Коли в приміщенні, що підлягає обшуку, знаходяться інші громадяни, дізнавач перед обшуком повинний установити їхню особистість і забезпечити контроль за їх поводженням під час виробництва цієї слідчої чи дії усунути їх з місця обшуку. Такі міри здійснюються і щодо громадян, що ввійшли в приміщення під час обшуку. Дізнавач вправі заборонити всім обличчям, щодо яких він прийняв рішення про їхнє перебування в приміщенні на місці обшуку, спілкуватися між собою, користатися телефоном до закінчення обшуку.
Посадові особи і громадяни зобов'язані чи пред'являти видавати чи документи предмети, необхідні дізнавачем (стаття 179 КПК України). Перед початком обшуку дізнавач пропонує обличчю, що займає приміщення, що підлягає чи обшуку представнику підприємства, установи, організації, де буде вироблятися обшук, добровільно здати указані в постанові предмети і чи документи вказати місцезнаходження підозрюваного, котрий ховається від розслідування. У випадку відмовлення виконати його вимога, дізнавач приступає до виробництва обшуку в примусовому порядку.
При виробництві обшуку, дізнавачем вправі відкривати закриті приміщення і сховища, якщо власник відмовляється їх відкрити. При цьому варто уникати не викликаних необхідністю ушкоджень дверей, замків і інших предметів. Після закінчення обшуку обстановка, предмети і речі повинні бути приведені, по можливості, у попередній вид (стаття 183 КПК України).
При виявленні під час обшуку предметів і документів необхідно забезпечити їхня цілісність і недоторканність поверхні в тих місцях, де можуть бути сліди пальців рук підозрюваного й іншого облич. Якщо в процесі обшуку були виявлені схованки, то кожний з них, як і їхній вміст і місцезнаходження повинні бути сфотографовані й оглянуті з дотриманням статей 190, 191 КПК України.
Предмети і документи, що були в схованці, а також, по можливості, саму схованку підлягають вилученню. Результати огляду заносяться до протоколу обшуку приміщення, а виявлені предмети і документи приєднуються до цього протоколу (стаття 186 КПК України).
При наявності даних, що обличчя, у якого виробляється чи обшук хто-небудь із громадян, що знаходилися з ним в одному приміщенні ховають при собі документи і предмети, що мають значення для справи, вони підлягають особистому обшуку (стаття 184 КПК України).
На проведення особистого обшуку санкції прокурора і відповідного постанови не потрібно.
Дізнавач повинний ужити заходів до того, щоб не були розголошені виявлені при обшуку обставини особистого життя що обшукується й інших облич, що проживають чи тимчасово знаходяться в цьому приміщенні (стаття 185 КПК України).
Особистий обшук може вироблятися тільки обличчям тієї ж підлоги, що й обличчя, що обшукується, і в присутності понятих.
Предмети і документи, вилучені законом зі звертання, при їхньому виявленні під час обшуку, підлягають обов'язковому вилученню незалежно від їхнього відношення до справи (стаття 186 КПК України).
У відповідності зі статтями 85, 188 КПК України дізнавач складає протокол. У чи протоколі в прикладеній до нього опису приводиться список вилучених предметів і документів із указівкою їхнього найменування (кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені) тобто характерних для нього ознак; а також місця, де вони знаходилися на момент їхнього виявлення. Крім того, у протоколі повинне бути зазначено, чи був предмет (документ) виданий обшуково чи особисто вилучений примусово.
При наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, дізнавач не пізніше двох днів сповіщає про це прокурору (стаття 189 КПК України).
По кримінальній справі про контрабанду одночасно з проведенням обшуку дізнавач з метою забезпечення можливості цивільного позову і можливої конфіскації майна по цій справі зобов'язаний накласти арешт на майно (внески, цінності й інше майно) підозрюваного, де б це майно не знаходилося. Не підлягають арешту й опису предмети першої необхідності, що використовуються цими обличчями і членами їхніх родин. Перелік цих предметів визначений у додатку до кримінального кодексу.
Про накладення арешту на майно дізнавачем виносяться мотивована постанова. Накладення арешту на майно здійснюється шляхом його вилучення дізнавачем чи передачі визначеному обличчю на збереження по розсуду дізнавача.
Цими обличчями можуть бути власник чи майна повнолітні члени його родини, представник житлово-експлуатаційної чи установи місцевої державної адміністрації, інші громадяни.
У протоколі опису майна вказується точний список речей, цінностей, інших предметів, на які накладений арешт, їхнє найменування й інші зовнішні особливості, приналежність до власності конкретних громадян. Обличчя, яким передане майно, попереджуються під розписку про кримінальну відповідальність по частині 182 КК України за розтрату майна, підверненого арешту.
Виїмка – слідча дія, що виробляється в той же цілях, що й обшук, але у відмінності від обшуку вона виробляється тоді, коли дізнавач має у своєму розпорядженні точні дані, що предмети і документи маючі значення для справи, знаходяться у визначеного чи обличчя у визначеному місці.
Як правило, виїмка виробляється без санкції прокурора. Санкціонується прокурором тільки виїмка документів, що складають державну таємницю і виїмка в поштово-телеграфних установах кореспонденції, на яку накладений арешт. Виїмка виробляється по постанові дізнавача (стаття 178 КПК України).
Вимоги карно-процесуального закону щодо порядку виробництва виїмки, умов виробництва виїмки в приміщенні дипломатичних представництв; обличчя, у присутності яких виробляється виїмка, особистого обшуку обличчя, нерозголошення обставин особистого життя що обшукуються, вилучення предметів і документів, складання протоколу виїмки подібні з вимогами, пропонованими до виробництва обшуку.
Накладення арешту на кореспонденцію і її виїмку виробляються згідно статті 187 КПК України і санкціонується прокурором при винесенні мотивованої постанови. У кримінальній справі про контрабанду накладення арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка здійснюється з метою розширити можливості органа дізнання по виявленню спільників злочину і їхніх намірів, місць перебування предметів контрабанди, а також речей і цінностей, нажитих злочинним шляхом, адрес облич, що ховаються від розслідування і т.п.
Арешт може бути накладений як на вхідну кореспонденцію на адресу підозрюваного, так і на кореспонденцію, що їм відправляється (маються на увазі листа, телеграми, поштово-телеграфні переклади, бандеролі і т.п.)
У постанові вказуються: підстави для арешту визначеної кореспонденції визначеного обличчя, його адреса (місце чи проживання місце роботи), назва установи зв'язку, на яке покладається обов'язок затримувати кореспонденцію, що їм відправляється.
Огляд і виїмка поштово-телеграфної кореспонденції виробляється в присутності двох представників поштово-телеграфної установи.
Про результати огляду і виїмки кореспонденції складається протокол. У протоколі варто вказати, яка саме кореспонденція була оглянута і вилучена для приєднання до справи.
Дізнавач вправі не вилучати кореспонденцію, а відбити в протоколі її зміст ( чицілком частково) чи зняти з її копію. Якщо кореспонденція ніякого відношення до кримінальної справи не має, вона посилається адресату, про що вказується в протоколі (пункт 4.4 Наказу ДМС України № 587 ДМС від 19.09.98 р.)
Підозрюваним згідно статті 43 КПК України, визнається обличчя, затримане по підозрі в здійсненні чи злочину обличчя, до якого застосована запобіжний захід до винесення постанови про залучення в якості обвинувачуваного.
Затримка, як примусовий захід і як слідча дія виробляється дізнавачем тільки по збудженій кримінальній справі. Затримане обличчя, що підозрюється в здійсненні злочину, позбавляється на короткий термін волі і міститься в спеціальне приміщення - ізолятор тимчасового змісту. Рішення дізнавача про затримку підлягає обов'язковому твердженню начальником органа дізнання.
Органи дізнання по справах про контрабанду мають право затримати обличчя, що підозрюється в здійсненні злочину при наявності одного з наступних основ:
коли це обличчя захоплене при здійсненні чи злочину безпосередньо після його здійснення;
коли очевидці прямо вкажуть на дане обличчя, як на злочин, що зробив;
коли на підозрюваному чи на його одязі, при ньому чи в його житло будуть виявлені явні сліди злочину.
При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати обличчя в здійсненні цього злочину, воно може бути затримано тільки в тому випадку, коли намагалося сховатися, не має постійного місця чи проживання не встановлена його особистість (стаття 106 КПК України).
Про кожен випадок затримки обличчя, підозрюваного в здійсненні контрабанди, дізнавач зобов'язаний скласти протокол із вказівкою основ і мотивів затримки й у плині 24 годин повідомити прокурору. У плині 48 годин з моменту одержання повідомлення про затримку прокурор зобов'язаний дати санкцію на висновок під чи варту звільнити затриманого. Обличчя, затримані по підозрі в здійсненні контрабанди підлягають особистому обшуку. Дані про особистий обшук і його результати вказуються в протоколі затримки. Термін затримки обличчя, підозрюваного в справі про контрабанду відраховується з моменту доставки цього обличчя в органи дізнання для складання протоколу. Якщо затримка і протоколювання затримки здійснювалися на місці здійснення обличчям чи злочину в іншім місці його перебування (у приміщенні, за місцем роботи і т.п.), то термін затримки відраховується з моменту фактичної затримки.