Важливою складовою проведеного аудиту є формування рекомендацій, щодо підвищення ефективності виробництва та використання оборотних засобів, підвищення ступеню їх оберненості.
Визначення шляхів прискорення оберненості оборотних засобів виявляє реальні можливості без додаткових фінансових ресурсів розширити масштаб виробництва.
Підвищення ефективності використання матеріалів та дорогоцінних металів не в останню чергу залежить від правильної організації використання внутрішніх резервів виробництва головними з яких є:
зниження норми витрати матеріалів та інших матеріальних цінностей на одиницю виробу;
зменшення та можлива ліквідація всіх втрат та невиробничіх витрат у виробництві;
можливе зменьшення тривалості виробничого процесу шляхом вдосконалення технологічних процесів;
застосування науково-обгрунтованих норм використання матеріалів та дорогоцінних металів та додержання нормативів по запасам товарно-матеріальних ціностей;
Для обгрунтування наведених аудитором рекомендацій, щодо вдосконалення системи використання матеріалів та дорогоцінних металів потрібно в ході проведення аудиту виявити конкретні розміри перевитрат ресурсів та розрахувати можливу економію від впровадження заходів, що рекомендовані аудитором.
Матеріали є важливою складовою частиною майна підприемсва. Велике значення має формування повної та достовірної облікової інформації про наявність, рух та оцінку виробничіх запасів напідприемстві. Для об'єктивного прогнозування здатності майна давати прибуток виникає потреба оцінити майно в частині матеріалів та дорогоцінних металів, впливу на інтенсивність виробничого процесу. Для вирішення цієї задачі необхідний повний та об"єктивний аналіз використання матеріалів та дорогоцінних металів.
Необхідною умовою виконання планів по виробництву продукції, зниженню її собівартості, росту прибутку, рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.
Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним шляхом (придбання або виготовленням більшої кількості матеріалів і енергії) або інтенсивним більш економним використанням запасів, що є в процесі виробництва продукції).
При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами насамперед перевіряють якість плану матеріально-технічного постачання. Перевірку реальності плану починають з вивчення норм і нормативів, які встановлені в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Потім перевіряється відповідність плану постачання потребам виробництва продукції і утворення необхідних запасів виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів.
Важливою умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами покриття. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми.
До зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, що поступають від постачальників відповідно до укладених договорів.
Внутрішні джерела - це скорочення відходів сировини, використання повторної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів внаслідок впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони - це різниця між загальною потребою у визначеному вигляді матеріалу і сумою власних внутрішніх джерел її покриття.
У процесі аналізу необхідно також перевірити забезпеченість потреби в завезенні матеріальних ресурсів договорами на їх постачання і фактичне їх виконання.
З таблиці 6.1 видно, що план потреби в матеріалі СЛ-1008В не повністю забезпечений договорами на постачання і внутрішніми джерелами покриття.
Коефіцієнт забезпечення за планом показує рівень забезпеченності матеріалом, необхідний для нормального виробничого процесу, згідно виробничої програми:
Коб.пл.= (Ипок.внут.+ Дзак.)/Ппл. (6.1)
де: Ипок.внут. – внутрішні джерела покриття потреби, Дзак. – об”єм укладених угод на постачання (в тонах), Ппл. – планова потреба в матеріалі.
На досліджуваному підприємстві цей коефіцієнт по матеріалу СЛ-1008В склав 0,951.
Фактично план постачання матеріалу недовиконаний на 10%, це означає, що тільки на 90% задовольняється потреба в матеріалі СЛ-1008В.
Таблиця 6.1
Забезпечення потреби матеріальних ресурсів договорами і фактичне їх виконання за вересень97р.
| Матеріал | Планова потреба | Джерела покриття потреби | Укладе-но угод, т | Забезпечення потреби договор. % | Надійшло від постачальників, т | Виконан-ня договорів % | |
| внутрішні | зовнішні | ||||||
| ЛП-12-Л | 12240 | 900 | 11500 | 9500 | 79,1 | 9430 | 99,2 |
| СЛ-1008В | 47000 | 500 | 46500 | 44200 | 95,0 | 41900 | 94,8 |
Пильна увага приділяється стану складських запасів сировини і матеріалів. Розрізнюють запаси поточні, сезонні і страхові. Величина поточного запасу залежить від інтервалу постачання, в днях, і середньодобової витрати матеріалу:
Зтек. = Инт. * Рсут. (6.2)
У процесі аналізу перевіряється відповідність фактичного розміру запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним. З цією метою на основі даних про фактичну наявність матеріалів в натурі і середньодобовій їх витраті розраховують фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною (таблиця 6.2).
Перевіряють також стан запасів сировини і матеріалів на предмет виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння надходження і витрати. Якщо по яких-небудь матеріалах немає витрати протягом року і більш, то їх відносять до групи неходових і підраховують загальну вартість.
Таблиця 6.2
Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів за вересень97р.
| Матеріал | Сер.добова витрата | Фактичний запас | Норма запасу (дні) | Відхиленя від максимальної норми | |||
| т | дні | Макс | мін | Дні | Т | ||
| ЛП-12-Л | 51 | 408 | 2 | 3 | 2 | 1 | 51 |
| СЛ-1008В | 200 | 1600 | 8 | 12 | 10 | 4 | 800 |
В кінці підраховуються втрати продукції (5750 од.) в зв”язку з: недопоставкою матеріалів, поганою якістю матеріалів, заміною матеріалів, зміною цін на матеріали, простоями в зв'язку з порушенням графіка постачання.
Зменшення обсягу виробництва продукції (ΔК) в зв'язку з недопостачанням по матеріалу СЛ-1008В визначається таким чином: кількість недопоставлених матеріалів одного виду ділиться на норму їх витрати на одиницю продукції (НРпл):
ΔК = (Зф. – Зпл.) / НРпл. (6.3)
В зв'язку з низькою якістю сировини і матеріалів утворюються понадпланові відходи. Щоб підрахувати, наскільки за рахунок цього чинника поменшав вихід продукції, необхідно кількість понадпланових відходів по матеріалу розділити на норму витрати його на одиницю продукції.
Використовуючи дані таблиці 6.3 можна наочно побачити вплив позапланових відходів на кількість виробленої продукції.
Таблиця 6.3
Аналіз впливу відходів на об”єм виробництва продукції
| Показники | План | Факт | Відхил. +/- |
| Заготовано матеріалів, т | 23000 | 21540 | -1460 |
| Відходи в межах норми, т | 240 | 848 | 608 |
| Фактичні відходи, т | - | 1088 | - |
| Понадпланові відходи, т | - | 240 | - |
| Норма витрати на одиницю продукції, т | 0,8 | - | - |
За рахунок понадпланових відходів кількість зробленої продукції поменшала на 300од.
Таким чином, через недопоставки сировини і низьку його якість, випуск виробу ВД-0012 знизився на 6050 од., внаслідок чого план по випуску цього виду продукції недовиконаний на 10,5%.
При порушенні асортименту матеріалів, що поставляються підприємство може зробити доробку матеріалу, що поступив або знайти йому заміну. При доробці матеріалу утвориться перевитрата його на одиницю продукції, що приводить до збільшення суми змінних витрат. Щоб визначити втрати, необхідно перевитрату матеріалів на одиницю продукції внаслідок його доробки (підгонки) помножити на фактичний випуск продукції з цього матеріалу і на його ціну: