І-І... V — V — роздільні лінії; 1 — 5 — карти
8. Контроль якості робіт
До початку декоративного опорядження фасадів контролюють умови зберігання застосовуваних матеріалів (температуру, відносну вологість), а також готовність об'єкта загалом до виконання робіт.
Контроль якості штукатурно-декоративного опорядження фасадів. У процесі виконання штукатурних робіт треба перевіряти:
- підготовку основи під штукатурення;
- якість сухих сумішей;
- температуру і вологість навколишнього середовища;
- дотримання технологічної послідовності операцій;
- товщину шару розчинової суміші;
- відповідність кольору, товщини шару та отриманої фактури обштукатуреної поверхні вимогам проекту;
- наявність, якість і справність необхідних для виконання роботи інструментів і пристроїв.
У ході приймання виконаних штукатурних робіт потрібно перевірити:
- відповідність виду штукатурки вимогам проекту;
- якість штукатурного покриття;
- міцність зчеплення штукатурки з основою.
Виконавець робіт та інспектор спочатку мають візуально оглянути обштукатурені поверхні, потім за допомогою контрольно-вимірювальних приладів здійснити вибірковий контроль якості штукатурки. На кожні 10 м2 штукатурки потрібно виконати 3 — 5 вимірювань.
Методи контролю якості штукатурно-декоративного опорядження фасадів наведено в табл. 4.
Допустимі відхилення та вимоги до штукатурного покриття наведено в табл. 5. Тріщини, дутики та пропуски штукатурки не допускаються. Наявність штукатурки, відшарованої від поверхні, перевіряють легким простукуванням дерев'яним молотком. Такі місця штукатурки допускається перевіряти методом ультразвукового (наскрізного або поверхневого) прозвучування. В окремих місцях можливе контрольне розкриття штукатурки.
Таблиця 4. Методи контролю якості декоративного опорядження фасадів штукатурними сумішами
| Вид опорядження | Контрольований параметр | Метод контролю | Засіб контролю |
| Опоряджен- | Якість підготов- | Відповідно до табл. Г.1, | Відповідно до |
| ня декора- | ки поверхні | поз. 3 - 10 ДБН В.2.6-22- | табл. Г.1, |
| тивними | 2001 | поз. 3-10 ДБН | |
| штукатур- | В.2.6-22-2001 | ||
| ками | Товщина шару | Вимірювання товщини в | Набір щупів (ТУ |
| декоративної | процесі нанесення штука- | 22-034-0221197- | |
| штукатурки | турки | 011); металева | |
| лінійка (ТОСТ 427) | |||
| Визначення маси декора- | Ваги для статич- | ||
| тивної суміші, що нано- | ного зважування | ||
| ситься на одиницю площі | (ГОСТ 29329) | ||
| Вертикальність | Вимірювання відхилень | Контрольна дво- | |
| (гор изонта л ь- | від вертикалі (горизонта- | метрова лінійка | |
| ність) поверхні | лі) — не менше 5 вимірю- | РН-4; набір щупів | |
| штукатурки | вань на кожні 50 - 70 м2 | (ТУ 22-034- | |
| площі або на окремій ді- | 0221197-011); | ||
| лянці меншої площі в | металева лінійка | ||
| місцях, виявлених під час | (ГОСТ 427) | ||
| суцільного візуального | |||
| контролю | |||
| Відхилення ві- | Візуально — суцільний | Металева лінійка | |
| конних і двер- | контроль; вимірювання | (ГОСТ 427); конт- | |
| них косяків від | відхилень, виявлених під | рольна лінійка | |
| вертикалі (гори- | час суцільного візуально- | РН-4; набір щупів | |
| зонталі) | го контролю | (ТУ 22-034- | |
| 0221197-011) |
Колір, відтінок і фактура декоративної штукатурки мають відповідати встановленому проектом зразку. Допускаються незначні (до 10 % площі) зміни меж у стиках, а також малопомітні сліди стиків штукатурки через перерви в роботі на коротких лініях, наприклад між вікнами і дверима, та на ділянках стін завдовжки до 10 м.
Не допускаються смуги, що різняться за кольором або тоном від основного кольору штукатурки, а також плями від ремонту і закладання місць кріплення риштувань і правил.
Стики або межі захваток декоративної штукатурки мають бути в найменш помітних місцях (за водостічними трубами, колонами, в лузгах пілястр, міжповерхових поясках). На межах захваток не допускаються рвані краї.
Таблиця 5. Вимоги до обштукатурених поверхонь
| Технічна вимога | Метод контролю | Вид реєстрації |
| Допустима товщина одношарової штукатурки залежно від групи сухої суміші, мм Ш1 — від 2,5 до 5 Ш2 — від 5 до 30 ШЗ — від 2,5 до 5 Ш4 — від 10 до 30 | Вимірювальний. Не менше 5 вимірювань на 70 - 100 м2 поверхні покриття в місцях, виявлених суцільним візуальним контролем | Журнал робіт |
| Відхилення поверхні від вертикалі — не більше 1 мм на 1 м висоти, але не більше 5 мм на всю висоту приміщення чи його частину, обмежену прогонами, балками та ін. | Вимірювальний. Не менше 5 вимірювань на кожні 70 - 100 м-поверхні покриття | Те саме |
| Відхилення поверхні від горизонталі — не більше 1 мм на 1 м довжини, але не більше 7 мм на всю довжину приміщення чи його частину, обмежену балками, прогонами та ін. | Те саме | » |
9. Економічні розрахунки
У будівництві діють єдині норми і розцінки (ЕНиР), відомчі норми і розцінки (ВНиР) та місцеві норми і розцінки. Норми розробляють і періодично видають спеціальними збірниками. Норми на опоряджувальні роботи вміщено в збірнику Е8. Для вимірювання кількості витраченої праці передбачені такі норми: часу, виробітку, трудомісткості.
Нормою часу (Нч) називають кількість робочого часу, яка надається робітникові відповідної професії і кваліфікації за умови повного використання засобів виробництва, правильно організованої праці для виконання одиниці продукції (1 м2 штукатурення, 1 м2 облицювання тощо).
При визначенні норми часу враховують не тільки час, витрачений на виконання основної роботи, а й час, потрібний для перемішування будівельних розчинів, підготовку йчищення інструментів і механізмів, їх переміщення, а також на підготовку робочого місця. Норма часу (норма витрати праці) виражається у людино-годинах. Наприклад, норма часу, за який штукатур 3-го розряду наносить грунт на 4.1. м2 стіни вручну при простому штукатуренні, становить 20 люд.-год. Це означає, що штукатур 3-го розряду має нанести ґрунт на 4.1. м2 поверхні вручну за 20 год.
Нормою виробітку (Нв) називають кількість готової продукції, яку має виробити за одиницю часу (1 год) робітник відповідної кваліфікації або ланка.
Норма виробітку тісно пов'язана з нормою часу. Чим більше продукції виробляє робітник за одиницю часу, тим меншою буде норма часу, і навпаки. Залежність між ними обернено пропорційна і подається формулою Нч=1/Нв.
Знаючи норму часу, легко визначити виробіток робітника за 1 год. Для нашого прикладу на 4.1. м2 нанесення ґрунту Нч = 20 люд.-год, звідки норма виробітку становитиме Нв=4.1./Нч= 4.1./20 = 5м2, а змінна норма виробітку на одного робітника 5-8 = 40 м2.
Щоб визначити трудомісткість певного виду робіт, потрібно обсяг цих робіт помножити на норму часу. Наприклад, трудомісткість наклеювання облицювальної плитки (4.1. х 4.1. мм) на поверхню основи при товщині шва 3 мм обчислюють так: 1,6 люд.-год • 4.1. м2 = 160 люд.-год, де 1,6 люд.-год — норма часу наклеювання плитки.
Якщо технічно обґрунтовані норми дають змогу визначити кількість якісно витраченої праці, то за допомогою тарифної системи оцінюють її якість, диференціюючи розміри заробітної плати залежно від кваліфікації (майстерності) працівника і складності роботи.
Основними елементами тарифної системи є: тарифно-кваліфікаційний довідник — основа всієї тарифної системи. У ньому всі види робіт у виробництві розподілено за розрядами залежно від їхньої складності, з характеристикою робіт, що є основою тарифікації і визначення кваліфікації працівників при порівняльному оцінюванні виконаних робіт. Тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників, зайнятих у будівництві й ремонтно-будівельних роботах, установлює, до якого розряду за складністю належать окремі види будівельних робіт, а також вимоги, що ставляться до робітника-будівельника для присвоєння йому кваліфікаційного розряду. Для більшості професій будівельних працівників передбачається шість розрядів кваліфікації;
тарифна сітка — це шкала, що встановлює співвідношення в оплаті праці робітників різної кваліфікації (розрядів) з метою більш високої оплати праці кваліфікованих будівельників порівняно з менш кваліфікованими і некваліфікованими;
тарифний коефіцієнт — співвідношення (число), що
показує, у скільки разів ставка відповідного розряду вища від ставки 1-го розряду:
Тарифний розряд робітника 1 2 3 4 5 6
Тарифний коефіцієнт 1,0 1,12 1,27 1,42 1,61 1,8
Як бачимо, будівельник 6-го розряду в 1,797 (~ 1,8) раза кваліфікованіший за будівельника 1-го розряду і, отже, його заробітна плата відповідно вища.
Тарифні ставки визначають розмір оплати праці за одиницю часу: за годину (годинні ставки), за день (денні ставки), за місяць (місячна ставка).
У будівництві застосовують дві основні форми заробітної плати: відрядну і погодинну, що поєднується з різноманітними преміями.
Найпоширенішою формою є відрядна оплата праці, за якої заробіток будівельника безпосередньо залежить від фактично виконаного обсягу робіт і установлених відрядних розцінок за одиницю якісної продукції. За цією системою оплачується праця близько 90 % будівельників.
Основна форма оплати праці — пряма відрядна оплата, коли кожна одиниця виробленої продукції оплачується за однією розцінкою незалежно від ступеня виконання норм виробітку і термінів закінчення роботи.
Ефективнішою, ніж пряма відрядна, є відрядно-преміальна (акордна) оплата праці, при якій праця оплачується за весь комплекс робіт, а не за окремі його види.