Смекни!
smekni.com

Фізичні властивості будівельних матеріалів (стр. 6 из 22)

Вміст активних оксидів кальцію і магнію в повітряному негашеному вапні повинен бути не менший 90, 80 і 70% для вапна, відповідно, першого, другого та третього сорту.

Завдання 8: визначити сумарний вміст активних CaO i MgO у повітряному будівельному вапні з різним ступенем випалу.

Завдання виконують за наведеною вище методикою. Результати випробувань для кожної проби вапна заносять в журнал за наступною формою:

Визначення вмісту активних CaO+MgO.

Схема досліду Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Показники Ступінь випалу вапна (t, ОС)

Наважка вапна m, г

Кількість води VB, мл

Час нагрівання проби t, хв.

Кількість крапель фенолфталеїну Кількість 1Н розчину HCl, витраченого на титрування V, мл Вміст активних CaO+MgO А, %

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Д о с л і д 6 . Визначення температури і часу гасіння вапна Засоби випробування: термос місткістю 500 мл, термометр, скляна паличка.

Для визначення температури і часу гасіння вапна використовують прилад, який працює за принципом побутового термоса, місткістю 500 мл і термометр на 100°С, встановлений у корок термосу. Масу наважки вапна розраховують за формулою:

m 1000 А, (2.3)

де А – вміст активних CaO + MgO у вапні, %.

З навчальною метою масу наважки беруть 10…20 г, наважку розміщують в посудині Дюара, вливають 20…40 мл води і швидко все перемішують. Посудину закривають корком з встановленим термометром на 100°С і залишають у спокої. Ртутна кулька термометра повинна бути повністю занурена в реагуючу суміш. Відрахунок температури реагуючої суміші ведуть через кожну хвилину, починаючи з моменту вливання води. Визначення рахується закінченим, якщо на протязі 4 хв. температура не піднімається на 1°С. За час гасіння приймають час з моменту вливання води до початку періоду, коли ріст температури не перевищує 0,25°С за хвилину.

По часу гасіння розрізняють вапно швидкого гашення (індекс часу гасіння А, час гасіння до 8 хв.), вапно середнього гашення(індекс часу гасіння Б, від 8 до 25 хв.), вапно повільного гашення (індекс часу гасіння В, більше 25 хв.).

Завдання 9: визначити температуру та тривалість гасіння вапна різної активності.

Завдання виконують за наведеною вище методикою. Додатково будують графік зміни температури гасіння. Результати випробувань заносять в журнал за наступною формою: Визначення часу та температури гасіння вапна

Вміст активних СаО + MgO _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Маса наважки _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Кількість води _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Час доливання води _ _ _ _ _ _ _ год _ _ _ _ _ _ _ хв

Схема досліду
№ виміру Час
Температура, С
год хв.

t, хв.

Висновки: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Д о с л і д 7 . Визначення вмісту непогашених зерен

Засоби випробування: сито з розміром отворів 0,63 мм, скляна паличка з гумовим наконечником, сушильна шафа, терези.

Вміст непогашених зерен визначають за прискореним методом. Вапняне тісто, отримане при визначені часу гасіння вапна (дослід 6), розбавляють холодною водою до консистенції вапняного молока і промивають на ситі з сіткою № 063. Залишок на ситі висушують при температурі 140…150°С до постійної маси (mі). Вміст непогашених зерен (Н.З.) вираховують за формулою:

Н.З.

m 100 % , (2.5) де m – маса негашеного вапна.

Вміст непогашених зерен для негашеного вапна першого сорту повинен бути не більшим 7%, другого – 11%, третього – 14%. Завдання 10: визначити вміст непогашених зерен у вапні з різним ступенем випалу.

Завдання виконують за наведеною методикою, результати заносять у робочий журнал за наступною формою:

Визначення вмісту непогашених зерен

Вид вапна _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Схема досліду

Наважка негашеного вапна m = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ г Маса залишку на ситі №063 після промивки та су-

шіння mі = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ г Вміст непогашених зерен: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _%

Висновки: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Завдання 11: визначити сорт повітряного будівельного вапна .

Завдання виконують, використовуючи результати виконання завдань 8…10. Робочий журнал оформляють наступним чином:

Визначення сорту вапна

Властивість Числове значення для вапна: Сорт вапна і його вид за швидкістю гасіння
проба 1 проба 2 проба 1 проба 2
Ступінь випалу
Час гасіння, хв.
Температура гасіння, ОС
Вміст непогашених зерен, %
Вміст активних CaO+MgO, %

Контрольні запитання

1. Дати визначення будівельного гіпсу, будівельного вапна і перерахувати основні види сировини для їх одержання.

2. Написати реакції отримання і твердіння будівельного гіпсу та повітряного будівельного вапна.

3. Перерахувати модифікації напівводного гіпсу, умови їх отримання та відмінні властивості.

4. Намалювати схеми дослідів і описати методики визначення основних якісних властивостей будівельного гіпсу та вапна.

5. З якою метою визначають нормальну густоту тіста?

6. Перерахувати фактори, які впливають на міцність штучного гіпсового каменю.

7. Як впливає температура випалу на якість будівельного вапна?

8. Назвати область застосування будівельного гіпсу та вапна.

9. Як підвищити водостійкість будівельного гіпсу і вапна?

3. ГІДРАВЛІЧНІ В’ЯЖУЧІ

Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 4

Властивості портландцементу

Д о с л і д 1 . Визначення тонкості помелу цементу ситовим методом

Засоби випробування: механічний струшувач з набором сит № 02 та № 008, терези.

Основним показником тонкості помелу цементу є залишок на ситі №008 (з розміром комірки 0,08 0,08 мм). Цемент із залишком на ситі №008 більшим 15% рахують браком, оскільки грубі частинки розміром більше 80...100 мкм взаємодіють з водою дуже повільно і знижують міцності показники в'яжучого.

В роботі використовуються сита №008 і №02. Наважку висушеного цементу в кількості 50 г (точність зважування 0,01 г) переносять на сито №02, розміщене на ситі №008, а під нього підставляють піддон, набір сит накривають кришкою. Цемент розсіюють, використовуючи механічний струшувач або вручну. На ситах і піддоні залишаються фракції 200 мкм, 80...200 мкм і < 80 мкм. Через 5...7 хв. після початку струшування зважують залишок на ситі №02. Просіювання можна закінчити, коли на протязі 1 хв. при ручному струшуванні на кальку (без піддона) через сито №008 проходить не більше 0,05 г цементу. Тонкість помелу цементу Т008 (%) визначається з точністю до 0,1% як відношення залишку на ситі №008 до початкової маси проби:

Т008 m008 100 ; (3.1)

mо

де m008 – залишок на ситі №008, г; mо – маса вихідної наважки, г.

Завдання 1: оцінити тонкість помелу портландцементу марок 400 і 500 ситовим методом.

Завдання виконують за наведеною вище методикою, результати заносять до журналу за наступною формою:

Визначення тонкості помелу портландцементу

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Д о с л і д 2 . Визначення нормальної густоти цементного тіста Засоби випробування: прилад Віка з товкачиком, мішалка механічна для приготування цементного тіста або сферична чаша з лопаткою з нержавіючої сталі, терези, мірний циліндр.

Нормальна густота цементного тіста визначається за допомогою приладу Віка, при цьому в нижню частину стержня приладу вставляють металевий товкачик 10 0,1 мм.

Для приготування цементного тіста відважують 300 г цементу, засипають в чашу, попередньо протерту вологою тканиною. Потім у цементі роблять заглиблення, в яке вливають за один прийом воду в кількості, приблизно необхідній для отримання цементного тіста нормальної густини. Заглиблення засипають цементом і через З0 секунд після додавання води спочатку обережно перемішують, а потім енергійно розтирають тісто лопаткою.

Тривалість перемішування і розтирання складає 5 хв. з моменту додавання води.

Перед початком випробувань перевіряють, чи вільно опускається стержень приладу Віка, а також записують нульовий показник приладу при дотиканні товкачика до пластинки, на якій розміщене кільце. Кільце і пластинку перед початком випробовувань змащують тонким шаром машинного масла.

Приготоване цементне тісто вкладають у кільце за один прийом і 5...6 разів струшують, постукуючи по твердій основі. Поверхню тіста вирівнюють з краями кільця, зрізуючи надлишок його ножем, протертим вологою тканиною. Негайно після цього приводять товкачик приладу в дотик з поверхнею тіста в центрі кільця і закріплюють стержень стопорним пристроєм.