Практичне здійснення задач з охорони довкілля може бути успішним тільки за умови об'єднання зусиль фахівців всіх галузей народного господарства, заснованих на чіткому розумінні екологічних проблем і знаннях, які були отримані в процесі навчання в школі і вищому учбовому закладі. Таким чином, слід говорити про необхідність вивчення і виявлення екологічних аспектів в будь-якій діяльності людини, у тому числі і про інженерну екологію, в рамках якої повинні розглядатися екологічні аспекти діяльності галузей промисловості і будівництва. Від фахівців - будівників залежить характер дії на оточуючу середовище цивільних і промислових будівель і їх комплексів - промислових об'єктів, міст і селищ. Інструкцією про склад, порядок розробки, узгодження проектно - кошторисної документації на будівництво підприємств, будівель і споруд (СНиП 1.02.01-85) вже передбачена розробка заходів по раціональному використовуванню природних ресурсів. Природоохоронні вимоги введені і в ряд інших нормативних документів (СНиП 2.06.15-85, СНиП 3.01.01-85 і ін.).
До заходів щодо охорони навколишнього природного середовища відносяться всі види діяльності людини, направлені на зниження або повне усунення негативної дії антропогенних чинників, збереження, вдосконалення і раціональне використовування природних ресурсів. В будівельній діяльності людини до таких заходів слід віднести:
– містобудівні заходи, направлені на екологічно раціональне розміщення підприємств, населених місць і транспортної сітки;
– архітектурно-будівельні заходи, що визначають вибір екологічних об'ємно - планувальних і конструктивних рішень;
– вибір екологічно чистих матеріалів при проектуванні і будівництві;
– застосування маловідходних і безвідходних технологічних процесів і виробництв при переробці будівельних матеріалів;
– будівництво і експлуатація очисних і знешкоджуючих споруд і пристроїв;
– рекультивація земель;
– заходи по боротьбі з ерозією і забрудненням ґрунтів;
– заходи по охороні вод і надр і раціональному використовуванню мінеральних ресурсів;
–заходи щодо охорони і відтворювання флори і фауни і т.д.
Мірою успіху в досягненні вказаної мети є екологічні, економічні і соціальні результати. Екологічний результат - це зниження негативної дії на оточуюче середовище, поліпшення його стану. Він визначається зниженням концентрації шкідливих речовин, рівня радіації, шуму і інших несприятливих явищ.
Економічні результати визначають раціональне використовування і запобігання знищення або втрат природних ресурсів, живої і упредметненої праці у виробничій і невиробничій сферах господарства, а також у сфері особистого споживання.
Соціальний результат може бути виражений в підвищенні фізичного стандарту, що характеризує населення; скороченні захворювань; збільшенні тривалості життя людей і періоду їх активної діяльності; поліпшенні умов праці і відпочинку; збереженні пам'ятників природи, історії і культури; створенні умов для розвитку і вдосконалення творчих можливостей людини, зростання культури.
Вищеперелічені заходи щодо охорони навколишньої природи і зниження її забруднення дають можливість забезпечити безболісний розвиток цивілізації і людського співтовариства в майбутньому.
Найважливішим в цьому напрямі є збереження цінних сільськогосподарських угідь, родючого шару землі і місцевого мікроклімату.
Основна задача охорони природи при будівництві - рекультивація земель. Тому на землях, придатних для сільськогосподарського використовування, особливу увагу надається рекультивації відпрацьованих кар'єрів. Глибокі обводнюючі кар'єри можна використовувати як водоймища при формуванні зон відпочинку, неглибокі - пристосувати для розведення водоплавного птаха і зрошування посушливих земель. Неглибокі, але значні за площею кар'єри після рекультивації використовують під сільськогосподарські угіддя.
Один з основних чинників формування сільських територій з урахуванням вимог охорони природи - озеленення. Воно сприяє поліпшенню мікроклімату, припиняє процеси водної і вітрової ерозії ґрунтів, утворює процес "самоочищення" і регененрації навколишнього середовища. Тому при будівництві необхідне дбайливе відношення до рослинності в смузі відведення, а також створення штучних посадок лінійного типу уздовж трас.
Необхідна боротьба з підвищеною пильністю окремих типів покриттів, а при проходженні дороги загального користування по території радгоспів і колгоспів слід враховувати і шкідливі хімічні дії на виростаючі в безпосередній близькості культури.
Значна кількість що виділяється з відпрацьованих газів свинцю відкладається у вигляді пилу на придорожній смузі і згодом змивається в ґрунт, зважаючи на це радгоспам і колгоспам рекомендується при високій інтенсивності руху придорожню зону до 100...150 м засівати не харчовими, а технічними культурами.
Виробничі підприємства і бази, обслуговуючі будівництво, по можливості слід розміщувати на невгідді - в ярах, кар'єрах, на косогірних ділянках.
Асфальто- і цементобетоні заводи - це запорошені і димні підприємства, на яких часто доводиться спалювати рідке паливо - мазут, соляровое масло, не забезпечується достатнє очищення газів, що відходять. Ефективне рішення цієї проблеми - переклад процесу сушки і нагріву на електричний (що майже повністю виключає необхідність в котельних, які створюють значні викиди), а також газифікація виробничих підприємств.
Окрім заходів, що знімають виділення шкідливих газів, важливою мірою, що забезпечує оздоровлення повітряного середовища, зниження шуму і формування сприятливого мікроклімату для населення, є світове збереження і розвиток зелених насаджень на території заводів, установка пиловловлювачів.
10. ОХОРОНА ПРАЦІ
10.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при бетонуванні
Робоче місце бетонувальника – це зона трудової діяльності групи людей, що беруть участь в технологічному процесі бетонування каркасу будівлі. Робоче місце є зоною в якій зосереджені матеріально – технічні елементи виробництва, що забезпечують технологічний процес. Робоче місце бетонувальника знаходиться на відкритому повітрі з природнім та не природнім освітленням. Основою роботи є встановлення підтримуючої каркасної системи горизонтальної опалубки, окремих стояків - опор і балок, що захищають від горизонтального зміщення при допомозі спеціальних струбцин, які скріплюють головні і другорядні балки в зонах їх сполучення з вертикальними конструкціями (стінами, колонами, діафрагмами, пілонами, тощо).
Згідно з ГОСТ 12.0.003-74[ ] на людину що виконує даний вид робіт впливають такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
- машини та механізми що рухаються;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищена чи понижена рухливість повітря;
- підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;
- фізичне перенавантаження;
- підвищений рівень пилу та загазованість повітря робочої зони;
- недостатнє освітлення робочої зони.
Таблиця 10.1
Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що виникають під час бетонувальних робіт
| № | Небезпечні та шкідливі виробничі фактори | Джерело, вид робіт | Цільнісні оцінки | Нормативний документ |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Машини і механізми що рухаються | Земляні роботи, монтажні роботи | Котлован глибиною Н=4,5 м | Сніп ІІІ-4-80* п. 9.6, 9.10,9.17 |
| 2 | Підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини | Електромонтажні, Електрозварювальні, електрообладнання, освітлення | 380 V, 220V, 600V | СНІП ІІІ-4-80* п. 13.1-13.26 п 6.11-6.16 ДБНОБ 1300-1.2-98 ДНАОП 0.00-1.12-98 ГОСТ 12.3.003-86; ГОСТ 12.1-013-78 |
| 3 | Підвищена чи понижена рухливість повітря | Покрівельні, монтажні, бетонні, кам'яні роботи | Vвітpy>15 м/хв | СНІП III-4-80* п. 12.3, 15.5 ГОСТ 12. 1.005-88 |
| 4 | Підвищений рівень пилу та загазованість повітря робочої зони | Вантажерозвантажувальні роботи, робота з цементом | ГДК=18 мг/м3, ГДК=10 мг/м3 | ГОСТ 12. 1.003 -88 |
| 5 | Підвищений рівень шуму на робочому місці | Машини, вібратори, компресори | <85дБ | ГОСТ 12. 1.003 -86* |
| 6 | Підвищений рівень вібрації | Бетонні роботи | 150Гц V=0,02 м/с | ГОСТ 12. 1.012-90 |
| 7 | Недостатнє освітлення робочої зони | Автошляхи, монтажні, бетонні, покрівельні, електромонтажні та покрівельні роботи | 2 лк З0 лк 75 лк | Сніп ІІ-4-79 ГОСТ 12.1.046-85 |
10.2 Технічні та організаційні заходи та засоби для зниження рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів
Будівельний об’єкт розміщується вздовж вулиць, переходів загального використання. Отже, необхідно будівельний майданчик відгородити
огорожею висотою 3м з козирком та тротуарами. Козирок влаштовуємо під кутом 20 градусів до горизонту довжиною 1,5м.
кутом 20 градусів до горизонту довжиною 1,5м. Монтаж копру для влаштування паль, а також його демонтаж виконуємо по схемам паспорту під керівництвом механіка та майстра. Переміщення паль виконується тільки через відвідний блок, що закріплений у основи копру по прямій лінії в межах бачення машиніста.
Робоча зона баштового крану обнесена інвентарною огорожею з попереджуючими знаками, що не допускають знаходження в цій зоні стороніх людей. 16-ти поверховий житловий будинок за категорією вогнестійкості відноситься до II категорії.
1) Організація будівельного майданчика:
Проектом передбачено рішення питань безпечної роботи крана відносно будівлі, яка зводиться. До початку робіт на будівельному майданчику облаштовуються підїздні шляхи і тимчасові дороги. Ширина доріг – 4 м, радіус закруглення – 12 м. При трасуванні доріг повинні виконуватись наступні вимоги по дотриманню мінімальних відстаней: