ПЛАН
Вступ.
Розділ І . Експертна діяльність в митних органах.
1.1. Правове регулювання проведення експертизи
1.2. Предмет, об’єкт і завдання експертизи.
1.3. Суб’єкти митної експертизи.
Розділ ІІ. Експертиза деяких видів товарів, що переміщуються через митний кордон
2.1. Експертиза культурних цінностей
2.2. Експертиза порнографічної продукції, продукції, що пропагує насильство і жорстокість
Висновок
Список використаної літератури.
Вступ
Експертиза є доволі специфічним видом діяльності, який з ускладненням технологій, розвитком науки і техніки, і як наслідок розширенням і ускладненням кола об’єктів, які фігурують у різних видах правовідносин має дедалі частіше застосовуватись для встановлення або уточнення певних фактів, обставин.
Відповідно до ускладнення об’єктів якими люди оперують у різних видах своєї діяльності, а також до того, що правопорушники останнім часом все більше застосовують інтелектуальні методи для прикриття своєї діяльності розширюється сфера діяльності митних органів, яка об’єктивно обумовлює використання спеціальних знань підчас виконання ними своїх функцій.
В діяльності митних органів, яка пов’язана із здійсненням експертизи, можна виділити два напрямки: здійснення експертизи підчас митного контролю і митного оформлення і експертиза при здійсненні провадження в справах про порушення митних правил. Зовнішньоекономічна діяльність має досить високий рівень криміналізації підчас здійснення експортно-імпортних операцій суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності вдаються до різних способів приховування справжнього найменування рідинно-хімічних характеристик складу товарів. За такими обставинами інспектор митниці не володіє спеціальними засобами контролю різних товарів, а також спеціальними знаннями для їх ідентифікації. Окрім цього, в рамках провадження в справах про порушення митних правил здійснюється значно більша кількість експертиз, ніж у звичайних провадженнях про адміністративні правопорушення. Це зумовлено особливостями правопорушень, адже у багатьох складах як обов’язковий елемент передбачений предмет, знаряддя або засоби скоєння правопорушення, об’єктивна оцінка яких часто потребує спеціальних знань.
Отже здійснення експертизи в галузі митної справи є дуже важливим питанням, яке постає з нагальних практичних потреб здійснення митної справи і потребує детальної правової регламентації.
В своїй роботі я хочу дослідити питання, що стосуються визначення експертизи і стану розробленості питань проведення експертизи, що стосується митної справи в науці та законодавстві. На основі аналізу і порівняння діючої нормативної бази і наукових розробок я намагатимусь окреслити питання, що стосуються правомірності і обґрунтованості вживання такого поняття, як митна експертиза, визначити хто і на яких підставах може здійснювати зазначений вид діяльності, а також основні питання, що стосуються особливостей проведення експертизи підчас митного контролю, митного оформлення та провадження в справах про порушення митних правил.
Розділ І . Експертна діяльність в митних органах
1.1 Правове регулювання проведення експертизи
Як відомо боротьба з митними правопорушеннями є однією із складових елементів митної справи, ця боротьба починається не тільки з моменту порушення справи, а значно раніше, з початку митного контролю та митного оформлення, оскільки саме тоді визначається основна маса митних правопорушень. Тому дуже важливим є застосування спеціальних знань в процесі митного контролю, митного оформлення, при провадженні в справах про порушення митних правил, а також правова регламентація порядку діяльності осіб, які наділені спеціальними знаннями. У Митному кодексі існує стаття "Залучення спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного контролю", її зміст аж ніяк не можна вважати таким, що розкриває статус експерта, оскільки, як видно з тексту статті, вона регламентує переважно питання відшкодування витрат, що пов'язані з їхньою участю у здійсненні митного контролю. Відповідно до статті 65 Митного кодексу наголошено, що в разі необхідності до здійснення митного контролю можна залучати фахівців та експертів. Далі зазначено, що залучати їх має право керівник митного органу або його заступник за згодою керівника підприємства, установи, організації, де працює фахівець або експерт, а також вказано, що фахівці й експерти, котрі беруть участь у здійсненні митного контролю, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних із їхньою участю в здійсненні митного контролю. Однак попри недостатню регламентацію у науковій літературі існують певні ступені правової регламентації проведення експертизи. ''Процедура проведення експертизи починається від моменту виникнення необхідності застосовувати спеціальні знання під час здійснення митного контролю, тому у ст. 382 МК "Одержання проб та зразків для проведення експертизи" зазначено, що посадова особа митного органу має право брати проби та зразки товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Проби та зразки товарів беруть у мінімальній кількості, що забезпечує можливість дослідити їх (провестианаліз, експертизу) за нормативами, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.Про взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, складають акт за формою, яку встановив спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.(5; с.11)
Декларанти мають право бути присутніми під час того, як посадові особи митного органу та інші органи державного контролю беруть проби та зразки товарів. Якщо проби та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, беруть інші органи державного контролю, а також декларанти, то тільки в присутності посадових осіб митних органів.
Митні органи мають бути ознайомлені з результатами досліджень (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, які провели інші органи державного контролю, а також декларанти. Митним органам також треба подавати копії результатів таких досліджень (аналізів, експертиз).Це є перший ступінь правової регламентації початку процедури проведення експертизи.
Другий ступінь — це акти КМУ, серед яких головне місце займає Постанова КМУ від12.12.2002 р. № 1862 "Про затвердження Порядку взяття проб і зразків товарів, проведення досліджень, (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками", у якій встановлено цей порядок. У цьому акті передбачено, що взяття проб і зразків товарів, документації для класифікації товарів, верифікації походження сертифікатів про походження товарів з України та їх митного оформлення, а також розпорядження зразками і документацією здійснюється в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.
Метою дослідження (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів є розв'язання питань:
- визначення коду товару згідно з УКТЗЕД;
- ідентифікації (визначення фізичної та хімічної структури і складу) товару, а також сировини після проведення операцій з її переробки;
- належності товарів до наркотичних засобів, сильнодіючих чи отруйних речовин;
- віднесення товарів до контрольних списків, що обмежують імпорт або експорт цих товарів (товари подвійного або військового призначення);
-належності товару до предметів, що мають художню, історичну та археологічну цінність;
- достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України.
Процедуру взяття (надання) проб і зразків товарів для митного оформлення проводить уповноважена посадова особа митного органу на підставі вмотивованого письмового розпорядження керівника цього митного органу або його заступника за умови обов'язкової присутності власника товару або декларанта (уповноваженої особи).(17)
У разі проведення огляду і повторного огляду ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи брати (надавати) проби і зразки можна у присутності двох понятих.Уповноважені особи органів державного контролю здійснюють взяття (надання) проб і зразків товарів, що перебувають під митним контролем, із дозволу керівника - митного органу або його заступника у присутності посадової особи митного органу і власника товару або декларанта (уповноваженої особи).
За дорученням інших органів державного контролю відбирати проби і зразки може власник товару або декларант (уповноважена особа) у присутності посадової особи митного органу з дозволу керівника митного органу або його заступника.
Митні органи мають право ознайомлюватися з результатами проведених досліджень (аналізів, експертизи) товарів, які взяв (надав) власник товару, декларант або уповноважена особа органу державного контролю проб і зразків товарів, що пере-бувають під митним контролем. Митним органам також необхідно подавати копії документів про результати таких досліджень (аналізів, експертизи). У складних випадках (невідомий об'єкт дослідження, необхідність застосовувати спеціальні пристрої або фахові знання тощо) керівник митного органу або його заступник може залучати до взяття (надання) проб і зразків спеціалістів та експертів відповідних митних лабораторій та інших організацій в установленому порядку.
Проби і зразки товарів, крім великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруть (надають) у мінімальній кількості (масі), яка забезпечує можливість провести їхнє дослідження (аналіз, експертизу), з урахуванням можливості повторного дослідження (аналізів, експертизи) (далі - контрольні проби і зразки). Норми взяття проб і зразків установлює Держмитслужба.(5; c.12)Для великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо) митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності подати тільки техніко-технологічну документацію. Достовірною техніко-технологічною документацією є офіційно видані книги, державні стандарти, технічні умови, каталоги і паспортні дані на вироби фірм-виробників, креслення виробів з підписами виконавців та посадових осіб.