Смекни!
smekni.com

Робочий майданчик виробничих будівель (стр. 2 из 5)

За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:

За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:

Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю ý20.

1.2.2 Розрахунок балок настилу балочної клітки ускладненого типу

За формулами 1.5 та 1.7 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку настилу:


За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:

За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:

З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №14 з характеристиками:

;
;
;
.

За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:

За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:

За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:

Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю ý14.

За формулою 1.9 розраховуємо нормативне навантаження від балок настилу:

За формулами 1.6 та 1.8 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на допоміжну балку:

За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:

За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:

З сортаментуфасонного прокату приймаємо двотаврову балку №30 з характеристиками:

;
;
;
.

За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:


За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:

За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:

Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо допоміжні балки з двотаврового профілю ý30.

1.3 Порівняння варіантів схем балочної клітки

Розрахунок металоємності балочних кліток нормального та ускладненого типу виконуємо за формулами 13,14 [1]:

; (1.16)

; (1.17)

де

- вага
настилу,
;
- відповідно, вага
балки настилу і допоміжної балки,
;

- відповідно кількість балок настилу і допоміжних балок.

Таким чином металоємність балочної клітки нормального типу складає:


Таким чином металоємність балочної клітки ускладненого типу складає:

Отримані дані з металоємності варіантів балочної клітки заносимо до таблиці.

Таблиця 1.1 – Порівняння варіантів схем балочної клітки

№вар. Витрати сталі,
Кількість
Всього На
Відсотки, % Типів балок Монтажних елементів
1 3018 78,96 1 6
2 2445 63,97 2 6

Таким чином варіант балочної клітини нормального типу є менш металоємним та трудомістким. Схема балочної клітки нормального типу буде використана у подальшому розрахунку головних балок перекриття та колон.

2. РОЗРАХУНОК ГОЛОВНОЇ БАЛКИ

Визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на головну балку:

За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:

За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:

З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №50Б2 з характеристиками:

;
;
;
.

За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:

За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:


За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу, але значення припустимого прогину приймаємо

:

Перевіряємо загальну стійкість головної балки перекриття за формулою:

, (2.1)

де

- крок балок настилу,
;

- ширина полки двотавра,
;

- товщина полки двотавра,
;

- вістова відстань між центрами полок двотавра.

Таким чином загальна стійкість головної балки перекриття складає:

Усі умови виконуються, таким чином приймаємо перетин головної балки з двотаврового профілю ý50Б2.

2.1 Розрахунок опорного ребра балки

Для даної схеми приймаємо конструкцію опорного ребра, розміщеного на краю головної балки. Ширину опорного ребра

приймаємо конструктивно рівною ширині полки двотавра
.

Товщину опорного ребра розраховуємо за формулою 71 [1]:

, (2.2)

де

- опорна реакція головної балки,
;