Для локальної очистки використовують такі методи:
- для хромозабруднених стічних вод – використовують сірчану кислоту, бісульфіт або сульфат Na. Для очистки стічних вод хром VІ можливе примінення реагентів залізомістких розчинів, залізний купорос, відпрацьовані правильні розчини, залізна стружка);
- для ціан забруднених стічних вод - використовують луги ( вапняне молоко), рідкий хлор, гипохлорит натрію, гипохлорит кальцію, хлорне вапно. Після реагентної обробки, відстоювання. Якщо потрібно – фільтрування стічної води скидають в побутову каналізацію.
Локальна очистка розрахована на 100% ліквідацію хрому VІ. Процес очистки відбувається в спец спорудах – біовідновлювачах при відсутності кисню та повітря в потрібних пропорціях стічних вод, забруднених хром VІ та побутових стічних вод.
Приймаємо, що з станкобудівельного заводу поступають в каналізацію води лише механічно забруднені С дв.рег – 0,3 г/л = 300 мг/л.
СПАР, СБПК – в виробничих стічних водах після локальної очистки відсутні.
4.2.3 Концентрації забруднень шарикопідшипного заводу
Згідно [3, табл.54.1 стор.472] стічні води заводу віднесено до ІVк – відпрацьовані змазочні речовини, або емульсії. Очистку таких стічних вод, які мають такі забруднення:
Концентрація забруднень г/л стічні води
- механічні домішки 0,05-0,2
- масла та нафтопродукти 10-80
- загальна солемісткість до 1
- рН 9,5-11
Перед скидом в міську каналізацію виконують на самостійних очисних спорудах. Для розрушення відпрацьованих емульсій приміняють реагентно-фломаційний, реагентно-сепараційний, електрокоогуляційний та гіперфільтраційний методи. В даному випадку приміняємо електрокоогуляційну очистку, яку доцільно виконувати в електролізерах з приміненням алюмінієвих електродів по такій схемі:
- попереднє відстоювання та усереднення стічних вод видалення осаду вільних масел;
- підкислення до рН = 5
6;- обробка в електролізері з видаленням піни;
- відстоювання;
- фільтрування.
При очистці по такій схемі остаточний вміст маси в стічні води складає 15-20 мг/л. Стічні води можуть бути випущені в побутову каналізацію.
Приймаємо С зв.реч. = 200 мг/л. Концентрації масел не перевищують концентрації в побутових стічних водах, тому будуть вловлені жирозбірниками на міських очисних спорудах.
4.3 Середні концентрації забруднень в суміші побутових і виробничих стічних вод
Середню концентрацію забруднень в суміші побутових і виробничих стічних вод визначаємо за формулою:
,мг/л (4.2)Qind = 720 + 495 +1280 = 2495 м3/добу;
де Сdom , Cind – концентрація забруднень, відповідно в побутових і виробничих стічних водах, мг/л;
Qdom , Qind – витрати, відповідно побутових і виробничих стічних вод, м3/добу;
мг/л; мг/л; мг/л.Приведені концентрації використовуємо для розрахунку очисних споруд.
Зведене число жителів по завислим речовинам і БПК визначаємо за формулою:
Nг = Nс + Nеg (4.3)
мг/л; мг/л;де Nеg - еквівалентне число жителів тобто таке їх число, що вносить таку ж кількість забруднень, що і зазначені витрати виробничих стічних вод.
Еквівалентне число жителів по:
- БПК
(4.4)- по завислим речовинам
(4.5)Приведене число жителів:
чол; чол;5. Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод
5.1 Розрахунковий коефіцієнт змішування стічних вод з водою річки
Величину коефіцієнта змішування, що визначає частину витрати річки, яка реально може брати участь у розбавленні стічних вод у розрахунковому створі, визначаємо по методу В.А.Фролова – І.Д.Родзіллера.
Коефіцієнт турбулентної дифузії дорівнює:
(5.1)де Vmid – середня швидкість течії води у річці між випуском стічних вод і розрахунковим створом, 0,015 м/с;
Hmid – середня глибина річки на тій же ділянці, 1,8 м
Коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішування стічних вод з водою річки:
(5.2) - коефіцієнт звивистості річки = 2,4; - коефіцієнт який залежить від місця і конструкції випуску стічних вод у водоймище, берегові = 1;q- середня витрата стічних вод, що скидаються у водоймище, = 0,839 м3/сек;
Коефіцієнт змішування з річковою водою дорівнює:
(5.3)Q – розрахункова витрата води в річці, мз/сек; 4,9 м3/сек по завданню
L - відстань по фарватеру від місця випуску стічних вод до розрахункового створу, L= 8000 м по завданню$
Для рибогосподарських водоймищ L = 8000м із завдання:
(5.4)Коефіцієнт розбавлення:
.5.2 Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод по допустимій БПК
Допустима біохімічна потреба в кисні стічних вод, що скидаються у водоймище, виходячи з умов забезпечення у розрахунковому створі річки БПК не більше допустимої, буде складати:
, мг/л (5.5)де Lw – БПКповн стічних вод, яка повинна поступати в водойму після очистки мг/л;
Lm – гранично допустиме значення БПКповн. у розрахунковому створі водойми;
Lmp =6 мг/л
Lч – БПКпов річкової води до випуску стічних вод у мг/л; Lг = 2,8 мг/л по завданню;
К – константа швидкості споживання кисню суміші стічної і річкової води в річці в літній період
При tº = 20º С; К = 0,1
t – тривалість руху води від місця випуску стічних вод до розрахункового створу, діб;
доби; мг/л.5.3 Визначення необхідного ступеня очистки по завислим речовинам
Гранично допустима концентрація завислих речовин в очищених стічних водах, що скидаються у водойму:
, мг/л (5.6)де Р – допустиме збільшення концентрацій завислих речовин у водоймищі після випуску стічних вод, мг/л; 75 мг/л для ІІк риб.госп.вод.
Сг – концентрація завислих речовин у воді водоймища до випуску стічних вод, 45,9 мг/л;
мг/л.Необхідний ефект очистки:
.5.4 Розрахунок необхідного ступеня очистки, по розчиненому у воді водоймища кисню
Необхідна оптимальна концентрація розчиненого кисню у воді водоймища для літніх умов буде забезпечена, якщо БПКпов стічних вод, що скидаються, не буде перевищувати величину:
, мг/л (5.8)де Q2 – концентрація розчиненого кисню у річковій воді до місця випуску стічних вод, Q2 = 8,1 мг/л
Qmin - найменша концентрація кисню, яка повинна бути забезпечена у водоймищі , Qmin = 4,0 мг/л [3, таб.41];
, мг/лБудуємо очисні споруди на повну біологічну очистку тому за розрахункову приймаємо БПК пов = 15 мг/л.
6. Опис і розрахунок основних споруд для відведення і очистки стічних вод
6.1 Мережі і колектори
6.1.1 Розрахункові витрати стічних вод на ділянки колекторів
Розрахункові витрати стічних вод на ділянках колекторів побутової мережі визначаємо по формулі:
, л/с (6.1)де
- коефіцієнт загальної нерівномірності поступання побутових стічних вод від житлових кварталів. Визначаємо з [2.табл.2] в залежності від сумарної витрати стічної води житлових кварталів, яка поступає на дому ділянку, включаючи транзитні^