Облицювання стін керамічними глазурованими плитками (стр. 1 из 6)
Тема: Облицювання стін керамічними глазурованими плитками
Зміст
1. Призначення і класифікація облицювальних робіт
2. Пристрої та інвентар лицювальника плиточника
3. Архітектурні елементи плиткових облицювань
4. Підготовка облицювальних робіт
5. Підготовка вертикальних поверхнею під облицювання
6. Облицювання стін керамічними глазурованими плитками на розчині по діагоналі
7. Вибір елементів опорядження кромок плиток
8. Опорядження кромок керамічної плитки. Опорядження кромок зовнішніх кутів, при облицюванні стін
9. Дефекти плиткових облицювань і їх усунення
10. Оцінка якості облицювання
11. Організація праці
12. Технічне нормування
13. Техніка безпеки при виконанні облицювання
Використана література
1. Призначення і класифікація облицювальних робіт
Роботи, пов'язані з опорядженням поверхонь будівлі штучними матеріалами, називають облицювальними. До них відносять роботи, пов'язані з опорядженням поверхонь різними видами плиток, великогабаритними облицювальними листами, лінолеумом тощо. Лицювальники виконують також мозаїчні, ксилолітові та інші роботи по опорядженню підлог. Облицювальні роботи можуть виконуватись як зовні на фасадах, так і всередині будівель при облицюванні стін і підлог. Поверхню облицьовують з тим, щоб захистити конструкцію від атмосферних впливів, вологи, механічних пошкоджень, а також з санітарно-гігієнічною і декоративною метою. Облицьоване штучними матеріалами/приміщення набирає привабливого вигляду, в ньому створюються кращі умови для життєдіяльності людини.
Підлоги облицьовують керамічними, мозаїчними, бетонними, шлакосіталовими, синтетичними плитками або лінолеумом. Крім плиток, підлогу можна опорядити монолітним мозаїчним шаром або кольоровою мастикою на полімерних в'яжучих матеріалах. Внутрішні вертикальні поверхні облицьовують керамічними, скляними, полістирольними плитками. Крім того, для облицювання різних поверхонь можна застосовувати плитки з природних кам'яних матеріалів (мармурові, гранітні, з вапняку тощо).
За формою плитки бувають квадратні, шести - і восьмигранні.
До початку облицювальних робіт в приміщенні повинні бути закінчені всі роботи, виконання яких може пошкодити облицьовану поверхню. Конструктивні елементи будівлі, що підлягають облицюванню, повинні бути стійкими. Відхилення віконних і дверних укосів, стовпів від вертикалі допускається не більше 1 мм на 1 м висоти або довжини, але не більше 3 мм на весь елемент.
При облицюванні стін плитками на цементному розчині відхилення поверхні від вертикалі до 15 мм і нерівності на ній повинні вирівнюватись цементним розчином. Якщо відхилення більше 15 мм розчин наносять по попередньо надійно закріпленим сіткам.
Якщо плитки закріплюють на поверхні мастиками, відхилення поверхні, що облицьовують, від вертикалі не повинно бути більше 3 мм на 1 м висоти.
До початку внутрішніх облицювальних робіт мають бути завершені всі роботи по влаштуванню покрівлі будівлі або водонепроникного перекриття над частиною будівлі, яку облицьовують. У приміщеннях мають бути закінчені всі роботи, пов'язані з монтажем потайних проводок та встановлені коробки у дверні і віконні прорізи. Облицьовувати на розчинах і мастиках можна лише тоді, коли навантаження на стіни досягло не менше 65% від проектного.
Облицьовувати стіни слід до влаштування чистої підлоги, тому на них повинні бути зроблені позначки, які вказують на рівень майбутньої підлоги. Це буде нижній край облицьованої стіни.
2. Пристрої та інвентар лицювальника плиточника
І. При укладанні стяжки розчин, укладений в смугу, ущільнюють віброрейкою.
2. При наклеюванні гідроізоляційного килима полотнище притискають до основи за допомогою ручного катка.
З. При влаштуванні облицювальної гідроізоляції використовують видатковий робочий бачок для гарячої бітумної мастики.
4. Для транспортування рулонних матеріалів і мастики використовують візок.
5. Для сортування плитки використовують шаблон.
За розміром
б. Якщо неповномірних плиток потрібно багато, то можна застосувати такі пристрої:
пристрій для прямого різання плитки;
пристрій для діагонального різання плитки;
7. Якщо для облицювання стін може знадобитися плитка з отворами, можете використовувати пристрій для свердління отворів у керамічних плитках.
8. Вертикальність установлених опорних маяків і маячних рядів перевіряють за правилом з виском або бульбашковим рівнем.
9. Для встановлення маяків при настиланні плиткової підлоги за позначкою або укладання маяків використовують ручний водяний рівень.
10. Еталонний конус масою 300 г використовують для перевірки рухомості розчинної суміші.
11. Для приготування і доставки розчину до місця роботи використовують ручний візок.
12. Для нанесення на плитку рівномірного шару розчину, користуються рамкою-шаблоном з квадратним отвором.
13. Для приготування розчинної суміші використовують металевий ящик.
Н. Ящик-візок з відкрилками використовують для доставки розчину до місця облицювання, а відкрилки - для складання плитки.
15. Щоб шви між плитками були однакові, використовують дистанційні хрестики, які підбирають за шириною шва.
16. Скоби інвентарні закладають між горизонтальними і вертикальними гранями плиток. Скоби і хрестики виймають після того, як розчин під плиткою затужавіє (звичайно після встановлення 15-20 плиток).
17. Підготовчі та облицювальні роботи виконують у приміщеннях висотою:
до 2,7 м із складаного або із універсального стола;
до 4 м із збірно-розбірних пересувних підмостів.
3. Архітектурні елементи плиткових облицювань
Як підлоги, так і вертикальні поверхні можуть облицьовуватись плитками різними за формою, розміром і кольором. Вибираючи рисунок облицювання, слід враховувати розмір приміщення, його призначення, естетичні вимоги до кольору облицювання тощо.
На облицьованній поверхні стін (рис.3.1) розрізняють такі елементи облицювання: цоколь, поле облицювання, фриз і карниз. Вони можуть бути присутні всі або виконані в певній комбінації.
Цоколь, тобто нижній ряд плиток, виконують із спеціальних фасонних (вигнутих) плиток, потовщених або кольорових плиток. Поле облицювання роблять з білих або кольорових однотонних плиток. Фриз може бути виконаний з кольорових або візерунчастих плиток в один або два ряди. Це залежить від висоти облицювання. І, нарешті, останній елемент облицювання - карниз. Він мас обов'язково виступати з площини облицювання, тому для його виконання використовують спеціальні фасонні плитки більшої товщини.
Залежно від розміщення плиток і положення швів на поверхні розрізняють три способи облицювань: шов у шов, врозбіг та по діагоналі (рис.3.2). Найбільш поширений і простий за виконанням спосіб - облицювання шов у шов. Інші два способи облицювань потребують більших витрат часу, професіоналізму, акуратності і точності в роботі.
4. Підготовка облицювальних робіт
На облицьованій поверхні підлоги (рис.3.3) розрізняють такі елементи облицювання: пристінна смуга, фриз і поле облицювання. Пристінна смуга - це вузька ділянка поверхні (здебільшого в один ряд плиток), яка утворюється після розмічування підлоги перед облицюванням. При цьому ширина її біля кожної стіни може бути різною. Це залежить від того, яка кількість цілих плиток укладається вздовж і впоперек приміщення.
Фриз виконують із плиток, котрі за кольором відрізняються від тих, якими будуть облицьовувати основне поле підлоги. Ширину фриза вибирають залежно від розміру приміщення. Для облицювання основного поля підлоги використовують плитку одного кольору, здебільшого світлих тонів. Щоб покращити декоративний ефект облицювання, основне поле роблять візерунчастим, застосовуючи для цього плитки двох або більше кольорів. На рис.3.4 подано зразки облицювань підлоги плитками двох кольорів.
Якщо в процесі облицювання стіни цокольний ряд плиток не вкладали, то в кутах між підлогою і стіною витягують плінтус.
