Причиною виникнення судового спору є прийняте 02.06.06 ВНКТ рішення про визначення коду товару на підставі довідки експерта Харківської лабораторії з експертного забезпечення митних органів від 19.01.06, де було визначено, що зразок товару являє собою морожене м’ясо та є м’ясним продуктом та по визначеним показникам не відповідає заявленому декларантом опису товару «Свинина заморожена: щоковина свиняча, без шкури, заморожена».
В основу судового рішення був покладений висновок комплексної судово-біологічно-товарознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
4. Адміністративний позов Карнаух В.Д. з вимогою визнати відмову Харківської митниці в пільговому оформленні у митному відношенні ввозу належного автомобіля «Волга-3110» – нечинною та зобов’язати Харківську митницю прийняти рішення про пільгове оформлення ввозу в Україну належного автомобіля «Волга-3110», який постановою Київського районного суду м. Харкова від 08.09.06 був задоволений. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01.11.06 апеляційна скарга Харківської митниці залишена без задоволення, а постанова Київського районного суду м. Харкова від 08.09.06 – без змін.
Причиною виникнення судового спору за позов гр. Карнаух В.Д. є неоформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон та не був зданий паспорт громадянина України, чим були порушені вимоги Закону України від 21.01.94 №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» та ПКМУ від 31.03.95 №231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення».
Касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України від 30.11.06 №36/01–9310.
2007 рік
Позов ТОВ фірми «Конекс, Лтд» до Харківської митниці, Держмитслужби України про визнання нечинною картки відмови у митному оформленні.
Причиною видачі Картки відмови є порушення вимог закону України «Про податок на додану вартість» від 03.01.97 №168/97ВР.ст. 1.3. Особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Причиною виникнення судового спору є відсутність чіткою правової регламентації можливості сплати податків і зборів при митному оформленні товарів суб’єктом, який здійснює митне оформлення цих товарів на підставі відповідного договору з власниками даних товарів.
Постановою господарського суду Харківської області від 21.02.07 позовні вимоги ТОВ «Конекс, Лтд» задоволені у повному обсязі.
Харківською митницею постанова суду 1-ї інстанції оскаржена у апеляційному порядку, яка ухвалою Харківського апеляційного господарського суду залишена без задоволення, а постанова суду від 21.02.07 – без змін.
Готується касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України.
Пред’явлено до митниць реґіону:
Претензій – 62 на суму 2 729 386, 84 грн. та 7182 швейцарських франків, задоволено 3 на суму 1 532,9 грн. Позовів – 37 на суму 2 398 862,84 грн. та 458 дол. США, задоволено 9 на суму 22 791,15 грн.
Пред’явлено митницями реґіону:
Претензій – 143, задоволено 68 на суму 2 382 584, 66 грн., з них 1 773 813,51 грн. перераховано коштів від АсМАП. Позовів – 45 з них задоволено 20 на суму 57 571,65 грн.
Таким чином, можна зробити акцент на тому, що із практики видно доволі велику суму позовних та претензіййних вимог пред‘явлених як до митниці та і митними органами зокрема. На ряду із зазначеними вимогами також не можна позбавляти уваги кількості задоволених позовних вимог, саме не на користь митних оганів.
Висновок
Таким чином, на основі проаналізованої нормативної бази чітко можна стверджувати, той факт, що на сьогоднішній день серед обов’язків посадових осіб митних органів є чітко сформульований пункт про проведення аналітичної роботи з питань ведення претензійної та позовної роботи.
В той же час, слід також зауважити, що в більшості відсутнє централізоване регулювання даного питання стосовно його регламентації в частині порядку реалізації і оформлення такого виду аналізу.
Взагалі, доволі велика увага приділяється питанням аналізу результатів позовної та претензійної діяльності митних органів оскільки дане положення закріплено в «установчих», тобто в основних актах, на підставі, яких утворюється і існує юридична служба. Хоча в тойже час, існує велика проблема, оскільки частково не регламентовано порядок оформлення і порядку складання такого аналізу внутрішніми управлінськими актами. Порядок такої звітності регламентовано виключно оперативними актами управління листами Голови служби до підпорядкованих підрозділів, як правило «Про надання інформації», дефактично вказується і прядок надання такої інформації. Фактично, даний факт вказує на одноразовий, або періодичний контроль, і не створює комплексної бази результатів такого аналізу, а просто надає додаткової роботи.
Фатичним, на мою думку, проблемним питанням є також регламентації даного поняття на місцевому рівні, про що свідчить доволі велика розріжність норм місцевого рівня стосовно такого аналізу.
Що на мою думку в державній службі з чітким ієрархічним розподілом не припустимо, оскільки ефективність діяльності таких підрозділі вимірюється за одними критеріями, а відсутність централізації стосовно даного питання, на мою думку, є нічим іншим, як прогалиною в діяльності центрального апарату, і помилок підпорядкованих підрозділів.
Плюсом діяльності з приводу організації аналітичної роботи в митних органах я в бачаю в детально розробленій і регламентованій системі розрахунків рейтенгу юридичних служб підпорядкованих підрозділів.
Список літератури
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.95 №690 «Про затвердження Загальних положень про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.»
2. Рекомендація Міністерства Юстиції України №2 від 15.01.1996 р. «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, установі та організації.»
3. Наказ ДМСУ від 14.02.2006 №112 «Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізованої миної установи, організації».
4 Наказ Харківської митниці від 16.03.2006 №180 «Про затввердження Положення про юридичний відділ Харківської миниці».
5. Положення «Про порядок організації роботи Харківської митниці при провадженні в адміністративних, господарських і цивільних справах» затвердженого Наказом Харківської митниці №815 від 29.12.2007 р.
6. Наказ Дніпропетровської митниці №498 від 24.10.2006 р. «Про затвердження Порядку ведення претензійної та позовної роботи у Дніпропетровській митниці»
7. Наказ Дністрянської митниці №45 від 18.02.2006 р. «Про затвердження Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи у Дністрянській митниці».
8. Наказ ДМСУ №50 від 26.01.08 р. «Про затвердження Порядку розрахунку рейтенгу показників роботи юридичних служб митних органів України.»
9. Лист Юридичного департаменту ДМСУ №21/1–1231-ЕП від 11.09.2007 р. «Про надання інформації.»
10. Лист ДМСУ №11/2–15/1293-ЕП від 13.02.2008 р. «Про виконання рішення колегії».
11. Лист Юридичного департаменту ДМСУ №21/2–232-ЕП від 08.02.2008 р. «Про надання інформації.»
12. Лист Юридичного департаменту ДМСУ №21/1–225-ЕП від 07.02.2008 р. «Про надання інформації.»
13. Лист Юридичного департаменту ДМСУ №21/1–92 від 23.01.2008 р. «Про надання інформації.» ї
14. Наказ ДМСУ №29 від 22.01.08 р. «Про затвердження Порядку розрахунку рейтенгу показників роботи юридичних служб митних органів України.»