• ефективне державне управління. Державні замовники, здійснюючи закупівлі відкрито, посилюють довіру постачальників і впевненість у відповідальності державних органів як ділових партнерів. Це також має далекосяжні наслідки, сприяючи підвищенню довіри до загальної законодавчої економічної бази держави та підтримці її економічної політики.
Крім того, державна закупівля відіграє стратегічно важливу роль у таких сферах як:
1) модернізація інфраструктури;
2) створення нових інформаційних технологій;
3) розвиток охорони здоров'я;
4) обладнання навчальних закладів;
5) будівництво та реконструкція закладів охорони здоров'я і навчальних закладів.
Водночас Закон не охоплював такі сфери:
• закупівлі в межах державного оборонного замовлення;
• закупівлі в межах міжнародних угод, наприклад, проекти що фінансуються Світовим банком, Європейським банком або іншими двосторонніми угодами;
• закупівлі послуг у процесі приватизації;
• закупівлі робіт із стандартизації.
Відповідно до Наказу Держмитслужби України Про затвердження Порядку закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях 06.08.2007 №664 здійснює закупівлі в наступних випадках:
· товарів, у тому числі форменого одягу, транспортних засобів, спеціальної та комп'ютерної техніки, технічних засобів митного контролю, житла для працівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій і їх сімей;
· послуг, у тому числі на побутове обслуговування, проведення поточного ремонту службових приміщень, забезпечення транспортом (крім залізничного), на здійснення наукових досліджень, експериментів, розробок і створення науково-технічної продукції згідно з Багатогалузевою науково-технічною програмою розвитку Державної митної служби України;
· робіт, у тому числі з проектування, будівництва (реконструкції) та капітального ремонту об'єктів митної інфраструктури.
Ці вимоги застосовуються до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, які здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 100 тисяч гривень, а для робіт – 300 тисяч гривень відповідно до нової Постанови КМУ від 28 березня 2008 р. №274 Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (Закон передбачав 20 і 50 тисяч відповідно).
Процедури закупівлі, передбачені у вищезазначеному Наказі, не застосовуються у випадках, якщо предметом закупівлі є:
· централізоване водопостачання та водовідведення;
· централізоване постачання теплової енергії;
· поштові послуги, а також поштові марки та марковані конверти;
· телекомунікаційні послуги, у тому числі щодо трансляції радіо – та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв'язку та інтернет-послуг);
· користування залізничними коліями;
· товари, роботи чи послуги, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;
· електрична енергія, її передача та розподіл;
· послуги з авіаперевезення офіційних державних делегацій;
· послуги з продовження строку оренди засобів зв'язку.
Постанова КМУ продовжує цей список ще на 33 пункти:
· книги, періодичні видання та інші документи, зафіксовані на папері, магнітній, кіно- і фотоплівці, оптичних дисках або інших носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів;
· товари і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет;
· послуги, закупівля яких здійснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частині здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;
· товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України та інші.
Якщо предметом закупівлі є продукція харчової промисловості, лікарські засоби та вироби медичного призначення, пальне, послуги з організації гарячого харчування, транспортні послуги, послуги з ремонту, то Держмитслужба, інші митні органи й спеціалізовані митні установи та організації на період проведення процедури закупівлі мають право для поточних потреб здійснити закупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі, передбачених цим Порядком, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі, про що протягом трьох робочих днів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель (далі – Комісія) та Тендерну палату України.
Це положення не застосовується при проведенні Держмитслужбою, митними органами й спеціалізованими митними установами та організаціями наступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі.
2. Правове регулювання закупівель товарів, робіт і послуг митними органами
2.1 Процедури державних закупівель
Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» було передбачено такі процедури закупівель:
1. відкриті торги із зменшенням ціни;
2. торги з обмеженою участю;
3. двоступеневі торги;
4. запит цінових пропозицій (котирувань);
5. закупівля у одного учасника;
6. редукціон.
7. Всі ці процедури передбачені і в Тимчасовому положенні.
Згідно законодавства України у нормативних документах використовуються слова «закупівля» або «торги». Але беручи до уваги той факт, що вся українська ділова спільнота використовує саме поняття «тендер», то в даній роботі теж буде використовуватися два поняття: «тендер» та «закупівля».
Варто також визначати що саме означає поняття «тендер». Тендер (з англійської)
1. форма розміщення замовлення на яку-небудь роботу, яка передбачає визначення виконавця шляхом конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції або конкурс на право виконання яких-небудь робіт;
2. бланк з пропозицією визначених вимог, послуг, що розсилається організаторам торгів потенціальним учасникам;
3. торги, в тому числі і міжнародні, що влаштовуються з метою найбільш вигідного продажу чого-небудь;
4. письмова пропозиція відносно поставки товарів за строковим контрактом;
5. ціна, запропонована підприємством, при визначенні якої виходять перш за все з цін, що їх можуть призначити конкуренти.
Найбільш ефективним способом закупівель є тендер – спосіб отримання замовлення на постачання товарів, надання послуг або проведення підрядних робіт на визначених в тендерній документації умовах, в обумовлені терміни на принципах переваги, справедливості та ефективності. Договір укладається з переможцем такого тендеру – учасником, який подав пропозицію, яка відповідає всім вимогам тендерної документації і пропонує найкращі умови (не обов’язково мінімальну ціну). Тендери підрозділяються на відкриті та закриті, можуть проводитись в один або два етапи.
Відкриті торги – тендер, у якому можуть приймати участь усі постачальники. Це означає, що будь – який постачальник може подати заявку на участь у тендері. Проте, в окремих випадках, ці заявки можуть не розглядатися (наприклад, постачальник не задовольняє встановлені вимоги щодо кваліфікації учасників). Як можна побачити на прикладі Енергетичної митниці (додаток №1) митні органи найчастіше здійснюють закупівлі шляхом проведення відкритих торгів із зменшенням ціни.
Відкриті торги визнані основною процедурою здійснення закупівель. А це означає, що відкриті торги повинні проводитись завжди, якщо тільки під час проведення процедури закупівлі не існує спеціальних обставин (обмежений ринок, спеціалізована продукція, термінова закупівля, секретні закупівлі).
Повідомлення про проведення відкритих торгів публікується у засобах масової інформації міжнародного або національного розповсюдження, в окремих випадках (закупівля складної спеціальної продукції) – у тематичних ЗМІ, а також розміщається у мережі Інтернет. Приклад повідомлення наведено у додатку №2.
Організатор тендеру надає тендерну документацію на вимогу постачальника, який запитує її у зв’язку з оприлюдненням інформації про тендер. Якщо за тендерну документацію встановлено плату – вона надається після її оплати.
Після отримання тендерної документації постачальники протягом достатньо тривалого часу готують свої тендерні пропозиції, тобто збирають всі необхідні довідки, проводять необхідні розрахунки і готують потрібні документи. Під час підготовки тендерної пропозиції постачальники можуть у письмовій формі звернутися до організатора тендеру з проханням надати роз’яснення щодо окремих положень тендерної документації. Організатор тендеру в обов’язковому порядку повинен задовольнити такі запити також у письмовій формі.
Постачальники зобов’язані подати тендерні пропозиції не пізніше терміну, вказаного у тендерній документації. Організатор тендеру зобов’язаний зареєструвати будь-яку тендерну пропозицію і, на вимогу постачальника, надати розписку про її отримання.
В конкретно визначений день та в конкретно визначеному місці організатор тендеру розкриває кожну отриману тендерну пропозицію і оголошує її основні умови (перед усім найменування і адресу постачальника, ціну тендерної пропозиції і короткий опис запропонованої цим постачальником продукції). На цій процедурі мають право бути присутніми представники постачальників, які подали тендерні пропозиції.
Потім протягом певного часу організатор тендеру оцінює тендерні пропозиції і готує рекомендації щодо визначення переможця тендеру.
Визначення переможця тендеру відбувається на засіданні тендерного комітету. Члени тендерного комітету оцінюють пропозиції постачальників та, згідно критеріїв, визначених у тендерній документації, визначають переможця. Постачальнику, якого визнано переможцем тендеру, надсилається письмове запрошення підписати договір.