Ще одна відмінність між тарифами і кількісними методами обмеження полягає в тому, що мито завжди є обмеженням, тоді як квоти стають ним тільки за певних умов. Так, якщо імпорт товару підлягає оподаткуванню митом і підпадає під дію системи квотування, то мито виконує обмежувальну функцію завжди і незалежно від обсягу введеного тарифу, а квота стає обмеженням тільки після того, як імпорт досягає обумовленого обсягу.
Нерідко перевага віддається імпортним квотам перед тарифними обмеженнями з декількох причин.
По-перше, така політика гарантує від подальшого збільшення витрат на імпорт, коли іноземна конкуренція підсилюється. На початку другої світової війни багато країн зіткнулося з погіршенням своїх конкурентних позицій за тодішнього офіційного валютного курсу. Це змусило їх вжити суворих заходів щодо вирівнювання платіжного балансу. Тут імпортна квота стає гарантом жорстко фіксованого обсягу імпорту. Якщо зростання конкурентоспроможності імпортних товарів зумовить зниження їх цін, то це тільки прискорить скорочення імпортних платежів. Тариф, навпаки, в разі зниження цін зумовить збільшення обсягу імпорту та його загальної вартості за умови, що внутрішній попит на імпортовані товари еластичний. Як бачимо, запровадження тарифу ускладнює процес регулювання платіжного балансу.
По-друге, квоти мають переваги ще й тому, що надають урядові більшу гнучкість і владу в здійсненні економічної політики, у той час як підвищення ставок тарифу регламентується міжнародними торговельними угодами. Якщо галузі, які конкурують з імпортом, потребують високого рівня захисту, то уряд, за винятком окремих випадків, не може самостійно підвищити тариф. Простішим виявляється встановлення суворіших імпортних квот. Органи державної влади вважають, що квоти полегшують виконання регулятивної функції і щодо вітчизняних фірм. У свою чергу, галузі, що потребують захисту, також віддають перевагу квотуванню імпорту, оскільки домогтися спеціальних ліцензійних привілеїв легше, ніж запровадити тариф, який править за джерело державного доходу.
По-третє, нетарифні методи вважаються політично більш прийнятними, оскільки на відміну від тарифу не стають додатковим податковим тягарем для споживачів імпорту.
По-четверте, адміністративне застосування нетарифних методів значно простіше, тому що обмежити імпорт, наприклад, телевізорів до 100 000 шт. шляхом введення імпортної квоти набагато легше, ніж вирахувати ставку імпортного тарифу, яка дасть можливість знизити імпорт до бажаного обсягу.
Отже, існує низка причин, з яких уряд та галузі, що потребують захисту, віддають перевагу імпортним квотам. Але варто зауважити, що жодна з них не пов'язана з інтересами країни в цілому. Головна мета застосування кількісних обмежень - це захист позицій національних виробників у тих випадках, коли інші види торговельно-політичних заходів малоефективні. Підтримання високих цін на товари, а відповідно, й прибутки виробників є дійовим засобом витіснення іноземних конкурентів з національного ринку. Крім того, кількісні обмеження є засобом економічного тиску на інші країни з метою досягнення поступок у конкурентній боротьбі і на торговельних переговорах.
Крім сплати мита, обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Це вид митних платежів, що стягується за здійснення на користь платника певних дій з боку митних органів при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів.
Безумовно, надходження від митних зборів займають незначну частку в доходах бюджету від митних платежів, але зважаючи на те, що вони є джерелом фінансування розвитку митної системи, відповідно до Митного кодексу, фіскальний ефект від їх запровадження є суттєвим і постійно зростає. Так, дохід від застосування митних зборів у 2000 році становив 320 600 тис. грн., у 2001 році 461 437 тис. грн., у 2002 році 473 млн. грн., а на 2003 рік заплановані у розмірі 400 млн. грн.
Досить часто митні збори ототожнюються зі всією сукупністю митних платежів. Це некоректно, оскільки митні збори є тільки одним із видів митних платежів, які нараховуються при переміщенні через митний кордон, тобто митні збори є тільки складовою митних платежів.
Вважаємо, що митні збори доцільно класифікувати за двома ознаками: залежно від функцій, що виконують митні органи, та від операцій, що здійснюють платники.
За першою ознакою митні збори можна поділити на два види:
• митні збори за виконання покладених на митницю обов'язків;
• митні збори за надання послуг у сфері митно-тарифних відносин. До митних зборів, які класифікуються за першою ознакою, можна
віднести такі види митних платежів:
• за перебування товарів та інших предметів під митним контролем; за митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо цей засіб використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом; за видачу посвідчень на право реєстрації ввезених до України громадянами транспортних засобів;
• за зберігання товарів та інших предметів на складах митниць; за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці;
• за митне оформлення товарів та інших предметів; за митне оформлення тимчасово ввезеного майна під зобов'язання про його зворотне вивезення; за митне оформлення товарів у разі транзиту; за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад;
• за видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом; за продовження терміну дії свідоцтва про визнання його декларантом;
• за супроводження підакцизних товарів.
До митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, можна віднести митні платежі за:
• митне оформлення товарів;
• митне оформлення тимчасово ввезеного майна;
• митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;
• митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;
• митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств.
За другою ознакою митні збори поділяються на митні збори, що нараховуються за вантажною митною декларацією, та інші види митних зборів.
Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, у доларах США.
Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, у доларах США.
Так, за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:
до 100 дол. США митні збори не стягуються;
від 100 до 1000 дол. США сплачується еквівалент 5 дол. США;
понад 1000 дол. США сплачується 0,2% митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 дол. США.
Приклади нарахування зборів за митне оформлення. .
Приклад 1. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товару:
Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, складає одну тисячу гривень.
| Вид | Підстава | Ставка | Сума до сплати | СП |
| нарахування | в гривнях | |||
| 10 | 1000 | $5 | 25 | 0,1 |
Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, складає вісім тисяч гривень.
| Вид | Підстава нарахування | Ставка | Сума | СП |
| 10 | 8000 | 0,2% | 16.0 | 01 |
За митне оформлення тимчасово ввезеного майна під зобов'язання про його зворотне вивезення за кожною вантажною митною декларацією сплачується еквівалент ЗО дол. США; за кожним додатковим аркушем до неї - еквівалент 15 дол. США.
У даній частині застосування митних зборів митні органи значно посилили фіскальний тиск на суб'єктів господарювання. Якщо раніше митні збори нараховувались і сплачувались тільки при тимчасовому ввезенні майна, то нині вони сплачуються як при ввезенні, так і при вивезенні майна з митної території України.
Приклад 2. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення тимчасово ввезеного майна під зобов'язання про його зворотне вивезення:
| Вид | Підстава нарахування | Ставка | Сума | СП |
| 12 | - | $30 | 150,0 | 01 |
Якщо товари переміщуються в режимі транзиту, то за митне оформлення сплачується за кожною вантажною митною декларацією еквівалент 10 дол. США, за кожним додатковим аркушем до неї - еквівалент 5 дол. США.
Приклад 3. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі транзиту:
| Вид | Підстава нарахування | Ставка | Сума | СП |
| 14 | - | $ 10 | 50,0 | 02 |
При ввезенні товарів на митний ліцензійний склад плата за митне оформлення складає: за кожною вантажною митною декларацією ЗО дол. США; за кожним додатковим аркушем до неї - 15 дол. США.
Приклад 4. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад.
| Вид | Підстава нарахування | Ставка | Сума | СП |
| 15 | - | $30 | 150,0 | 01 |
За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці сплачується: