Показник середньоарифметичної стави ввізного мита в Україні у 2003 році знизився на 1,7% і на 1.01.2004 року складав приблизно 11%, у 2004 році цей показник ще зменшився і склав близько 10%, що свідчить про загальну тенденцію зниження рівня оподаткування товарів ввізним митом, і характеризує на даний час перехід загального рівня тарифного захисту від помірного до відкритого (табл. 2.2)
Таблиця 2.2. Вплив рівня митного тарифу
У першому півріччі 2005 року показник номінальної ставки Єдиного митного тарифу не змінився і залишався таким, як і на початку року.
Рис. 2.2. Економічна ефективність митної політики на Україні
Аналізуючи цю діаграму можна зробити висновок, що ефективність митної служби зростає. Це відбувається з причини прагнення України до встановлення митного законодавства аналогічного країнам учасницям ЄС. Однією з причин спаду економічних показників в Україні у 2002 році є різке зниження тарифів на деякі імпортуємі товари, що спричинило дисбаланс в політиці протекціонізму та в митній політиці в цілому, тому керівництво встановило межу, яка підтримує баланс та служить регулюючим елементом – це середньо зважена ставка ввізного мита відношення ставки на певний товар (Рт), помноженої на обсяг імпорту цього товару, до загального обсягу всіх товарів. Наприклад:
ставка ввізного мита на відеопрогравачі - 15%
вартість відеопрогравача - 150 $ США
кількість товарів 8000 шт.
загальний обсяг імпортуємого товару за рік – 500000
Середньозважена ставка ввізного мита дорівнюватиме 24%
Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввізного мита не більше ніж 14%. (рис. 2.3).
митний політика зовнішньоекономічний
Рис. 2.3.Митне обкладення на Україні
Необхідно зазначити, що за результатами Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ до кінця 2005 року середній рівень митного обкладення промислових товарів (за винятком нафти) повинен бути знижений на 38–40%, тобто з 6,3 до 3,9%.
В Україні ситуація інша, і це передусім пов’язано з станом її економіки.
На даний момент визначена верхня межа – це 30%. Кількість ставок ввізного мита, рівень яких перевищує встановлену межу, становить близько 20% від їх загальної кількості. Потрібно зазначити, що концепцією трансформації митного тарифу України передбачено поступове зниження верхньої межі, і наступний етап – це 20%. Проглядається тенденція до поступового зниження середньоарифметичної ставки ввізного мита, зокрема станом на 1 червня 2003 року ця цифра становила 12,72%, які встановлені ставки ввізного мита 30% і більше. Становить близько 20% від загальної кількості товарних підсубпозицій.
На даний час кількість товарних підсубпозицій, на які встановлена ставка мита 0%, в Тарифі нараховується близько 16%.
В основному на даний момент існує 7 тарифних коридорів з рівнями ставок 0, 2, 5, 10, 15, 20, та 30%.
Треба взяти до уваги що в таких країнах, як Німеччина та Франція для того, аби підприємства могли покладатися на однозначне використання митного тарифу, митні органи зазначених країн видають «офіційну довідку», яка є чинною в межах Європейського союзу. Правильна класифікація товару є важливим показником щодо не тільки суми визначення митних тарифів, а й для заборони на експорт. Повернення стягнених за експорт сум чи визначення походження товарів. Офіційні митно-правові довідки при цьому є засобом правового захисту.
Згідно з митними тарифами Англії та Німеччини ставки мита є – переважно адвалерними, в Україні теж переважає тенденція до використання таких ставок. Специфічні й комбіновані ставки мита переважно встановлені на сільськогосподарську та харчову продукцію, лікеро-горілчані і тютюнові вироби, продукцію легкої промисловості, автомобілі, відео техніку і на інші види здебільше високоліквідних товарів, які є традиційними об'єктами митної вартості. Відповідно, сума нарахованого мита залежить від митної вартості товарів, методи визначення якої можуть бути різними: звичайна конкурентна ціна, ціна угоди чи фактично зазначена ціна є різним вартісним втіленням будь-якого товару. Для забезпечення найновішої процедури в межах ГАТТ був розроблений кодекс про митну вартість, який використовується як Європейським союзом, так і багатьма іншими країнами. Крім того в митному кодексі Європейської співдружності питанням митної вартості виділено розділ 2, який цілком узгоджений із статтею ГАТТ. У Законі України «Про єдиний митний тариф» питанню митної вартості присвячена лише стаття 16. На практиці митні органи України керуються десятками нормативних документів, які тією, чи іншою мірою регулюють порядок визначення митної вартості.
Найбільша розбіжність цих документів із статтею 7 ГАТТ спостерігається у питаннях індикативних цін чи мінімальної митної вартості.
У Тарифі ставки ввізного мита вказуються в процентах від митної вартості товарів (мито адвалерне), в натуральному грошовому вираженні (мито специфічне) і в комбінованому вигляді, який поєднує в собі два попередніх.
У 2002 році з 9494 товарних підсубпозицій актами законодавства змінені лавки ввізного мита на 2714 товарних підсубпозицій (28.6% від загальної кількості), з них 1478 товарних підсубпозицій змінено постановою КМУ.
У проекті нового митного кодексу України питанням митної вартості та методології її визначення присвячено окремий 10 розділ з 15-ма статтями. Усі методи визначення митної вартості товарів, що оцінюються, відповідають принципам та положенням 7 статті. Крім того, новим Митним кодексом передбачено законодавче закріплення методів визначення митної вартості експортних та імпортних товарів і запровадження декларування митної вартості. Останнє повністю відповідає світовим нормам і сприяє значному поповненню державного бюджету України.
Митні режими, що застосовуються як Україною так і Німеччиною, за містом та охопленням напрямків цілком збігаються. Також схожі між собою митні режими Росії та України – це зрозуміло з причини тісних економічних політичних давніх зв'язків. Відмінності в митному законодавстві полягають в тому, що країни-учасниці ЄС такі як Англія, Німеччина, Франція схильні до зниження ставок ввізного мита та ведення політики лібералізму. Окрім того ці країни поступово трансформують митний кодекс і покладають в основу майбутнього митного регулювання нетарифний метод. Тобто в умовах зменшення дії на міжнародну торгівлю тарифних факторів зростає роль нетарифного регулювання. Складові цих методів: