Смекни!
smekni.com

Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами (стр. 4 из 4)

Машини й механізми, пуск, робота й пересування яких можуть бути небезпечними для навколишніх, обладнають звуковою або світловою сигналізацією. Крім того, на машинах і в зоні їх роботи вивішують попереджувальні написи, знаки, плакати й інструкції з техніки безпеки.

Найпоширенішими вантажопідйомними механізмами на будівництвах у цей час є баштові крани. Бували випадки, їх падіння в результаті недотримання правил експлуатації вимагають особливо ретельного нагляду за кранами, за справністю підкранових колій. Станколії необхідно щодня перевіряти, вчасно їх ремонтувати, стежити за тим, щоб непрацюючі крани були закріплені пристроями проти викрадення й відключені від джерел енергопостачання.

Для захисту людей від можливої поразки електрострумом усітимчасові електричні установки й мережі на будівництві виконують ізольованим проведенням і підвішують на висоті не менш 2,5 м над робітниками місцями, 3 м над проходами й 5 м над проїздами. Металеві частини будівельних машин і механізмів, електродвигунів, пускових апаратів і інших обладнань на будівництві повинні заземлюватися відповідно до затверджених інструкцій.

Наряду з технічними заходами, спрямованими на забезпечення безпеки працюючих на будівництві, усіустановки, що перебувають під напругою, забезпечуються відповідними написами, що попереджають про їх небезпеку.


9. ПОБУДОВА ТА ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ

ВІБРАТОРІВ

Будівельні вібратори, використовуються для ущільнення бетонної суміші. Будівельні вібратори бувають – глибинні (внутрішні) та загального призначення. По виду приводу – електромеханічні (з приводом від електродвигуна), пневматичні, гідравлічні і з приводом від двигуна внутрішнього згоряння. За характеру коливань – вібратори з круговими і спрямованими коливаннями, а за кількістю частот вібрації – на одночастотні і двочастотні. За характеру застосування глибинні вібратори бувають ручні, підвісні і самохідні. Спосіб ущільнення бетону вибирають в залежності від характеру конструкції, ступеня армування, умов укладання й консистенції бетонної суміші. Ущільнення бетонної суміші необхідне для поліпшення якості і міцності бетонних конструкцій здійснюють вібрацією. При вібрації суміші передають коливання руйнівні сили внутрішнього тертя і зчеплення між її частками. В результаті суміш набуває властивостей структурної рідини, текучістю, що володіє, яка добре заповнює опалубну форму. При цьому з суміші віддаляється повітря, що також сприяє поліпшенню структури і підвищенню міцності бетону. Для ущільнення суміші вібрацією, застосовують вібратори різних типів і конструкцій. Завдяки глибинній віброобробці з бетонної суміші віддаляються бульбашки повітря, ліквідовуються пори і порожнечі в тілі бетону, упорядковується і ущільнюється каркас суміші.

Поверхнева віброобробка дозволяє вирівняти поверхню і підготувати її до остаточної механізованої обробки. Високоякісна бетонна підлога має бути плоскою, максимально міцною, непроникною і зносостійкою, вона не повинен мати окремих ділянок з пониженням якісних показників. Після скріплення певної частини води в процесі зачинення і тверднення цементного молока значна частина води, що забезпечувала рухливість суміші, залишається у верхній частині конструкції і випаровується, а на її місці в тілі бетону залишаються пори. Через це міцність на стискування у верхній і нижній частині бетонованих конструкцій виходить нерівномірною. Велика пористість бетону наводить до великої усадки в процесі тверднення (підйому країв плит і значному тріщиноутворенню), малій морозостійкості, малій стійкості до різких температурних перепадів, вібрації і дії хімічно агресивних середовищ і динамічних навантажень, а також до значної стираності і великому пиленню.

Для ущільнення бетонних сумішей, що укладаються в невеликі масиви, монолітні, густо- і середньоармовані конструкції з кроком між стержнями арматури не менше 1,5 діаметру вібронаконечника, а також для віброобробки технологічних швів збірних конструкцій застосовуються глибинні вібратори. Комплект глибинного вібратора складається з електродвигуна, валу гнучкого і вібронаконечника. Вібронаконечник занурюється в бетонну суміш, і передають їй коливання. Глибинними вібраторами суміш ущільнюють шляхом вертикального або похилого занурення вібронаконечника в ущільнюваний шар. При ущільненні крок перестановки глибинного вібратора не повинен перевищувати радіусу його дії, а глибина занурення в бетонну суміш повинна забезпечувати заглиблення його в раніше укладений шар на 5-10 см. В процесі ущільнення не можна торкатися вібратором арматури, оскільки це може порушити її зчеплення з бетоном.

Для ущільнення бетонних сумішей, транспортуванні, вивантаження і просіюванні сипких матеріалів; на бункерах, живильниках, вібропресах, віброрейках, віброплитах, вібростолах, вібротранспортерах, віброгротах, віброситах і так далі і тому подібне застосовуються майданчикові вібратори. Майданчиковий вібратор є електродвигуном зі встановленими на кінцях валу ротора дебалансами. Дебаланси, обертаючись з валом ротора, створюють відцентрову силу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. СНіП 111-4-80 «Техніка безпеки в будівництві». – М.: Стройіздат.

2. ДБН А.3.1.-5-96 "Організація будівельного виробництва".

3. ДБН Д.2.2.-8-99 Ресурсні елементні кошторисні нормі на будівельні роботі. // Збірник 6; Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні. // Збірник 7; Конструкції залізобетонні збірні. // Збірник 8; Конструкції з цеглі та блоків. – Дніпропетровськ: Созідатель, 2000.

4. Будівельні крани. Довідник. / Під редакцією В.П. Станевського. – Київ. Будівельник, 1981.

5. Довідник по контролю якості будівництва будівель і споруд / Киряш В.Г., Чечеткин С.Н., Александров А.Н. – Дніпропетровськ, 1999.

6. Технологія будівельного виробництва. / Під редакцією О.О. Літвінова. – Київ: Віща школа, 1985.

7. Черненко В.К. Технологія будівельного виробництва. – Київ: Віща школа, 2001.

10. Першин Е.П. Залізничне будівництво. Технологія і механізація. – М.: Транспорт, 1986.

11. Атаєв С.С. і ін. Технологія будівельного виробництва. – М.: Стройіздат, 1981.