Проектування системи водопостачання та водовідведення житлового будинку квартирного типу (стр. 5 из 11)
Діаметри і уклони відвідних труб від санітарних приладів в житловому будинку приймаються без розрахунку. Діаметр відвідних труб від унітазів приймаємо 100 мм, від решти приладів - 50 мм. Проектуємо уклон відвідних труб в сторону стояка (для d=100 мм і=0,025; d=50 і=0,035).
Діаметри каналізаційних стояків визначаємо за табл. 8 СНиП 2.04.01 -85 залежно від величини розрахункових витрат стічних вод і найбільшого діаметру відвідного трубопроводу. Каналізаційні стояки приймають однакового діаметра по всій висоті. Розрахункові витрати біля основи стояка вираховують за формулою при кількості приладів, що приєднані до цього стояка.
Таблиця 5 – Розрахунок діаметрів каналізаційних стояків.
| № | ∑N |  | Р | NP | α |  |  |  | Кут приєднання, мм | d стояку, мм |
| діл. | л/с | л/с | л/с | |||||||
| 1 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 15 | 16 |
| Ст К1-1 | 40 | 0.2 | 0.0108 | 2,16 | 1,521 | 1,521 | 1.6 | 3,121 | 90 | 110 |
| Ст К1-2 | 40 | 0.2 | 2,16 | 1,521 | 1,521 | 1.6 | 3,121 | 90 | 110 | |
| Ст К1-3 | 40 | 0,2 | 2,16 | 1,521 | 1,521 | 1.6 | 3,121 | 90 | 110 | |
| Ст К1-4 | 40 | 0.2 | 2,16 | 1,521 | 1,521 | 1.6 | 3,121 | 90 | 110 | |
| Ст К1-5 | 40 | 0.2 | 2,16 | 1,521 | 1,521 | 1.6 | 3,121 | 90 | 110 | |
| Випуск К-1 | 0 | 0.2 | 2,16 | 1,521 | 1,521 | 1.6 | 3,121 | 90 | 150 |
Ухил і діаметр каналізаційного колектора всередині будівлі, а так само випуску в каналізаційний колодязь визначаємо з умови забезпечення самопливного режиму руху рідини і запобігання замулювання трубопроводу. Розрахунки виконуємо, використовуючи таблиці [2] і перевіряємо виконання умови:
К = 0,6 - для чавунних трубопроводів.
Так як на випуску з будівлі при
=3,121, d=100 мм; i=0,020; V=0,92 м/с; H/d=0,65. 
- умова виконана.Глибина закладення трубопроводу каналізації d = 100 мм на випуску з будинку згідно з [3], прийнята рівною 0,9 м, рахуючи від поверхні землі до лотка труби.
2.10 Внутрішні водостоки
Внутрішні водостоки призначені для відведення дощових і талих вод з пласких покрівель будинків. У будинку внутрішній водостік включає: водостічну лійку (воронку), стояк і випуск. Так як покрівля будинку пласка з уклоном до 1,5 % , встановлюю одну водостічну лійку на кожну секцію. Стояки прокладаю у сходових клітках скрито у борознах . Приймаю відкритий випуск дощових вод у лоток біля будинку. На стояках ревізії встановлюються в нижньому поверсі. У технічному підпілля на випуску передбачають гідро затвор.
Розрахункова витрата дощових вод з покрівлі проектованого об'єкта визначаються окремо для кожної секції. Параметр q20 для м. Дніпропетровська, згідно [4], дорівнює 100 л/с з 1 га. Площа водозбору для однієї секції F з урахуванням 30% сумарної площі вертикальних стін, що примикають до покрівлі і піднімаються над нею:
F=25,8*27,2(25,8*2+27,2*2)0,3=242,33 м2
Тоді витрата дощових вод на одну воронку:
л/сСумарна витрата від всієї покрівлі визначається як сума витрат від трьох секцій:
Q=Q1+Q2+Q3=2,42*3=7,26 л/с
Діаметр водостічної воронки підбираємо за табл. 60 (4) залежно від прохідної витрати Q1=2,42 л/с. До встановлення приймаємо воронку типу ВР-9 діаметром 80 мм. По водостічному стояку проходить витрата Q=7,26 л/с. Діаметр стояка приймаємо рівним 100 мм. Відвідні трубопроводи на горищі прокладаються з ухилом i=0,005 у бік водостічного стояка. У нашому випадку за (2) для d=100 мм і витрати Q=7,26 л/с при наповненні H/d=1 та ухилі i=0,019, V=0,92 м/с, тоді
- умова виконується.2.11 Розрахунок автоматичної системи пожежогасіння
1. Автоматичне пожежогасіння.
В останні роки у нас в країні і за кордоном побудовано і проектується велика кількість великих багатоповерхових громадських будівель - готелів, пансіонатів, профілакторіїв, офісних приміщень і т. д.
Забезпечення пожежної безпеки зазначених споруд має свої характерні особливості, зумовлені проблемами запобігання загоряння, виявлення і гасіння вогню, евакуації людей.
Сучасне рятувальне обладнання, що доставляється до місця пожежі за допомогою пересувної пожежної техніки, обмежена висотою дії до 50 м і тому може ефективно застосовуватися для будинків не вище 16 поверхів. У зв'язку з цим повна евакуація людей з будинків підвищеної поверховості пов'язана з надзвичайними труднощами і практично не може бути здійснена за короткий проміжок часу.
Аналіз статистичних даних про пожежі в готелях, проведений Всесоюзним науково-дослідним інститутом пожежної охорони, показують, що пожежа може виникнути і розвиватися практично на будь-якому поверсі, в будь-якому пожежонебезпечному приміщенні. Ця обставина призводить до висновку про доцільність влаштування локальних систем оповіщення та гасіння пожежі. До числа останніх відносяться спринклерні установки як найбільш економічний і ефективний засіб активного захисту від пожеж у цих будинках.
Спринклерні установки застосовуються в наступних приміщеннях: номерах готелів, житлових кімнатах закладів відпочинку, залах, адміністративних приміщеннях, побутових кімнатах, гардеробних, коридорах, холах, вестибюлях, комор, майстерень, електрокоммунікаційних лініях, офісних приміщеннях.
Якщо у висотній будівлі передбачено підприємство громадського харчування, не виділене із загального обсягу будівлі протипожежними стінами I і II типу, то обладнанню спринклерними установками підлягають також обідні зали, буфети, бари, комори.
Спринклерними установками не обладнуються виробничі цехи підприємств громадського харчування, мийні, холодильні камери, електрощитові, вентиляційні камери, санвузли.
Спринклерна система будинку складається з водо живильника (основного та автоматичного), магістральних трубопроводів розподільної мережі зі спринклерними головками і вузла управління.
Основним водо живильником може бути зовнішня водопровідна мережа при достатній потужності або пожежний резервуар.
Автоматичний водо живильник передбачає для забезпечення розрахункової витрати та напору води в спринклерних установках до включення основного водо живильника. У якості автоматичного водо живильника для висотних громадських будівель з конструктивних міркувань, як правило, застосовується гідропневматичної бак, наявний на верхньому технічному поверсі.
Вузол управління складається з контрольно-сигнального клапана (КСК) типу BC-100 або BC-150, двох манометрів, контролюючих тиск до і після КСК, постійно відкритою засувкою, встановленої до KCK універсального сигналізатора тиску (СТУ). Вузли управління випускаються комплектно.
При виникненні пожежі під дією температури руйнується легкоплавкий замок спринклерної головки і вода з спринклера надходить на вогнище пожежі. Тискв системі до КСК падає, він відкривається, і вода від основного водо живильника надходить в спринклерних мережу до приладу СТУ, який подає сигнал тривоги на включення пожежного насоса і систем димовидалення та підпору повітря.
Щоб швидше виявити загоряння, сигнал тривоги повинен надходити з будь-якого поверху, на якому виникла пожежа. З цією метою на кожному поверсі повинен бути передбачений СТУ, який подасть сигнал при скиданні спринклера.
З метою запобігання самовільних відкривань KCК і подачі помилкового сигналу тривоги при коливанні тиску в міському водопроводі (якщо він використовується в якості джерела водопостачання), в спринклерної системі рекомендується підтримувати тиск, що перевищує максимально можливий тиск в міській мережі за рахунок застосування гідропневматичних пристроїв.
Трасування розподільних трубопроводів і розміщення спринклерів всередині приміщень, які захищаються, повинні здійснюватися з урахуванням архітектурно-естетичних вимог.
Для пожежного захисту житлових номерів, адміністративних і інших аналогічних приміщень, як правило, застосовуються спринклери настінного типу (СН). Спринклери типу СН повинні встановлюватися згідно захищається площі з урахуванням їх карт зрошення. Площа підлоги, яка захищається спринклером типу СН, не повинна перевищувати 16 м2.
Максимальна відстань між настінними спринклерами не повинна перевищувати 4 м. Ці спринклери встановлюються на відстані не більше 150 мм, але не менше 70 мм від стелі (підвісного)приміщення, що захищається. При цьому відбивач спринклера повинен бути паралельним поверхні стелі.
Решта приміщень, не зазначені вище, слід захищати спринклерними зрошувачами з плоскою розеткою і діаметром вихідного отвору 10 мм (СП-10), якірозташовуються на стелі. Відстань від розетки спринклера CП-10 до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,08 до 0,4 м. Температура спрацьовування спринклерів, що встановлюються для захисту приміщення громадських будівель, не повинна бути вище 72 0С.
2. Гідравлічний розрахунок спринклерних установок.
Згідно СНиП 2.04.09-84 при гідравлічному розрахунку спринклерних установок інтенсивність зрошення приміщень повинна бути не менше0,08 л/(с
м2), так як громадські будівлі відносяться до I-ї групи приміщень з пожежної небезпеки.