Основи проектування автомобільних доріг (стр. 3 из 8)
Клімат
Клімат регіону помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Пересічна температура повітря +7,2 °C. Середня температура найхолоднішого місяця січня — 5,9 °C. Середня температура липня складає + 19,5 °C. Максимальна +39 °C, мінімальна −37 °C. Період з температурою +10 °C становить 160 — 170 днів. Опадів 450—520 мм. в рік.
Табл. 3.1. Таблиці основних кліматичних характеристик
| Місяці | Середнемісячна температура повітря, °С | Переважаючий напрямок вітру | Швидкість вітру середньо-місячна, м/с | Середньо-місячна кількість опадів, мм | Кількість днів з опадами більше 5мм | Висота сніжного покрову, см | Кількість днів з грозою | Кількість днів з завірюхами |
| 1 | -7,1 | ЮВ | 5,3 | 25 | 0,9 | 10 | 0 | 7 |
| 2 | -6,6 | СЗ | 5,4 | 21 | 1,0 | 12 | 0.02 | 7 |
| 3 | -1,2 | ЮЗ | 5,0 | 29 | 1,5 | 7 | 0,2 | 3 |
| 4 | 7,1 | В | 4,7 | 34 | 2,4 | 0 | 1 | 0,2 |
| 5 | 14,9 | В | 4,0 | 44 | 2,8 | 0 | 5 | 0,0 |
| 6 | 17,9 | СЗ | 3,5 | 69 | 4,3 | 0 | 8 | 0 |
| 7 | 20,4 | СЗ | 3,2 | 63 | 4,1 | 0 | 7 | 0 |
| 8 | 19,3 | СЗ | 3,3 | 51 | 2,8 | 0 | 4 | 0 |
| 9 | 14,2 | З | 3,9 | 33 | 1,9 | 0 | 1 | 0,0 |
| 10 | 7,6 | ЮВ | 4,3 | 38 | 2,4 | 0 | 0,5 | 0,2 |
| 11 | 0,5 | ЮЗ | 4,8 | 38 | 2,3 | 0 | 0,02 | 0,8 |
| 12 | -4,8 | ЮВ | 4,9 | 36 | 1,9 | 4 | 0 | 4 |
Табл.3.2. Таблиця для побудови рози вітрів для літнього і зимового періодів
| Кількість днів за місяць з переважним напрямком вітру | |||||||
| Грудень | Січень | Лютий | Березень | Червень | Липень | Серпень | |
| С | 8 | 15 | 6 | 4 | 1 | 0 | 2 |
| СВ | 10 | 8 | 12 | 6 | 4 | 0 | 3 |
| В | 3 | 2 | 2 | 5 | 3 | 3 | 5 |
| ЮВ | 2 | 0 | 0 | 4 | 12 | 16 | 8 |
| Ю | 1 | 0 | 0 | 3 | 5 | 8 | 6 |
| ЮЗ | 3 | 1 | 1 | 6 | 3 | 2 | 3 |
| З | 0 | 2 | 2 | 0 | 2 | 2 | 3 |
| СЗ | 4 | 3 | 5 | 3 | 0 | 0 | 1 |
Природні ресурси
Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів зустрічаються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та Хижинець Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини — каоліни. Майже повсюдно поширені кварцеві піски.Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля — Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах. Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових — у Смілянському районі.В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини. На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найбільш відомі родовища граніту — Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області. На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку. Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців.
Основні родовища області
| Вид корисних копалин | Назва родовища | Район |
| Буре вугілля | Рижанівське | Звенигородський |
| Козацьке | Звенигородський | |
| Журавське | Городищенський | |
| Юрківське | Звенигородський | |
| Кайтанівське | Катеринопільський | |
| Титанові руди | Смілянське | Смілянський |
| Бентоніт | Черкаське | Лисянський |
| Граніт | Танське | Уманський |
| Старобабанське | Уманський | |
| Гіпс | Звенигородське | Звенигородський |
Висновок
Для даної області проектування характерна в основному рівнинна місцевість подекуди горбиста, порізана річками, ярами й балками, в основному переважають чорноземи. Клімат регіону помірно континентальний, зима м'яка. Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів зустрічаються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Розвинений автомобільний транспорт. Водна поверхня займає 4 % загальної площі території
Основні складності в даній місцевості: у прилягаючій до Дніпра частині правоберіжжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина, вздовж долини Дніпра на 70 км тягнеться Канівсько-Мошногірський кряж, значні підвищення рельєфу надають території гірського характеру.
4. Розрахунок основних технічних нормативів
При виборі положення траси на місцевості слід враховувати норми відведення земель для автомобільних доріг. Фактична полоса відведень встанов люється в проекті дороги у графіку відведень зімель.
Полосою відведень називають полосу місцевості у плані, яку виділяють для розміщення на ній дороги та всіх допоміжних дорожних споруд транспортного та дорожнього обслуговування.
Полоса відведень залежить від категорії дороги, числа смуг руху, висоти насипу, глибини виїмки, характера місцевості, її похила.
Для перелічених улаштувань та сопруд площа відведень ураховує додаткого на висновках детального обгрунтування їхспоживань у проекті.
Після закінчення будівництва тимчасові відведень землі повинні бути приведені у стан пригодних для сільскогосподарчих робіт та повернені землекористувачам.
4.1 Розрахунок інтенсивності руху на початковий рік
Район проектування характеризується середнім розвитком виробничих сил та середнєю густотою населення. Перспективний рік для доріг загальной сітки при призначенні їх категорії та основних технічних нормативов приймається на 20 літ від початку експлуатації дороги.
Об’єм вантажоперевезень на проектуючий дорозі в ісходному році дорівнює
де n – варіант за списком.
Обчислюють інтенсивність руху вантажних автомобілей, які виконують основний об’єм перевезень Nг на початковий рік.
де qср – середня вантажопідйомність автомобіля, т;
g – коефіциент викристання вантажопідйомності автомобіля, g =0,8;
b – коефіциент використання пробігу автомобілів, b =0,6;
Траб – розрахункова кількість днів роботи автомобільного транспорту за рік.
У розрахунку приймаєм дороги обласного призначення Траб =250діб.
Визначаємо середню вантажопідйомність автомобілів у транспортному потоці
де qi – вантажопідйомність кожної групи автомобілів у потоці, т;
pi – частка автомобілів кожної групи в складі потоку, %.
Характеристики вантажного транспортного потока.
| Склад автомобілів | Доля автомобілів, % | Вантажопідйомність, т |
| ГАЗ-53АЗІЛ-130КАМАЗМАЗ 500 | 2545228 | 4688 |
Інтенсивність руху вантажних автомобілів, які виконують малі господарчі перевезення
де а – частка господарчих перевезень від потоку основних вантажних автомобілів у розрахунках використовують дані СоюзДорНДІ, а=0,25.
Інтенсивність руху вантажних автомобілів виконуючих спеціальні перевезення (крани, технична допомога, рефрижератори і т.п.)
де b – частка спеціальних перевезень від потоку основних вантажних автомобілів, b=0,05.
Інтенсивність руху легкових автомобілів
де С – частка легкових автомобілів від сумарної інтенсівності руху вантажних автомобілів,С=0,6
Інтенсивність руху автобусів
де d – частка автобусних перевезень від сумарної інтенсівності руху вантажних автомобілів,d=0,1
Сумарна середньорічна будова інтенсивність руху на початковий рік на ділянці автомобільній дороги, що проектується, N0 складає