Тема:
Технологія опорядження фасаду акриловою декоративною штукатуркою Ceresit СТ-77
Зміст
Вступ
1. Акрилова декоративна фасадна штукатурка Ceresit СТ 77
2. Визначення стану та підготовка будівельного об'єкта до декоративного опорядження фасаду
3. Підготовка поверхонь фасадів до декоративного опорядження.
4. Інструменти та інвентар для штукатурно-декоративного опорядження
5. Пристрої для виконання опорядження фасадів на висоті
6. Опорядження фасадів акриловою штукатуркою Ceresit СТ 77
7. Організація робіт під час опорядження фасадів штукатурками
8. Контроль якості робіт
9. Економічні розрахунки
10. Правила техніки безпеки
Використана література
Вступ
Якість будівельної продукції — будинків і споруд різного призначення залежить від багатьох складових, але основними серед них були і залишаються якість та довговічність будівельних матеріалів.
Довговічність будівельних матеріалів є найважливішою проблемою сучасного будівництва, оскільки функціональні навантаження більшості з них використовуються надто короткий час порівняно зі стародавніми матеріалами, на основі яких збудовані сотні і тисячі років тому споруди, що незважаючи на вплив зовнішніх природних чинників і часу й тепер вражають красою архітектури та майстерністю тогочасних будівельників.
Нині певна частина населення живе в небезпечному оточенні неміцних, недовговічних будинків і споруд. Засвідчують це катастрофи як природного, так і техногенного походження, під час яких руйнуються насамперед застарілі будівлі, зокрема п'ятиповерхові залізобетонні панельні будинки перших радянських масових серій. Більшість будинків не витримує дії вогню при пожежах, оскільки інтер'єр їх опоряджено матеріалами, які мають не досить високі протипожежні властивості.
Сучасність і майбутнє потребують реконструкції старих будинків, надання їм оригінальності та виразності, застосування під час зведення будівель цікавих нестандартних вирішень як в оздобленні інтер'єрів, так і фасадів. Цього можна досягти, якщо запроваджувати в будівництво, зокрема в опорядження будинків, нові нетрадиційні матеріали і технології.
В Україні вже намітилися тенденції до заміни традиційних штукатурних розчинів, мокрих способів штукатурення більш прогресивними матеріалами і технологіями.
1. Акрилова декоративна фасадна штукатуркаCeresit СТ 77
Ceresit СТ 77 — полімерна декоративно-мозаїчна штукатурка, призначена для декоративного структурного опорядження поверхонь усередині і зовні будинку по бетонних, підготовлених цегляних, поштукатурених основах і в системах теплоізоляції фасадів. Застосовують на основах із можливими механічними впливами і частим впливом вологи, а також на поверхнях, які швидко забруднюються (коридори, сходи, цоколі та ін.).
Виробляють 38 кольорів і відтінків. Розмір зерна наповнювача 0,8- 1,2 мм і 1,4-2 мм.
Ceresit СТ 77 має такі властивості:
- стійкість до атмосферних впливів;
- стійкість до зношення;
- забезпечує гідрозахист опоряджуваних конструкцій;
- легко змивається водою;
- не шкідлива для здоров'я людини (екологічно чиста).
Основні технічні характеристики полімерних штукатурок наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Основні технічні характеристики акрилової штукатурки Ceresit СТ 77
Показник | СТ 77 |
Склад | Водна дисперсія полімеру з кольоровим наповнювачем |
Щільність,кг/дм3 | 1,6 |
Час утворення поверхневої плівки, хв | 30 |
Температура основи під час застосування розчинової суміші, °С | Від+5 до+30 |
Стійкість до опадів, год | Зерно 0,8 -1,2 мм — через 2 добиЗерно 1,4 -2,0 мм — через 3 доби |
Адгезія до всіх основ, МПа, не менше | 0,5 |
Витрата розчинової суміші,кг/м2 | Зерно 0,8-1,2 мм —3,0Зерно 1,4 -2,0 мм — 4,5 |
2. Визначення стану та підготовка будівельного об'єкта до декоративного опорядження фасаду
До початку робіт з опорядження фасадів будівельний об'єкт оглядають і визначають його готовність до виконання опорядження
На об'єкті до виконання до штукатурного і малярного опорядження фасаду потрібно виконати:
- загальнобудівельні і монтажні роботи;
- влаштування покрівлі з деталями і примиканнями;
- прокладання всіх комунікацій і закриття комунікаційних каналів;
- герметизацію швів між блоками або панелями на фасаді;
- влаштування деформаційних швів;
- герметизацію місць сполучень віконних, дверних і балконних рам з елементами огороджувальних конструкцій;
- скління вікон і (за потреби) балконних дверей або встановлення склопакетів;
- улаштування всіх конструкцій підлоги на балконах і лоджіях;
- монтаж і закріплення всіх металевих елементів для захисту архітектурних деталей від вологи;
- встановлення всіх кріпильних деталей водостічних труб (згід но з проектом);
У процесі огляду об'єкта визначають стан огороджувальних конструкцій, а саме:
- наявність і розміри відхилень від вертикалі і горизонталі огороджувальних конструкцій;
- наявність і характер забруднень на поверхні фасаду;
- міцність і вологість огороджувальних конструкцій, що підлягають опорядженню.
Стан і готовність будинків, огороджувальних конструкцій, їхніх поверхонь визначають візуально, а також із застосуванням контрольних інструментів і пристроїв.
За результатами огляду складають акт із підготовки об'єкта до штукатурного опорядження фасаду і за отриманими результатами розробляють проект виробництва для кожного конкретного об'єкта, на якому планується виконання штукатурних робіт, з урахуванням даних огляду об'єкта і рекомендованої ділянки штукатурно-декоративного опорядження фасадів згідно зі СНиП 3.04.02-87 «Изоляционные и отделочные покрытия» та ДБН В.2.6-22-2001 «Улаштуваннчя покриттів із застосуванням сухих будівельних сумішей».
Під час планування будівельного майданчика визначають: розміри майданчика; місця влаштування і розміри ділянок складування матеріалів, інструментів і пристосувань; місця приготування композицій із сухих сумішей; місця відпочинку робітників; місця складування і збирання відходів.
Після визначення цих ділянок будівельний майданчик огороджують дерев'яним парканом із готових щитів. Навколо фасаду влаштовують риштування відповідно до паспорта та інструкцій щодо експлуатації їх.
Усі ці заходи потрібно здійснювати з урахуванням правил техніки безпеки праці.
3. Підготовка поверхонь фасадів до декоративного опорядження
Якість штукатурно-декоративного покриття залежить насамперед від якості застосовуваного опоряджувального матеріалу, способу його нанесення, умов нанесення (впливу навколишнього середовища), виду і стану опоряджуваної конструкції та її поверхні, що підлягає штукатуренню.
Конструкції мають бути стійкими, міцно закріпленими, збудованими в межах дозволених відхилень від вертикалі і горизонталі. Якщо конструкція вібруватиме, нанесений на неї шар штукатурки буде тріскатись і відшаровуватись, а в разі понаднормових відхилень конструкції від вертикалі чи горизонталі її потрібно вирівнювати. У зв'язку з цим штукатурні роботи допускається виконувати лише після закінчення термінів, що виключають можливість пошкодження штукатурки внаслідок осідання чи зсуву конструкції. Міцність основи має бути не меншою за міцність опоряджувального шару покриття. Підготовку основи здійснюють згідно зі СНиП 3.04.01-87 (ДБН В.2.6-22-2001).
Поверхня основи має бути шорсткою, рівною, без зайвих часточок, які в подальшому впливатимуть на адгезію між опоряджувальним шаром і поверхнею конструкції, тобто без бруду, пилу, іржі, висолів, плям різного походження та ін. Від висолів, іржі, жирів і цвілі поверхні очищують спеціальними засобами.
Для видалення часточок основи, що втратили зчеплення з конструкцією, а також для надання шорсткості ідеально гладеньким поверхням на великих площах застосовують піскоструминні апарати, які працюють у такий спосіб.
Рис. 3.1. Очищення поверхні піскоструминним апаратом:
1 — компресор; 2 — вентиль; 3 — камера змішування піску з повітрям;
4 — корпус апарата; 5 — гумовий шланг для подачі піску; 6 — сопло
Сухий просіяний пісок середньої крупності (1-3 мм) засипають у циліндр крізь завантажувальний бункер. Вологий пісок застосовувати не можна, оскільки при цьому утворюються пробки, які забивають шланги або патрубок. Під тиском стисненого повітря пісок із конічної частини циліндра подається в патрубок, а звідти — у гумовий шланг, на кінці якого укріплено сопло з двома трубками. До однієї з них підведено шланг для подачі піску, до іншої — стисненого повітря від компресора. Пісок підхоплюється струменем стисненого повітря і з силою виштовхується на поверхню. Струмінь піску, спрямований під кутом до поверхні, вдаряється об неї й очищує від пилу, бруду, фарби, смоли, а також надає поверхні шорсткості. Роботу штукатур має виконувати, захистившись тканинним чохлом, респіратором і окулярами. Процес очищення поверхні за допомогою піскоструминного апарата ілюструє рис. 3.1.
Потім поверхню промивають водою зі шлангів, підключених до водопровідної мережі.
За незначних обсягів робіт з цією метою використовують ручний інструмент (металеві щітки, зубила, троянки, насікальні молотки, скарпелі, малярні щітки тощо) та шліфувальну шкурку, закріплену в спеціальному пристрої.
Напливи розчину бетону на поверхні конструкції, а також розчин, який виступає зі швів мурування, видаляють ручним механізованим інструментом: електро- або пневмомолотками зі змінними насадками та шліфувальними машинками.
Оброблену таким способом поверхню, а також тріщини, які в подальшому не збільшуватимуться, ґрунтують, частково підмазують, зашпаровують мінеральною шпаклівкою. Малі тріщини розшивають невеликим шпателем чи малярним ножем на глибину 2 — 3 мм. Площина шпателя має бути нахилена під кутом 45° до кромки тріщини.