Розрахунок монолітного залізобетонного акведука (стр. 1 из 5)

Міністерство освіти і науки України

Кафедра інженерних конструкцій

Курсовий проект

на тему:

«Розрахунок монолітного залізобетонного акведука»

Рівне 2004

Зміст

1. Визначення основних розмірів конструкцій

1.1 Лотік

1.2 Прольоти другорядних балок і виліт консолей

1.3 Поперечні перерізи основних несучих елементів

2. Розрахунок і конструювання лотока

2.1 Визначення навантажень на лотік

2.2 Визначення зусиль у перерізах лотока

2.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів лотока

2.4 Розрахунок міцності похилих перерізів плити лотока

2.5 Розрахунок плити лотока на розкриття тріщин

2.6 Конструювання лотока

3. Розрахунок і конструювання другорядної балки

3.1 Визначення навантажень на балку

3.2 Визначення зусиль у перерізах другорядної балки

3.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів другорядної балки

3.4 Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки

3.5 Конструювання балки. Побудова епюри матеріалів

4. Розрахунок рами акведука

4.1 Статичний розрахунок рами

4.2 Розрахунок ригеля рами

4.2.1 Розрахунок міцності нормальних перерізів ригеля

4.2.2 Розрахунок міцності похилих перерізів ригеля

4.2.3 Розрахунок на відрив

4.3 Розрахунок і конструювання колони

5. Розрахунок фундаменту

5.1 Визначення розмірів підошви фундаменту

5.2 Визначення необхідної висоти фундаменту

5.3 Призначення розмірів уступів фундаменту

5.4 Розрахунок робочої арматури фундаменту

Література

1. Визначення основних розмірів конструкцій

1.1 Лоток

Товщину дна і стінок лотока визначаємо за більшим з двох значень, приймаючи її кратною 10 мм:

;

.

Приймаємо

.

Висоту стінок призначаємо на 20 см вище рівня води

У місцях з’єднання дна та стінок лотока влаштовуємо скоси (вути) висотою 10 см під кутом 450.

1.2 Прольоти другорядних балок і виліт консолей

Загальну довжину моста – водоводу L визначаємо за формулою

,

де

– проліт другорядних балок, який приймають в межах (5... 8) м;

– довжина консолей;

– кількість прольотів другорядних балок;

, приймаємо значення с=0,4.

Визначаємо значення прольоту другорядних балок

.

Виліт консолі

.

Приймаємо lb = 6,2 м, lc = 2,5 м.

1.3 Поперечні перерізи основних несучих елементів

Задаємо висоту другорядних балок

;

висоту ригелів

Ширину другорядних балок

і ригелів вибираємо у межах:

;

.

Приймаємо

, ; .

Розміри поперечного перерізу стояка рами призначаємо

;

,

де Н – висота колони, яку приймають рівною віддалі від осі ригеля до верху фундаменту,

.

Висоту фундаменту приймаємо hf = 80 cм.

Поздовжній та поперечний розрізи акведука за прийнятими даними поданий на рис. 1.1.

2. Розрахунок і конструювання лотока

2.1 Визначення навантажень на лотік

Розрахункова схема лотока у поперечному напрямку – нерозрізна плита балочного типу, опорами якої є другорядні балки, завантажена власною вагою та тиском води, з розрахунковим прольотом, рівним відстані між внутрішніми гранями другорядних балок.

Для зручності розрахунку стінки лотока умовно розміщуємо у горизонтальному положенні (рис. 2.1).

Розрахункові навантаження на 1 погонний метр плити шириною 1 м визначаємо за формулами:

навантаження від тиску води

;

навантаження від маси дна лотока

gm = g · (ρb · hs · γ fb+ ρsc · hsc · γfc) = 10 · (2500 · 0,18 · 1,05 + 1800 · 0,02 ·1,2) = 5157 Н/м = 5,16 кН/м,

де ρw = 1000 кг/м3; ρb = 2500 кг/м3; ρsc = 1800 кг/м3 – густина, відповідно води, залізобетону, торкрет-штукатурки;

γfw = 1,0; γfb = 1,05; γfc = 1,2 – коефіцієнти надійності за навантаженням відповідно для води, залізобетону і торкрет-штукатурки;

g – прискорення земного тяжіння (g = 10 м/с2).

Повне розрахункове навантаження

q = gm + gw = 17+5,16 = 22,16 кН/м.

2.2 Визначення зусиль у перерізах лотока

Розрахункова схема лотока, з точки зору статики – два рази статично невизначена балка. У поперечному напрямку являє собою плиту, опорами для якої служать другорядні балки.

lsc= hw=1,7 м; lef = ls – bb=2,6 – 0,18=2,42 м.

Для зручності розрахунків розрахункову схему (рис. 2.1) розділимо на дві: завантаження тільки на консолях (рис.2.2,б) і завантаження у прольоті (рис.2.2,г).

Значення згинаючих моментів у опорних перерізах лотока визначимо, використовуючи табличні коефіцієнти (додатки 1,2 [2]), тоді зручно дію навантажень на консолі замінити моментом Мс, який прикладений на крайніх опорах

Mc =gw · hw2 / 6=17 ·1,72 /6=8,19 кН·м.

Опорні моменти :

за першою схемою завантаження

М11 = М31 = к1 · Мс = (–1) · 8,19 = – 8,19 кН·м;

М21 = к2 · Мс = 0,5 · 8,19 = 4,095 кН·м;

за другою схемою завантаження

М12 = М32 = 0; М22 = α2 · q · lef 2 = – 0,125 · 22,16 · 2,422 = – 16,22 кН·м;

Значення опорних моментів (Мsup) за розрахунковою схемою (рис. 3.2, а) отримаємо методом алгебраїчного складування:

; .

Значення максимальних прольотних моментів визначимо, вирізаючи кожний проліт і прикладаючи навантаження у ньому та опорні моменти.

Проліт 1-2