Шпарування шва між ГКП шналювальною масою: 1-ГКП; 2 - шов з фаскою, заповнений шпаклівкою "Уніфлотт"

2. Комплекти підшивних стель

Досить широке розповсюдження знайшли підшивні стельові комплектні системи "Кнауф D21" на основі декоративних плит з полістеролу. Такими плитами можна оздоблювати стелі приміщень промислових, цивільних та житлових будинків. Дуже поширеною конструкцією таких стель є: конструкція D211 з декоративних полістирольних плит, які приклеюються безпосередньо до поверхні міжповерхового перекриття (а), а також конструкція D212 з декоративних полістирольних плит, які приклеюються до рамного каркасу з дерев'яних брусків, закріпленого до міжповерхового покриття через прокладку (б).

Стеля D211 використовується якщо перекриття має рівну поверхню, яка може бути оздоблена без будь-яких підготовчих робіт по її попередньому вирівнюванню.

Якщо на поверхні перекриття є нерівності до 20 мм, то використовують систему D212 з попереднім закріпленням вирівнювального рамного дерев'яного каркасу (обрешітки) з сухих дерев'яних брусків.

Основним елементом комплектної системи D21 є декоративні полістирольні плити білого кольору, які мають розміри 600x600x9 мм і 300x300x9,5 мм. Такі плити випускаються з повним заводським оздобленням і різноманітними малюнками. За необхідністю плити можна фарбувати водорозчинними фарбами. Не слід використовувати фарби на основі органічних розчинювачів.

Стелі з використанням декоративних плит з полістиролу мають низку незаперечних переваг, до яких можна віднести: легкість (їм2 плит важить 400 г); високу довговічність; стійкість до дії вологого повітря; легкість і швидкість монтажу (особливо системи D211); можливість зміни кольору; можливість чищення плит миючими засобами (окрім використання миючої рідини на органічному розчинювачі); значна біологічна стійкість (не піддаються пошкодженням мікроорганізмами - гниттю, пліснявінню), низька теплопровідність, яка сприяє збереженню тепла в приміщенні.

Підшивні стелі комплектної системи "Кнауф D21":

а - конструкфя D211; б - конструкція D212

При влаштуванні стель системи D211 слід дотримуватись наступного поряд ку монтажу:

• з поверхні міжповерхового перекриття зняти пил, бруд, шпалери, фарбу;

• при необхідності (якщо є дрібні нерівності)виконати вирівнювання поверхні міжповерхово го перекриття шпаклівкою "Фугенфюллер";

• щебенисті місця на поверхні міжповерхового перекриття зашпаклювати або ретельно заґрунтувати грутівкою "Тіфенгрунд";

• визначити і відмітити центр стелі та намітити на ній взаємно перпендикулярні вісі;

• нанести клей "Стіропорклебер" на декоративну полістирольну плиту гребінковим шпателем по всій її поверхні або плямами (по кутах і по середині) і приклеїти на поверхню перекриття рядами у взаємно перпендикулярних напрямках, починаючи від центру.

Напрямки приклеювання декоративних плит до поверхні міжповерхового перекриття, що опоряджується:

1 - діагоналі;2 - центральні вісі;3 - напрямки приклеювання

Стелю системи D212 слід монтувати в наступному порядку:

• виконати розмічування стелі так само, як і при влаштуванні системи D211 разом з розмічуванням каркасу;

• закріпити каркас через вирівнювальні прокладки з відстанями між

• брусками 300 мм;

• приклеїти полістирольні плити клеєм "Стіропорклебер" або "Монтажклебер" (нанести його на плиту тільки в місцях прилягання до обешітки), починаючи від центру, так само, як і для системи D211.

Клей "Стіропорклебер" призначено для приклеювання пінополістиролу і мінераловолокнистих плит на стіни і стелі всередині приміщень. Він добре клеїть такі плит до бетону, гіпсові штукатурки, вапняно-цементної і цементної штукатурки, гіпсокартону, цегляної і кам'яної кладки). Клей після тужавіння має добру стійкість до вологи, холоду, тепла. При нанесенні клею гребінковим шпателем його витрата на 1 м2 площі становить 350-500 г, а при суцільному нанесенні - 1 кг.

Клей, що залишається на поверхні плити, слід одразу видалити. Не рекомендується використовувати клей при температурі нижче +5*С Після закінчення робіт слід негайно вимити інструмент. Клей слід зберігати при температурі не нижче 0°С. Термін зберігання - 1 рік.

З метою поліпшення звукоізоляційних якостей міжповерхових перекриттів доцільно використати гіпсокартонні плити з суцільною поверхнею, оскільки перфоровані або шліцьовані плити для цього непридатні.

3. Технологія влаштування підвісної стелі

Каркас являє собою плоску або просторову конструкцію з шарнірним або жорстким з'єднанням елементів, що входять до його складу (балок, ригелів, стояків). За призначенням каркаси гіпсокартонних систем поділяються на стельові, перегород очні, пристінні. За матеріалом - металеві і дерев'яні. За розташуванням елементів каркаси можуть виготовлятися з розташуванням елементів в одній площині (одному рівні) або в двох площинах (двох рівнях). У складі каркасу можна виділити основні і несучі елементи. Основні елементи прикріплюються до несучої основи (стіна, стеля), а несучі прикріплюються до основних. До несучих елементів прикріплюються ГКП. Отже, дворівневі каркаси - це конструкції, що мають два ряди дерев'яних брусків або металевих профілів, розташованих перпендикулярно один до одного. Якщо елементи каркасу розташовані в один ряд, то вони утворюють рамну конструкцію (рис. 4.1).

Елементи металевих каркасів з'єднуються поміж собою стальними кріпильними елементами: шурупами, заклепками, виштамповкою. Елементи дерев'яних каркасів з'єднуються за допомогою шипогніздових, шпонкових, шпунтових спряжень, а також за допомогою цвяхів, шурупів, скоб, з використанням клею.

Стикові з'єднання металевих і дерев'яних елементів каркасу повинні розміщуватися врозбіжку. Стики ГКП не повинні співпадати зі стиками каркасу як з точки зору забезпечення максимальної міцності і технологічності всієї системи в цілому, так і пожежної безпеки, оскільки у протилежному випадку вогнезахисний ефект гіпсокартонного облицювання значно знижується.