-задекларовані до митного режиму перетворення під митним контролем, згідно з; умовами передбаченими для цього митного режиму; вимоги до проведення перетворення на території спеціальної митної зони аналогічні до тих, які ставлять у разі перетворення на митній території ЄС; закінчення митного режиму наступає з моменту внесення перероблених товарів до облікових документів;
-задекларовані до митного режиму тимчасового ввезення, згідно з умовами, передбаченими для цього митного режиму;
-задекларовані до режиму „відмова на користь держави”;
-знищені, якщо зацікавлена особа на вимогу відповідних органів надасть всю необхідну інформацію.
Деякі види діяльності на території СМЗ ЄС митні органи можуть обмежити або заборонити для осіб, які не гарантують виконання законодавства.
Із метою створити найбільш сприятливі умови для господарської діяльності як в Митному кодексі України, так і в кодексі ЄС визначено, що товари можуть перебувати у СМЗ протягом усього часу функціонування таких зон.
Товари можуть бути вивезені з території СМЗ згідно з режимом експорту (якщо це: національні товари) або реімпортовані (якщо це товари, що походять із-за кордону) або ввезені на територію держави згідно з режимом імпорту.
Термін діяльності СМЗ в Україні залежить від терміну, на який було створено вільну економічну зону; після закінчення терміну існування вільної економічної зони буде; ліквідовано і СМЗ. Оскільки створення СМЗ відбувається на підставі закону, то передчасна ліквідація зони повинна відбуватися на рівні ухилення від закону. Інший, порядок створення СМЗ на території ЄС обумовлює інші умови ліквідації цих зон. Знову ж, для опису підстав ліквідації митних зон в ЄС звернімось до законодавству Польщі, яке передбачає проведення ліквідації на підставі подання керівника СМЗ або в адміністративному порядку. Адміністративний порядок передбачає, що ліквідація зони відбувається або внаслідок міжнародних зобов'язань Республіки Польща, або-якщо керівник зони значно порушив норми податкового чи митного права, або якщо; діяльність зони не було розпочато протягом 24 місяців від моменту її створення.
Створення зон безмитної торгівлі у світі набуло популярності через спрощення митних формальностей та лібералізацію сплати митних платежів, а також завдяки створенню пільгового податкового режиму. Такі умови господарської діяльності по-і винні приваблювати на територію цих зон як іноземних, так І вітчизняних інвесторів. Іншим важливим аспектом утворення СМЗ є створення правової основи для збільшення конкурентоспроможності національних товарів на закордонних ринках та збільшення кількості робочих місць. Це спрямоване на економічний розвиток регіону, де буде створено спеціальну митну зону, а також і на економіку держави. Сьогодні у світі існує приблизно 300 СМЗ і подібних до них інституцій. Функціонують вони здебільшого на території морських портів або аеропортів. Популярність СМЗ у світі потребувала встановлення спільних норм для їх регулювання. Міжнародним актом, який спрямований на уніфікацію і спрощення митних норми, є Конвенція з Питань спрощення і гармонізації митних процедур, прийнята 1973 року. 19 березня 1979 р., із наступними змінами 1996 року, набув чинності додаток Р1 до цієї Конвенції, який і передбачає спрощення митних процедур щодо товарів на території СМЗ[17, с. 36-39].
Розвиток митного права на території України як загалом, так і в галузі режиму СМЗ повинен відбуватися згідно з міжнародними стандартами. Упровадження міжнародних стандартів у митне право України, з одного боку, має позитивно вплинути на розвиток спеціальних митних зон, а з другого — на інтеграційні процеси з ЄС, оскільки підставою її існування митний союз держав-учасниць.
2.2 Переробка поза/на митній території України
Останнім часом в Україні загострилися проблеми, пов'язані із застосуванням митних режимів переробки та здійсненням операцій з давальницькою сировиною. Порівняльний аналіз законодавства України та ЄС свідчить про суттєві розбіжності у правовому регулюванні митних режимів переробки товарів. Курс на європейську інтеграцію України та адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС вимагає перегляду чинних нормативно-правових актів у галузі митного права.
Правове регулювання митних режимів переробки, розроблене в ЄС, є набагато більш сприятливим для розвитку експортно-орієнтованих галузей виробництва, створення додаткових робочих місць та збільшення податкових відрахувань підприємствами. Частково це результат приєднання і тривалого застосування Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур і її спеціальних протоколів, спрямованих на регулювання митних режимів переробки (Р.2, Е.4, Е.6 та Е.8).
З метою приведення у відповідність законодавства України до законодавства ЄС необхідним є внесення змін до МК України, поєднання регулювання, передбаченого для операцій з давальницькою сировиною із митними режимами переробки на митній території України, переробки під митним контролем, переробки за межами митної території України в межах одного акта - МК України.
Саме визначення митного режиму переробки на митній території України (ст. 229 МК України) вимагає внесення доповнення щодо незастосування імпортного мита до іноземних товарів, які використовуються в процедурах переробки в разі дотримання умов митного режиму.
Доцільним є також перенесення норми п. 14 ст. 2 Закону щодо незастосування до експорту готової продукції (тобто продукції переробки) експортних тарифних і нетарифних заходів до глави 38 МК України як однієї із основних умов режиму переробки на митній території України.
Для іноземних товарів і продукції переробки має бути прямо передбачена можливість зміни їх митного режиму на будь-який інший (без обмеження виключно режимом експорту) за аналогом ст. 128 МКЄС і встановлено момент визначення їх митної вартості в разі необхідності сплати імпортного мита за умовами новогомитного режиму (в ЄС - момент віднесення іноземних товарів декларантом до митного режиму переробки на митній території ЄС).
Необхідним є також розроблення системи відшкодування імпортного мита щодо ввезених товарів, які були випущені у вільний обіг та використовуються на умовах режиму переробки на митній території України, а також використання еквівалентних товарів у процедурах переробки з отриманням права на звільнення від сплати ввізного мита з відповідної кількості імпортованих у подальшому товарів.
Запровадження всіх цих нововведень дозволить отримати економічні переваги від використання режиму переробки на митній території України у вигляді сприяння розвитку промислового виробництва, створення додаткових робочих місць, збільшення податкових відрахувань до бюджету.
Основні умови митного режиму переробки в межах митної території держави були розроблені та викладені в спеціальних протоколах Е.2 та Е.6 Кіотської конвенції. Отже, одним із шляхів прийняття цих сприятливих для розвитку виробництва умов в Україні є приєднання до Кіотської конвенції та її окремих спеціальних протоколів.
Для приведення митного законодавства України у відповідність із митним законодавством ЄС необхідно внести зміни до МК України, передбачивши окрему главу «Переробка під митним контролем», розкрити зміст цього режиму, закріпити можливість ввезення н обробки іноземних товарів на митній території України із сплатою імпортного мита, передбаченого законодавством для кінцевої продукції в разі її реалізації в межах митної території України. При розробленні необхідного проекту закону за основу може бути прийнятий спеціальний протокол Р.2 Кіотської конвенції.
Удосконалення правового регулювання потребує також і режим переробки за межами митної території України. Зокрема, необхідним є:
•поширення дії експортних тарифних і нетарифних заходів регулювання на товари, які тимчасово вивозяться з митної території України з метою переробки;
•розроблення системи часткового звільнення від імпортного мита продукції переробки за принципом віднімання від суми застосованого імпортного мита ставки мита, що застосовується до іноземних товарів аналогічних тим, які були вивезені за межі митної території для переробки;
•виключення з предметів переробки товарів, які не можуть бути ідентифіковані у складі продукції переробки та належність яких не може бути визначена іншими засобами.
Оскільки в МКЄС можливість декларування товарів для митних режимів переробки передбачена лише для фізичних осіб, які проживають в ЄС, або для юридичних осіб, заснованих в ЄС, в українському законодавстві необхідно також передбачити право на використання митних режимів переробки резидентами України і нерезидентами лише на умовах взаємності[4, c. 119, 122-123 ].
Стаття 229 кодексу визначає митний режим, «переробка на митній території України» як такий, при якому ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.
Операції щодо переробки товарів можуть включати: власне переробку товарів: обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження в наслідок чого одержуються інші товари; ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання.
Використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються. 8 Основах цей режим характеризується аналогічно, але відмінність при його застосуванні полягає в порядку оподаткування таких операцій у цих документах.