Для зміцнення конструкції бетонну суміш ущільнюють. Найчастіше для цього використовують вібратори. Суміші надають коливальних рухів, зерна заповнювачів наближаються, міжзерновий простір заповнюється цементним тістом, пухирці повітря витискаються. При виготовленні окремих виробів застосовують пресування, прокатування, трамбування, центрифугування. Іноді одночасно застосовують два способи. Час ущільнення визначається дослідним шляхом і становить 1,5-5 хв.
Заформовані вироби піддають тепловій обробці в пропарювальних камерах. У процесі твердіння вироби набувають потрібної міцності. Відпускна міцність виробів становить 70%. В природних умовах такої міцності вироби досягають за 7-10 діб. В пропарювальних камерах при температурі близько 100°С цей термін скорочується до 10-16 год. Твердіння виробів можна вести в автоклавах, їх можна обробляти гарячою водою в басейнах, можна застосовувати електропрогрівання.
На завершення проводять звільнення конструкцій від форм і поверхні опоряджують (фарбами, кольоровими бетонами, облицювальними матеріалами). При виявленні дефектів їх усувають.
На підприємствах збірного залізобетону застосовують три технологічні схеми: в непереміщуваних (стаціонарних) формах – касетах, матрицях, стендах; в переміщуваних формах (конвейєрним або потоково-агрегатним способами; безперервно.
Техніко-економічні показники. Важливими характеристиками, що зумовлюють таке широке використання бетону і залізобетону є висока якість, низька собівартість, індустріальність, можливість використання в усіх сферах будівництва. Основною характеристикою якості бетону є його міцність - здатність витримувати зовнішні навантаження без руйнування. Бетон випробовують на стискання і встановлюють марку. Для цього виготовляють бетонні кубики (200x200x200 мм), витримують їх у зволоженій тирсі 28 діб при температурі 20±2°С і піддають стисканню. Марки будівельних бетонів - 5-600 і вище (це границя міцності на стискання в кГ/см2). Якість бетону характеризується його морозостійкістю (до 500 циклів), пластичністю, зручноукладальністю та ін. Бетон - порівняно дешевий матеріал. Для його приготування використовують дешеві складники, технологія його приготування проста, а отже, дешева.
Бетон - це практично єдиний матеріал, з якого можна виготовити будь-яку будівельну конструкцію, єдиний найбільш індустріальний матеріал. Виготовлення збірних конструкцій з бетону (залізобетону) дало можливість значно прискорити спорудження будівель, терміни введення будівель, а отже підвищити продуктивність праці в будівництві.
Ефективність використання в будівництві бетону і залізобетону посилюється тим, що промисловість України виробляє сьогодні велику кількість спеціальних бетонів, які, крім перерахованих, мають цілий ряд спеціальних властивостей і можуть бути використані в спеціальних умовах експлуатації. Це гідротехнічні, дорожні, асфальтові, полімерні, коміркові, поризовані бетони.
Знижують ефективність використання бетону і залізобетону їх негативні властивості. Бетони мають низьку температуростійкість і не можуть бути використані в таких частинах будівель, які нагріваються. Бетони важкі. Тому потрібно більше виготовляти легких - на пористих і легких заповнювачах. Для зниження металомісткості виробництва потрібно збільшити випуск попередньо напружених залізобетонних конструкцій
Бетони мають високий коефіцієнт теплопровідності. Для покращення теплоізоляційних властивостей потрібно розширити застосування стінових панелей із легких і коміркових бетонів, в тому числі тришарових.
3. БУДІВЕЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО
3.1 Особливості і структура будівельного виробництва
Будівельне виробництво - сукупність виробничих і технологічних процесів, кінцевим результатом виконання яких є будівельна продукція. Будівельною продукцією можуть бути як окремі частини об'єктів будівництва чи реконструкції, так і закінчені будівлі і споруди. Будівельна продукція включає в себе введення в експлуатацію промислових підприємств і цехів, житлових будівель, будівель громадського призначення, інших побудованих чи реконструйованих об'єктів.
Будівельну продукцію характеризує ряд відмінних особливостей:
- стаціонарність - у процесі зведення будівель і споруд більшість робітників і знарядь праці переміщаються, будівлі ж і споруди нерухомі;
- великорозмірність і масомісткість - будівлі і споруди мають, як правило, великі розміри і масу;
- різноманітність - будівлі і споруди суттєво відрізняються за виробничими й експлуатаційними характеристиками, формою, розмірами і зовнішніми обрисами, розміщенням відносно поверхні землі тощо;
- різноманітність предметів праці - при зведенні будівель і споруд використовуються дуже різноманітні матеріали, напівфабрикати, деталі і вироби;
- різні природо-кліматичні умови - будівлі і споруди зводяться у відмінних геологічних, гідрологічних і кліматичних умовах.
Ці особливості вимагають в кожному конкретному випадку встановлення технологічно вірних та ефективних методів виконання будівельних процесів, їх організаційних форм і взаємозв'язку в просторі і часі.
Будівельне виробництво поділяється на організаційні цикли і виробничі періоди.
Виробничі періоди поділяють будівельне виробництво на три частини - підготовчий, основний і заключний.
У підготовчий період виконуються роботи з інженерної підготовки території: вертикальне планування майданчика; прокладання підземних комунікацій; наземних контактних та рейкових мереж; влаштування внутрішніх проїздів і шляхів; організація внутрішнього будівельного господарства.
В основний період здійснюють будівництво будівель і споруд, їх опорядження.
Заключний період охоплює роботи по опорядженню території, демонтажу обладнання, вивезенню залишку матеріалів, здачі об'єктів до експлуатації.
Організаційних циклів є декілька, як правило, три.
I - зведення підземної частини будівлі (споруди).
II - зведення наземної частини будівлі (з виконанням монтажу інженерного обладнання, влаштуванням покрівлі, забезпеченням внутрішнього водостоку та ін.).
III - опорядження поверхні будівлі із завершенням робіт, пов'язаних з установленням інженерного обладнання.
Кожен цикл завершується одержанням конкретної готової продукції. Цикли виконують послідовно, готову продукцію передають і приймають за актом. Будівельне виробництво поділяється на будівельні роботи, будівельні процеси, робочі операції, прийоми і рухи.
3.2 Поняття про будівлі і споруди
Все, що побудовано, називають спорудами. Різновидністю споруд є будівлі. Це об'єм, внутрішній простір якого використовується для різних видів людської діяльності. Залежно від призначення будівлі її внутрішній простір поділений на приміщення. Приміщення, підлоги яких розміщені на одному рівні, утворюють поверх.
Споруди, в яких зовсім немає приміщень для перебування і діяльності людей, або вони мають окремі приміщення, що не визначають основного призначення цих споруд, називають інженерними спорудами. Це мости, трубопроводи, дамби, шлюзи, греблі, башти, щогли.
Залежно від призначення будівлі поділяють на промислові, цивільні, сільськогосподарські, гідротехнічні. Будівлі поділяють також на опалювальні і неопалювальні, одноповерхові, малоповерхові (до 3-х поверхів), багатоповерхові (4-9пов.), висотні (>20 пов.).
Цивільні будівлі ділять на 4 класи залежно від містобудівельних вимог і народногосподарського значення самої будівлі або комплексного об'єкта, в склад якого вона входить. Для кожного класу встановлюють її ступінь вогнестійкості, довговічності, допустиму поверховість та експлуатаційні вимоги.
Будівлі і споруди повинні відповідати функціональним, технічним, економічним та архітектурно-художнім вимогам.
Основними елементами будівель є:
Основа - масив ґрунту, розміщений під будівлею, який сприймає від неї тиск, тобто знаходиться під навантаженням. Якщо в природному стані ґрунт має достатню несучу здатність для сприйняття тиску від будівлі, його називають природною основою. До нього ставлять такі вимоги: невелика і рівномірна стисливість, достатня несуча здатність, стійкість до дії ґрунтових вод, до промерзання, нерухомість.
Якщо ґрунти за своїми властивостями не відповідають цим вимогам, влаштовують штучні основи. Для цього ґрунти замінюють або укріплюють.
Фундамент - несучий елемент, який сприймає від будівлі навантаження і передає на основу. Фундаменти повинні бути міцними, стійкими щодо перекидання і ковзання, дії ґрунтових вод, атмосферного впливу. Конструктивні вирішення фундаментів різні. Залежно від використовуваних матеріалів фундаменти можуть бути бутові, бутобетонні, бетонні, залізобетонні, цегляні, дерев'яні, комбіновані. За конструктивним вирішенням фундаменти бувають стовпові, стрічкові, суцільні і на палях. Крім того вони можуть бути збірними і монолітними.
Стіни - вертикальні елементи будівлі. Бувають несучими та огороджуючими конструкціями водночас, або тільки огороджуючими. Мають бути міцними, стійкими і жорсткими, довговічними, економічними, індустріальними. Стіни виготовляють із цегли, штучних або природних каменів, бетону, залізобетону, деревини, ґрунтових матеріалів. Вони можуть бути монолітними і збірними. Розрізняють також несучі та ненесучі, зовнішні і внутрішні, поздовжні і поперечні, суцільні і полегшені, підсилені стіни.
Перегородки - стіни всередині приміщення. Вони повинні мати високі звукоізоляційні властивості, бути економічними, індустріальними, невеликої товщини, легкими. Перегородки бувають: міжквартирні, міжкімнатні, для огородження санітарно-кухонних приміщень. Матеріалом для перегородок є цегла, камінь, бетон, гіпс, гіпсобетон, деревина. Найбільш індустріальними є гіпсобетонні перегородкові панелі. Трудовитрати на їх влаштування знижуються у 2,5 рази.