При знаходженні крана у приватній власності та його обслуговуванні за договором організацією або підприємством, які мають відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників визначається договором між власником крана і підприємством, що обслуговує кран (крани).
2. Вимоги безпеки перед початком роботи:
2.1. Перед тим, як стати до роботи, кранівник повинен ознайомитися з записами у вахтовому журналі і виконати приймання крана, заздалегідь пересвідчитись в його справності та справності кранових колій. Для цього кранівник повинен:
2.1.1. Оглянути кранові колії та тупикові упори.
2.1.2. Оглянути гнучкий кабель, що підводить струм, а також провідники заземлення.
2.1.3. Оглянути механізми крана, їх кріплення і гальма, а також ходову частину і протиугонні захвати.
2.1.4. Перевірити наявність та справність огорож механізмів та електроустаткування.
2.1.5. Перевірити наявність в кабіні діелектричних килимів.
2.1.6. Перевірити, чи змащені передачі, підшипники, канати, а також стан мастильних пристосувань і сальників.
2.1.7. Оглянути в доступних місцях металоконструкції крана (башту, стрілу, портал) і стан з’єднань окремих секцій башти та стріли і елементів її підвіски (канатів, розтяжок, блоків, серг тощо).
2.1.8. Оглянути гак, його кріплення в обоймі та замикаючий пристрій на ньому або інший змінний вантажозахоплювальний орган, встановлений замість гака.
2.1.9. Перевірити комплектність противаги й надійність її кріплення.
2.1.10. Перевірити наявність та справність приладів та пристроїв безпеки на крані (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.
2.1.11. Перевірити справність освітлення крана.
2.2. Кранівник зобов’язаний разом зі стропальником перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них клейм або бірок із зазначенням вантажопідіймальності, дати випробування та номера.
2.3. Приймаючи кран, необхідно провести його огляд разом з кранівником, що передає зміну. Для огляду крана адміністрація підприємства зобов’язана надати необхідний час.
2.4. Огляд крана має здійснюватися лише в неробочому стані і при вимкнутому рубильнику, який подає напругу на кабель.
2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися переносною лампою напругою, що не перевищує 42 В.
2.6. Після огляду, перед пуском крана в роботу кранівник повинен увімкнути рубильник в кабіні, а штурвали і рукоятки усіх контролерів установити в нульове положення.
2.7. Після огляду, перед пуском крана в роботу, кранівник зобов’язаний випробувати на холостому ходу всі механізми крана й перевірити при цьому справність дії:
2.7.1. Механізмів крана та електричної апаратури.
2.7.2. Приладів та пристроїв безпеки, які є на крані.
2.7.3. Гальм.
2.7.4. Показника вильоту стріли.
2.8. Про результати огляду, перевірки механізмів, приладів і пристроїв безпеки.
3. Вимоги безпеки під час роботи крана:
3.1. Під час роботи механізмів крана кранівник не повинен відволікатися від своїх прямих обов’язків, а також виконувати очищення, змащування й ремонт механізмів.
3.2. Кранівник не повинен допускати сторонніх осіб на кран, а також передавати будь-кому керування краном без дозволу особи, відповідальної за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані.
3.3. Коли на крані перебуває стажист, то і кранівник, і стажист не мають права відлучатися з кабіни навіть на короткий проміжок часу, не попередивши про це один одного. Якщо кранівник працює без стажиста, то, залишаючи кран, він повинен вимкнути струм, закрити двері кабіни і укріпити кран протиугонними захватами. Підніматися на кран та спускатися з нього під час роботи його механізмів не дозволяється.
3.4. При раптовому припиненні постачання струму або зупиненні крана з інших причин кранівник повинен поставити штурвал або рукоятки контролерів у нульове положення і вимкнути рубильник у кабіні.
Якщо у цьому випадку вантаж залишився у піднятому положенні, кранівник зобов’язаний за допомогою стропальника або іншого робітника викликати особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, і в її присутності опустити вантаж шляхом ручного розгальмовування. При цьому до приходу вказаної особи кранівник повинен вжити заходів до недопущення проходження людей під піднятим вантажем.
3.5. Перед ввімкненням механізмів крана, кранівник повинен подати попереджувальний сигнал. Ця вимога має виконуватися також і тоді, коли в роботі крана була перерва.
3.6. Кранівник повинен зупинити кран за сигналом «Стій», незалежно від того, ким він подається.
3.7. Кранівнику не дозволяється виконувати зміну вильоту стріли крана в той час, коли вантаж зачіплюється або обв’язується, чи при його вивільненні.
3.8. Виконувати суміщення рухів (операцій) краном можна лише у точній відповідності з вказівками, які містяться в інструкції заводу-виготовлювача з монтажу і експлуатації крана, при цьому не допускається одночасне ввімкнення механізмів.
3.10. Підхід крана до кінцевих вимикачів повинен здійснюватися лише на сповільненій швидкості. Використання кінцевих вимикачів як робочих органів електродвигунів не дозволяється.
3.11. Кранівнику забороняється виводити з дії прилади та пристрої безпеки (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист, заклинювати контактори, а також виконувати роботу краном при їх бездії або несправності.
3.12. При підійманні стріли кранівник повинен стежити, щоб стріла не підіймалась вище за положення, яке відповідає найменшому робочому вильоту.
3.13. При виникненні пожежі на крані кранівник повинен негайно вимкнути струм на крані й почати гасити пожежу, одночасно викликавши за допомогою одного із членів бригади, яка обслуговує кран, пожежну охорону.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи:
4.1. Після закінчення роботи крана кранівник зобов’язаний дотримуватись таких вимог:
4.1.1. Спустити вантаж на землю, зняти стропи й підняти гак у верхнє положення.
4.1.2. Установити стрілу в положення, визначене інструкцією заводу-виготовлювача з монтажу і експлуатації крана.
4.1.3. Поставити кран у призначене для стоянки місце.
4.1.4. Вимкнути рубильник у кабіні.
4.1.5. Закрити вікна в кабіні і замкнути двері на замок.
4.1.6. Вимкнути рубильник на пункті для підключення зовнішнього джерела, рубильник на порталі крана і замкнути останній на замок.
4.1 7. Закріпити кран усіма протиугонними захватами.
4.2. При роботі крана протягом декількох змін кранівник, який передає зміну, повинен сповістити свого змінника про всі несправності в роботі крана і здати зміну, зробивши відповідний запис у вахтовому журналі.
ВИСНОВОК
В науково-дослідницькій частині був проведений порівняльний аналіз залізобетонної ферми з металевою. Основними перевагами металевих ферм в порівнянні з залізобетонними є надійність, легкість, непроникність, індустріальність, а також простота технічного переозброєння, ремонту і реконструкції. Натомість залізобетонна ферма має значну вагу, високу собівартість та труднощі при транспортуванні. Ці чинники і стали визначальними для того, щоб обрати металеву ферму як основну конструкцію об`ємно-просторового покриття будинку.
В розрахунково-конструктивній частині були проведені розрахунки несучих залізобетонних конструкцій: фундаменти, пілон, оболонки, а також всієї будівлі вцілому за допомогою програмного комплексу Мономах.
В економічній частині були розроблені локальний кошторис на загальнобудівельні роботи монолітного житлового будинку в місті Києві, об'єктний кошторис по основній будівлі, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, згідно з якими було визначено кошторисну вартість відповідно до порядку визначення вартості будівництва і вільних цін на будівельну продукцію в умовах розвитку ринкових відносин.
В розділі організація будівництва були представлені основні методи виробництва робіт: земляні роботи, бетонні і залізобетонні роботи, кам`яно-монтажні роботи, обробні роботи. Проводився вибір монтажних механізмів та розрахунок основних будівельних потреб:
розрахунок чисельності персоналу будівництва;
визначення складу тимчасових будівель і споруд;
розрахунок потреб в складських площах;
розрахунок потреби у воді;
розрахунок потреби в електроенергії;
розрахунок потреб в транспортних засобах.
Також був розроблений і проаналізований будівельний генеральний план та календарний графік, згідно з яким будівля буде побудована за 2 роки і 3 місяці.
В архітектурній частині розглядалися основні конструктивні елементи будівлі. Проаналізовано призначення запроектованого будинку, інженерно-геологічні та гідрогеологичні умови району будівництва, а також архітектурні рішення. Також розглянуто внутрішній водопровід і каналізацію, опалювання і вентиляцію, електропостачання та електроустаткування. Розроблено: фасади, розрізи, плани типового поверху та технічного, геологічні розрізи.
В розділі технологія будівельного виробництва було вивчено науково-теоретичні положення сучасної технології будівельного виробництва і оволодіння практичними методами проектування технологічних процесів. Розроблені технологічні карти виконання робіт по зведенню монолітного каркасу, до яких входять: схема монтажу, схема організації робочого місця при бетонуванні вертикальних та горизонтальних конструкцій, схема строповки бункера, схема встановлення крупнощитової опалубки.