Таблиця 2.1
Вартість послуг митного ліцензійного складу «Агро-Союз Термінал» [61]
| № п/п | Найменування виконуваних робіт, послуг | Ціна, грн. с ПДВ |
| 1 | Складання й оформлення ГТД на митниці основний лист (МД-2) | 600,00 |
| 2 | Складання й оформлення ГТД на митниці додатковий лист (МД-3) | 400,00 |
| 3 | Складання попереднього повідомлення МД-2 | 170,00 |
| 4 | Складання попереднього повідомлення МД-3 | 80,00 |
| 5 | Складання попередньої декларації МД-2 | 180,00 |
| 6 | Складання попередньої декларації МД-3 | 100,00 |
| 7 | Виправлення декларації з електронної копії Довірителя за 1 лист | 70,00 |
| 8 | Складання ГТД, МД-2 | 160,00 |
| 9 | Складання ГТД, МД-3 | 120,00 |
| 10 | Оформлення вантажу вартістю до 100 USD без складання декларації | 200,00 |
| 12 | Оформлення фітосанітарного сертифіката | 250,00 |
| 13 | Оформлення гемологічного дозволу | 250,00 |
| 15 | Оформлення ГТД на ТЛС МД-2 | 550,00 |
| 16 | Оформлення ГТД на ТЛС МД-3 | 350,00 |
| Складські послугиМитний ліцензійний склад | ||
| 1 | Збереження вантажу на ТЛС, за 1 добу, за 1 кв.м, при : займаної площі до 20 кв.м | 3,50 |
| займаної площі більш 20 кв.м | 3,30 | |
| займаної площі більш 40 кв.м | 3,10 | |
| займаної площі більш 60 кв.м | 3,00 | |
| Але не менш, за 1 кв.м. у добу | 60,00 | |
| 2 | Додаткова обробка вантажу (включаючи сортування, розбивку, комплектацію партій), за 1 тонну | 50,00 |
| 3 | Підготовка вантажу до перевезення (окантовка, упакування, пломбування і т.д.), за 1 годину | 50,00 |
| 4 | Паллетизация – обмотка паллеты плівкою, за 1 паллету | 15,00 |
| 5 | Надання европаллет для збереження вантажів на складі, за 1 одиницю | 3,00 |
| 6 | Наклейка етикеток на вантажне місце, за 1 місце | 0,2 |
| 7 | Комплектація замовлення для видачі зі складу, за 1 годину | 50,00 |
| 8 | Вантажно-розвантажувальні роботи, за 1 тонну (комбінована), після 18.00 + 50 % | 25,00 |
| 9 | Вантажно-розвантажувальні роботи, за 1 тонну (ручна) після 18.00 + 50 % | 35,00 |
| 10 | Користування краном, за 1 годину | 250,00 |
| 11 | Збереження (стоянка) одного транспортного засобу в зоні митного контролю, за 1 добу | 200,00 |
Висновки розділу 2
Основні завдання митних ліцензійних складів це:
- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;
- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;
- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.
Територія митних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.
Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу.
- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;
- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.
Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні ліцензовано 276 митних ліцензійних складів (МЛС).
Як показала діаграма географічного розподілу митних ліцензійних складів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (23,19%), Центральна(9,78%), Південна(8,7%), Дніпропетровська(5,43%), Східна(5,07%).
Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування та закриті 20 митних ліцензйних складів (МЛС), які працювали у 2007 році, що становить складає рівень річної плинності 7,24%.
Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні затверджений перелік 1667 підприємств-декларантів (ТЕО –транспортно-експедиційних організацій), свідоцтва яких перереєстровані на 2008 рік.
Як показала діаграма географічного розподілу підприємстмитних декларантів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (24,90%), Південна(11,88%), Східна (5,88%), Приморська (5,16%), Дніпропетровська(4,92%), Центральна (4,50%).
Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування 196 підприємств - митних декларантів, які працювали у 2007 році, що складає рівень річної плинності декларантів 11,76%.
Як показав спільний аналіз діаграм, питома вага МЛС географічно, за виключенням 1 місця, не співпадає з питомою вагою підприємств – декларантів в відповідному регіоні, але в першій п’ятірці перерозподіл йде між одними й тими ж основними митницями України.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ В СВІТОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ ТОРГІВЛІ
3.1 Перспектива митних режимів контролю при вступі України в СОТ
Сьогодні набуття членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) є одним з ключовим завдань економічної політики країни. Необхідність вступу до СОТ зумовлюється декількома ключовими чинниками. По-перше, у стратегічній перспективі відкриття національних ринків для міжнародної конкуренції означатиме притік нових технологій та менеджменту, внутрішніх інвестицій, кращий вибір товарів і нижчі ціни для споживачів, а також стимул для розвитку нових форм бізнесу в Україні. По-друге, хоча правила СОТ накладатимуть жорсткі зобов'язання на уряд, але вони також забезпечуватимуть захист і компенсацію від дискримінаційних і свавільних торгівельних обмежень, що можуть бути нав'язані іншими членами СОТ. По-третє, членство у СОТ означатиме приєднання до системи майже загальноприйнятих правил торгівлі, за якими діють 150 країн світу і які охоплюють більше 95% світової торгівлі та більше двох третин торгівлі України [52].
Вступ України до СОТ матиме різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов’язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. Загалом, очікується пожвавлення виробництва у експортоорієнтованих галузях. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.
Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще до вступу у СОТ.
Вступ до СОТ та відкритість економіки надає додаткового поштовху для структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати (закриття неефективних, неконкурентоспроможних підприємств, витрати на переорієнтацію виробництва, тимчасове безробіття тощо), у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. В той же час, величину короткострокових втрат можна мінімізувати за умови належної підготовки до вступу. Так, наприклад, для 2-х основних галузей народного господарства України позитивні та негативні наслідки оціюються наступним чином:
1. Металургійний комплекс [48]
Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:
- можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;
- можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;
- українські металурги отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків 150 країн-членів СОТ, що сприятиме зростанню обсягів експорту металургійних підприємств та виходу на нові ринки збуту.
Основним можливимнегативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості субсидування виробництва та експорту шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.