9. Плитки, укладені на клейових мастиках, мають прилягати до основи всією поверхнею.
10. На якість облицювання впливає акуратність закладання неповномірних плиток, кромки яких повинні бути рівними, з однаковою товщиною швів.
11. На якість облицювання також впливає акуратність укладання плиток у місцях пропуску труб:
через шви між плитками;
між кромками плиток;
через отвір у плитці.
В усіх ланках будівельного виробництва дедалі ширше впроваджується наукова організація праці (НОП). Підвищити продуктивність праці можна лише у разі правильної її організації. НОП передбачає застосування передової технології, досконалих пристроїв і інструментів, економії матеріалів, використання і впровадження у виробництво нових передових методів робіт, підвищення загальноосвітнього і технічного рівня робітників.
Для виконання більшості будівельних робіт (мулярських, штукатурних, малярних тощо) потрібна узгоджена робота кількох робітників, оскільки кожний будівельний процес поділяється на окремі операції. Наприклад, для штукатурення приміщення треба підготувати поверхні, приготувати розчини, подати їх на робочі місця і поштукатурити поверхні. Якщо ці роботи виконуватиме один робітник, то йому доведеться витратити більше часу, ніж у випадку, коли їх будуть виконувати поопераційно декілька робітників. Крім того, ці роботи різного ступеня складності і повинні виконуватись робітниками різних кваліфікацій: підношення матеріалів - І-II розрядів, підготовка поверхонь - II-III розрядів, штукатурення залежно від складності - IV-V розрядів. Тому для виконання певного обсягу робіт робітників об'єднують у ланки. У складі ланки може бути від двох до семи робітників різної кваліфікації. Робітники нижчої кваліфікації приготовляють розчини, підносять матеріали і виконують найпростіші підготовчі операції, а кваліфіковані - виконують окремі види робіт відповідно кваліфікації. Така організація праці дає змогу кожному робітникові вдосконалювати свої навички, вчитись і підвищувати кваліфікацію.
Ланки робітників об'єднуються в бригади, які бувають спеціалізованими і комплексними.
До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності. Так комплектують бригади мулярів, штукатурів, теслярів, малярів тощо. Проте організація таких бригад на сучасному рівні будівництва не завжди виправдовує себе. Тому останнім часом на великих об'єктах роботи виконують комплексні бригади, до складу яких входять робітники різних професій. Наприклад, до складу комплексної бригади опоряджувальників можуть входити штукатури, плиточники, маляри, а також робітники інших професій, що тісно пов'язані з роботою бригади і зацікавлені у кінцевому результаті її роботи (машиніст штукатурної або малярної станції, моторист, слюсар-електрик тощо). Це дало змогу підвищити колективну відповідальність робітників, оскільки заробітну плату вони одержують за єдиним нарядом.
За якістю будівельних робіт, виконаних комплексними бригадами, слід встановити взаємний контроль, що сприятиме підвищенню продуктивності праці і кваліфікації робітника, скороченню простоїв. Працюючи в комплексній бригаді, кожний робітник може освоїти суміжну професію, навчитись користуванню машинами і механізмами. Так створюється зацікавленість робітників у підвищенні продуктивності праці, а разом з цим збільшується заробітна плата, зміцнюється трудова дисципліна, усувається плинність кадрів.
До складу спеціалізованих бригад входять до 15 робітників, комплексних - до 25 - ЗО. Очолює бригаду найбільш кваліфікований робітник-бригадир, якого призначає або затверджує після обрання його членами бригади, адміністрація управління. Він керує
роботами і працює сам нарівні з іншими членами бригади. Бригади комплектують залежно від певного обсягу робіт і можливості застосування машин та механізмів.
Форми організації праці в бригаді можуть бути різні, але в масовому будівництві роботи ведуть поточними методами: потоково-розчленованим, потоково-комплексним, потоково-конвеєрним тощо.
Колектив бригади має широкі можливості щодо вибору форми організації праці, комплектування її складу, розподілу заробітку, стимулювання продуктивності праці тощо. Наприклад, впровадження такої форми організації праці, як бригадний підряд, сприяє підвищенню продуктивності праці, скороченню строків виконання будівельних робіт і підвищенню їхньої якості. Більш перспективним є наскрізний бригадний підряд, при якому об'єднується робота госпрозрахункових бригад підприємств будівельної індустрії, транспорту, ділянок комплектації і будівельників.
Однією з форм організації праці є така, при якій бригада працює потоково-розчленованим методом. Суть цього методу полягає в тому, що весь обсяг робіт бригади поділяють на окремі ділянки (захватки). Роботи на ділянках розподіляють на окремі операції або групи операцій у межах певного циклу підготовчих і завершальних робіт (наприклад, підготовка поверхонь під штукатурення, нанесення і розрівнювання розчинів, остаточне опорядження штукатурки), які виконують почергово спеціалізовані ланки бригади. Тому цей метод іноді називають потоково-циклічним. У процесі роботи ланки переходять з однієї ділянки на іншу. Роботи ведуться потоково на рівних за трудомісткістю захватках. Розмір захватки для виконання робіт одного циклу, який може тривати декілька днів, визначають залежно від строків здачі будинку, кількості робітників у бригаді, забезпеченості машинами, матеріалами тощо.
Після складання циклічного графіка виконання робіт перша ланка бригади починає виконувати роботи на перший захватці і після їх закінчення переходять на другу захватку, де виконує ті самі роботи. Слідом за першою ланкою з однієї захватки на Бригадир і кожен член бригади мають заздалегідь турбуватися про підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кожний робітник повинен виконувати роботу на своїй ділянці так, щоб не заважати працювати іншому робітникові.
Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, - зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг робіт.
На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітників. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та пристроями і якісними матеріалами.
Для виконання робіт на висоті потрібно встановити на робочому місці необхідні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях - ящики для розчину, інструменти тощо.
Велике значення в організації робіт має своєчасна підготовка потрібних матеріалів і подавання їх на робоче місце. Тому у спеціально відведених приміщеннях заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеум, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.
Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише при справних пристроях.
Робоче місце опоряджувальника має бути добре освітлене природним світлом. Для роботи з сумішами, що виділяють шкідливі для здоров'я людини леткі пари розчинників, слід забезпечити штучну або природну (через відкриті вікна) вентиляцію приміщень. Вентиляція повинна забезпечити протягом години не менше ніж дворазовий обмін повітря в приміщенні.
Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати у шафу інструменти, вимкнути струм, підведений до електроустаткування, закрити пускові пристрої на замок.
Два робітники, працюючи окремо, виконують однакову роботу за різний строк. Це залежить від індивідуальних здібностей робітника, його прагнення і бажання працювати, а також від інструментів і механізмів, які він застосовує.
З метою правильного обліку виконаної роботи встановлено технічні норми часу і виробітку, які відповідають рівню сучасної техніки, передовій технології і досягненням новаторів виробництва. Норми періодично розробляють і видають спеціальними збірками, які мають назву "Єдині норми і розцінки на будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи (ЄНіР). Норми на опоряджувальні роботи вміщено в збірнику Є8.
Нормою часу (Нч) називають кількість робочого часу, який надається робітникові певної кваліфікації для виконання одиниці продукції (1 м2 штукатурення, 1 м2 облицювання тощо).
При визначенні норми часу враховують не тільки час, витрачений на виконання основної роботи, а й час, потрібний для перемішування будівельних розчинів, підготовку і чищення інструментів та механізмів, їх переміщення, а також на підготовку робочого місця. Норму часу вимірюють у людино-годинах. Наприклад, згідно з ЄНіР (збірник Є8, § Є8-1-2) норма часу, за який штукатур IIIрозряду наносить грунт на 100 м2 стіни вручну при простому штукатуренні дорівнює 20 люд. - год. Це означає, що штукатур IIIрозряду повинен нанести грунт на 100 м2 поверхні вручну за 20 год.
Нормою виробітку (Нв) називають кількість готової продукції, яку повинен виробити робітник відповідної кваліфікації за одиницю часу (1 год).