Міністерство освіти і науки України
Київський Національний Торговельно-Економічний Університет
Індивідуальне завдання з дисципліни:
Митна логістика
На тему:
Досвід впровадження логістичних підходів у митній справі провідними країнами світу
Виконала студентка
5 групи
Товарознавчого факультета
Дуняк Анна Анатоліївна
Київ 2009
План
Вступ.........................................................................................................................3
1. Досвід Франції.....................................................................................................5
2. Досвід США.........................................................................................................7
3. Досвід Росії..........................................................................................................8
Висновок.................................................................................................................12
Використана література........................................................................................13
Вступ
Необхідність логістичної організації митної справи пояснюється більшими і все більшими масштабами ЗЕД, більш повною інтеграцією економіки країн Європи в світове економічне співтовариство.
Логістична організація митної переробки вантажів - це і є не що, інше як логістизація процесів організації митних режимів, пов'язаних через фактичне переміщення товарів через митний кордон України.
Щоб конкретизувати поняття «логістизація митної переробки вантажів» звернемося до поняття «логістичний підхід». Як вважають вчені Санкт-Петербурзького державного університету економіки та фінансів «Логістичний підхід складається в установленні адекватності інформаційного та матеріального потоків, визначенні технології оптимального переміщення ресурсів і товарів, визначенні потреб до якості товарів та їх упакуванню, виявленні причин утворення втрат часу, національного використання матеріальних і трудових ресурсів, обладнання та приміщень» Останнім часом величезна увага в економічній літературі приділяється проблемі логістізаціі. Логістізація розглядається в якості бази зниження витрат на всьому шляху просування товару від виробника до споживача [1], концептуальної основи оптимізації виробничо-комерційної діяльності [2], умови конкурентоспроможності сучасного підприємства [3]. Автором пропонується новий погляд на логістізацію як на шлях досягнення економічної безпеки. Причому коло розв'язуваних питань формується на рівні первинної ланки економіки - підприємства. До основних питань, на яких зосереджена увага автора, відносяться наступні: 1) визначити поняття і види ризику як економічної категорії, 2) знайти форму логістичного об'єднання, адекватну сучасній економіці, 3) розширити поняття логістики до сфери управління не тільки традиційними матеріальними, а й сервісними потоками, розглянути логістичний сервіс в аспекті економічної безпеки підприємства. Потреба в безпеці іманентно властива будь-якій системі, у тому числі і господарської. Як відомо, господарською системою на мікрорівні виступає підприємство, що служить структуроутворюючим елементом економіки. Тому економічні процеси, що відбуваються в державі, перш за все розглядаються з точки зору підприємства. Це стосується і проблеми безпеки держави в економічній сфері, від якої залежать усі інші складові національної безпеки: соціально-політична, інформаційна, екологічна. Дане положення приводить до висновку про багатогранність поняття економічної безпеки. Більш того, економічна безпека повинна розглядатися в залежності від умов функціонування підприємства. У звичайних умовах мова може йти про економічну стійкості, яка визначається фінансовим становищем, конкурентоспроможністю виробленої продукції (послуги) і підприємства в цілому.
1. Досвід Франції
На залізницях розвинутих країн створені й інші транспортні організації, які надають логістичні послуги, наприклад, організації з експедиторської діяльності, що відповідають за доставку вантажу, включаючи його перевезення у змішаних сполученнях. У Франції, наприклад, такою організацією є Koening Service Logistiques з кількістю службовців — 250 осіб. Ця організація надає послуги з будь-якої логістичної операції, пов’язаної з перевізним процесом: залагоджує митні формальності, гарантує швидкість доставки й збереження вантажу. Для прискореного впровадження митної логістики на практиці французькі фірми почали створювати консультативні ради. Наприклад, на підприємствах Франції в середині 80-х років налічувалося близько 50 таких рад, що займалися логістикою. Як правило, вони зосереджують свою діяльність на одній з ланок логістичного ланцюга (наприклад, на транспорті) або на 2—3 ланках, але в поєднанні зі всіма іншими її елементами. Вони також консультують різні зовнішні фірми.
Адміністрація фірм використовує консультативні ради для діагностування стану логістики на підприємстві. Ради також проводять дослідження в галузі логістики, розробляють пропозиції щодо її вдосконалення, провадять заняття з вивчення проблем логістики, вивчають досвід інших фірм.
Основними завданнями консультантів є:
визначення стратегічних аспектів логістики;
розгляд оперативних аспектів логістики ;
оперативне планування;
планування перевезень.
Досить новим для логістизації Франції є поширення і розвиток електронної торгівлі. Електронна торгівля сприяє задоволенню потреб клієнтів і покупців в персоналізованих (тобто пристосованих до вимог конкретного споживача) продуктів та послуг. Для фахівців в області логістики головний виклик полягає в тому, щоб своєчасно вирішувати проблеми розширення зони обслуговування до світових (глобальних) масштабів, скорочуючи при цьому терміни поставок товарів та знижуючи вартість обслуговування. За оцінкою фірми "Ернст енд Янг" (Ernst & Young), в 1999 р. в Європі налічувалося всього 8,9 млн. покупців, які користувалися послугами Інтернету. За іншими оцінками, у Франції частка таких покупців становила лише 1,3% загальної кількості, тоді як у Швеції - 4,8% і в США - 9,6%. Як вважають фахівці, в майбутньому електронна торгівля має стабілізуватися на рівні 10% обсягу традиційних торговельних угод. Існують різні оцінки частки французьких домогосподарств, які мають доступ до Інтернет: на 1999 р. вони коливаються від 6 до 10%, за даними Національного інституту статистики та економічних досліджень на лютий 2000 ця частка становить 7% проти 25% в Канаді та 22% у Фінляндії. Настільки ж суперечливі й оцінки загального обсягу електронної торгівлі у світі і в Європі: "Інтернешнл Телекомюнікейшн Юньон" (International Telecommunication Union) оцінює. обсяг електронної торгівлі в світі в 1999 р. 95млрд.дол.; "Форрестер Рисерч" (Forrester Research) - у 36 млрд. євро, у тому числі в Європі - в 17 млрд; в 2000 р. ця сума повинна скласти 82 млрд. і в 2003 р.-850 млрд.,у тому числі в Європі - 340 млрд. євро; ИДК (IDC - International Data Corporation) оцінює обсяг електронної торгівлі в 2003 р.в1300 млрд. дол .Подібні розбіжності в оцінках обумовлюють дуже обережним транспортних і кур'єрських компаній і фахівців з логістики. Проте і вони повинні будуть адаптуватися до потреб електронної торгівлі, звертаючи особливу увагу на зниження витрат за рахунок використання Інтернет. Вартість виконання одного замовлення за допомогою традиційних засобів становить 50 - 200 дол, а при виконанні замовлень в режимі онлайн вона знижується до 1-7 дол Разом з тим поки послуги, що надаються через Інтернет фізичним особам, нерентабельні і витрати на їх надання компенсуються за рахунок доходів від обслуговування підприємств. Останні становлять 2 / 3 загального обсягу угод електронної торгівлі, і до 2003 року їх частка зросте до 80%. Компанії, які відкрили свої торгові сайти в Інтернет, зіткнулися з проблемою доставки замовлень, що пов'язано з відсутністю достатньої кількості кур'єрських фірм, що спеціалізуються на оформленні замовлень і їх доставку покупцям. Це змушує компанії звертатися до послуг пошти або створювати свої служби логістики, щоб скорочувати запаси і пристосовувати продукти до індивідуальних потреб покупців, тобто персоналізувати їх. Крім того, багато фірм знову змушені повернутися до використання своїх місцевих складів, від яких вони свого часу відмовилися на користь великих регіональних або загальноєвропейських оптових складів. Ще одна проблема електронної торгівлі пов'язана з розвитком так званої "зворотної логістики" (reverse logistics), тобто післяпродажного обслуговування, прийому використаних товарів для їх переробки та повторної переробки і повернення товарів.
2. Досвід США
У 80-ті роки концепція логістики набула досить бурхливого поширення в США. Однією з основних причин цього був процес дерегулювання економіки, особливо транспортної сфери. їй було повернуто статус вільного ринку. Концепція логістики набула зовнішньоекономічного характеру, впроваджувалась у практику транснаціональних корпорацій, оскільки внаслідок нової хвилі НТР спостерігались зниження вартості комп'ютерної техніки та комерціалізація мікрокомп'ютерів.
Важливою складовою успішного функціонування логістики є ефективне використання трудових ресурсів. Застосування принципів логістики дає змогу підвищити продуктивність праці. У цій сфері з 80-х років у США вона стабільно зростає на 3 % за рік. Для зниження ризику від складності реалізації фірми дедалі ширше застосовують сегментну маркетингову стратегію, яка потребує виважено визначених потужностей розподілу. Система доставки чи замовлення в одному сегменті може зовсім не відповідати вимогам іншого сегмента.
Провідні фірми США пильно стежать за високим рівнем обслуговування основних споживачів. Усталені стандарти широко рекламуються, доводяться до відома покупців, вивчаються потреби останніх. За статистичними даними, одна з п'яти фірм встановлює жорсткі стандарти обслуговування, гнучко їх регулює, здійснює зворотний зв'язок з покупцями. Однак концепцію логістики на такому рівні застосовують лише 20 % американських фірм, що забезпечує їм конкурентні переваги. Нині увага промислового менеджменту зосереджена на проблемах логістики, оскільки в його середовищі вже визріло розуміння неефективності концентрації зусиль на підвищенні ефективності окремих процесів постачання.