Загалом економічна ефективність цього відділу становила понад 1,5 млн. грн. [12].Також з метою усунення правопорушень та завдання збитку бюджетові України пропонується знизити ставку на товари при їх ввезенні або вивезенні на 10%, при цьому, як свідчить статистика [18] зменшиться і таким чином збільшаться надходження в бюджет (табл. 3.1)
Таблиця 3.1. Вплив зниження ставки на надходження до бюджету»
Існуюча ставка | Запропонована ставка | обсяг товару (ум. од) | надходження в бюджет за ставкою | Кількість правопорушень за ставкою | ||
існуючою | запропонованою | Існуючою | Запропонованою | |||
25% | 20% | 100000 | 15000 | 18000 | 40% | 10% |
12% | 10% | 100000 | 9000 | 11000 | 40% | 10% |
Тобто сучасна українська митна система повинна притримуватись принципу: «Краще отримувати менше але частіше, чим багато але рідко». Але при цьому треба враховувати стан економіки України, тобто встановити такий рівень митного обкладення при якому не завдавалося шкоди економіці і при цьому зменшувалась кількість правопорушень.
На сучасному етапі необхідно притримуватись певних стандартів якості, так як тільки при якісній продукції яка задовольняє вимоги до товару можна експортувати товар за кордон.
У вирішенні проблеми якості та безпеки продукції умовно можна виділити два основних напрямки:
1 Вплив на якість та безпеку на до ринковій стадії
2 Забезпечення якості та безпеки продукції на ринку споживача. Об'єктом впливу держави на кожному з цих напрямків являється мотивація людей у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Держава повинна забезпечувати необхідну правову, технічну, організаційну та інформаційну інфраструктури, організовувати діяльність по стандартизації та сертифікації, метрології, державному контролю та нагляду, ліцензуванню. Таким чином основною задачею являється підготовка пропозицій по формуванню державної політики якості та розробки засобів її реалізації.
3.3 Політика протекціонізму та лібералізму – шляхи подолання проблем
Україні, як молодій державі з перехідною економікою, потрібно дуже уважно ставитись до своєї зовнішньої політики, тому, що неправильні кроки можуть призвести до серйозних економічних наслідків.
Основними суперечностями на сьогоднішній день у митній політиці являються: протекціонізм та лібералізм стосовно експортних товарів.
Тобто перший метод захищає національного товаровиробника та внутрішній ринок України від зростання заповнення його обсягу імпортним товаром, а другий навпаки стимулює в Україну імпорт певного виду товару.
Неправильне встановлення балансу між цими двома методами приводе до негативних наслідків: заповнення імпортним товаром ринку України та витіснення національного товаровиробника з нього, або навпаки дефіцит певного виду імпортного товару, який на Україні виробляється у малих обсягах. Одним із вирішень такого протиріччя у митній політиці є більш детальне дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку та на основі аналізу створити рівновагу у регулюванні зовнішньої торгівлі та встановлення відповідних ставок на товар, який ввозиться / вивозиться.
Щодо імпорту товарів, то пропонується проста схема регулювання, яка в залежності від впливу на економіку ввозу товарів відповідно трансформується (табл. 3.2). При цьому враховуються не тільки економічні інтереси України, а й відповідність міжнародним стандартам у митному регулюванні ЗЕД.
Наприклад Україна по відношенню до Росії та других країн СНД веде політику лібералізму так як має чіткі та інтенсивні стосунки з даними країнами і заінтересована у підтримуванні торгівельних відносин таким методом, тим паче що таку ж саму політику проводять і вищезазначені країни.
Таблиця 3.2. Регулювання імпорту на Україні
ІМПОРТ | |
Вплив на економіку | Відповідні дії щодо регулювання |
Впливає на стан економіки негативно | Підвищення ставок ввізного мита до рівня 25 – 30% |
Не має значного впливу | Регулювання ввозу у межах 15 -20% |
Впливає на економіку позитивно | Політика найбільшого сприяння: зниження ставок ввізного мита, надання пільг |
Стосовно експорту усе зрозуміло: чим більше ми торгуємо тим більше ми маємо. Тобто створення режиму найбільшого сприяння очевидне, так як чим більше товару вивозиться, тим більше здвигається крива торгівельного балансу вліво (тобто до позитивного значення). Але треба враховувати, що вивіз товару «стратегічного значення», тобто товару, вивезення якого завдасть шкоди економіці України потрібно обмежувати шляхом підвищення ставок на експорт такого виду товару або кількісного обмеження його вивозу чи забороні (табл. 3.3). Наприклад при експорті олії, зернових культур потрібно вводити обмеження на експорт (квотування), підвищувати рівень ставок вивізного мита до 30-40%.
Таблиця 3.3. Регулювання експорту на Україні
ЕКСПОРТ | |
Вплив на економіку | Відповідні дії щодо регулювання |
Позитивний вплив | Режим найбільшого сприяння |
Негативний вплив | Квотування, підвищення ставок |
Ефективність створення митних управлінь
Велике значення для суб'єктів ЗЕД має створення регіональних митних управлінь та створення митних відділів.
Ефективність створення митних відділів полягає у тому, що при їх функціонуванні підприємство економить:
1 – час.
2 – грошові засоби.
Зобразимо умовно економію на вищевказаних показниках підприємством ВАТ «Херсонські комбайни» при створенні на ньому митного управління.
На даний момент митний огляд на митницях становить: 100 дол., за годину + за оформлення ВМД 20 дол. + 10 дол., – інші витрати. До 2004 року митний огляд проводився протягом 2 годин, на даний момент складає 3 години.
При імпорті сума витрат на митне оформлення складає приблизно 145 дол., за партію товару.
При власному митному відділі ця сума скорочується. Так за митне оформлення товару при імпорті підприємство сплачує 120 дол. + розмитнення, та при експорті – 25 дол., за митний огляд. Таким чином загальна сума митного оформлення на митному кордоні складає: 220 + 80 = 310 (грн.); а при митному відділі: 120 + 25 = 145 (грн.).
Розрахуємо економію підприємством ВАТ «Херсонські комбайни» грошових засобів, при умові, що за перший рік експортовано 15 та імпортовано 16 партій товару, за другий – відповідно 14 та 18, за третій 13 та 17, за четвертий 16 та 12 партій.
Таким чином за перший рік загальна сума витрат без створення митного відділу складе (См):
См = (сума при імпорті + сума при експорті)*(загальну кількість партій)*(курс грн.) = 310*(15 + 16)*5.3 = 50933 (грн.).
Із створенням митного відділу витрати складуть (Св):
Св = 145*(15 + 16)*5.3 = 23823 (грн.)
Економія складе: Зп + См – Св (табл. 3.4.)
Таблиця 3.4. Економія витрат при створенні митного відділу на ВАТ «ХК»
Показник | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 |
Заробітна плата митного відділу Зп | 9600 | 9600 | 10800 | 12004 |
Витрати на оформлення товару на митниці См., грн. | 50933 | 36146 | 32860 | 60844 |
Витрати при митному відділі Св., грн. | 33823 | 16907 | 15370 | 21518 |
Економія Е., грн… | 17510 | 9639 | 6690 | 26326 |
3.4 Шляхи вдосконалення митних режимів експорту, імпорту та транзиту
Як відомо, Україна знаходиться на перетині важливих торгівельних шляхів між Європою та Азією. Тому товарні потоки через Україну з часом набирають свою інтенсивність. Треба зазначити, що високі ставки на імпорт не приводять до збагачення економіки країни, а навпаки спонукають появу дисбалансу у регулюванні зовнішньої політики.
На сучасному етапі вантажопоток у напрямку Захід – Схід піднявся до 600 млн.$ на рік. грн. вантажопоток у напрямку Європа – Азія оцінюються приблизно у 90 млн. Тонн, причому 30% – контейнерного типу. На 2003 рік прогнозується зростання транснаціонального потоку між країнами західної Європи та Азії, Північної Європи та країн Ближнього Сходу на 15 – 20%.
Географічне положення України дозволяє не тільки підтримувати зовнішньоекономічні зв'язки між країнами – учасницям ЗЕД, а й бути для них транзитною країною. Про це свідчить високий рівень транзитності (коефіцієнт) який дорівнює майже 3,1 одиниці. Загальний обсяг споживання транзитного вантажу по Україні складає біля 190 млн. Тонн на рік, а з урахуванням переробки транзитних вантажів у портах – більш ніж 223 млн. Тонн. На трубопроводи припадає 154 млн. тонн транзиту, на залізничний транспорт – 17,7 млн. тонн, на автотранспорт – 14 млн. Тонн. Кожна тонна вантажу у середньому приносить біля 50-55 грн. Прибутку. Але впровадження додаткових зборів та платежів зменшує потенціал України як транзитної. Це доводить така цифра, як зменшення обсягу транзитних потоків через країну на 15,4% [29]. Також це доводить відмова Росії на проведення через територію України нафтопроводів, відмову багатьох країн провозити вантажі у режимі транзиту через митну територію України, базуючись на високих ставках на товари, які перевозяться у режимі транзиту [25].
Одним із методів вирішення цієї проблеми являється орієнтація щодо встановлення ставок до світового рівня а також впровадження нових методів щодо регулювання митної діяльності у сфері регулювання товаропотоків у режимі експорту, імпорту та транзиту.
3.5 Впровадження оптимальної митної ставки при регулюванні імпорту продукції
Позитивний економічний ефект з'являється тільки якщо прибуток від покращення торгівлі перекриває втрати, які з'являються з-за необхідності збільшувати менш ефективне внутрішнє виробництво товарів та з причини скорочення внутрішнього споживання. Ставка тарифу може бути настільки високою, що перекриє імпорт взагалі, зробив експорт товарів у дану країну невигідним для іноземних постачальників (рис. 3.2). Тому з'являється проблема знаходження оптимального митного тарифу.