Организация работы грузовой станции (стр. 2 из 12)

;

, (2.1)

де

- прибуття або відправлення вантажу за середню добу максимального місяця у тоннах з урахуванням частин вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- і 8-вісних вагонах;

- загальне прибуття або відправлення по кожному роду вантажу, т, відповідно за середню добу максимального місяця та за рік;

- коефіцієнт середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів (див. додаток Г до завдання);

- частка вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- і 8-вісних вагонах (див. додаток Г до завдання).

Результати розрахунків

і наведені у відповідних графах таблиці 2.1.

Прибуття або відправлення для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах та загальне за середню добу максимального місяця у фізичних вагонах визначають за формулами:

;

;

, (2.2)

де

- кількість відповідно 4- і 8-вісних вагонів;

- технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів для різних вантажів, т (див. таблицю 1.1);

- загальне прибуття або відправлення по кожному роду вантажу в середньому за добу, ваг.

Результати розрахунків

і наведені у відповідних графах табл. 2.1

3 Розрахунки з відправницької маршрутизації

Состав відправницького маршруту у фізичних вагонах для кожного конкретного вантажу (див. завдання, пункт 5) визначають за формулами:

;

; (3.1)

а загальну кількість вагонів -

, (3.2)

де

відповідно кількість 4- і 8-вісних вагонів у составі відправницького маршруту;

- маса брутто состава поїзда, т (див. завдання, пункт 6);

технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів у тоннах для конкретних вантажів, які перевозяться у відправницьких маршрутах (див. таблицю 1.1);

маса тари 4- і 8-вісних вагонів, в яких здійснюється перевезення вантажів відправницькими маршрутами, т (див. таблицю 1.1).

Маса нетто відправницького маршруту

, т, для кожного з вантажів, які розглядаються, дорівнює

. (3.3)

Результати розрахунків по визначенню состава і маси нетто відправницьких маршрутів, а також рівень відправницької маршрутизації наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Показники з відправницької маршрутизації

З/НА	Найменування вантажу	Розрахунковий добовий вантажопотік	Склад відправницького маршруту			Маса нетто ВМ	Кількість ВМ за добу	Залишок вантажу, т	Рівень відправницької маршрутизації, %
			m4м	m8м	mдм				для вантажу Кв	для станції Кс
З А на Ов	Вугілля антрацит	3945	21	3	24	1824	2	2121	92	42
З Б на Ов	Гравій	3616	21	3	24	1824	1	1792	50
З Ов на А	БЛ-3	2466	52	-	52	1125	2	1341	91	50
				45
З Ов на Б	БЛ-3	2466	52	-	52	1125	2	1341	91
		45

По відправленю зі станції Ов склад відправницького маршруту прийнятий 45 вагонів.

Відправницькими маршрутами передбачено перевезення масових вантажів, яких щодоби забезпечується прибуття або відправлення не менше одного маршруту.

Якщо

для розглядуваного вантажу, охопленого маршрутизацією, не дорівнює цілому числу відправницьких маршрутів то залишок вантажу потрібно перевозити в передаточних поїздах.

Рівень відправницької маршрутизації для окремих вантажів, %, визначають як

, (3.4)

де

щодобове надходження або відправлення конкретного вантажу відправницькими маршрутами, т;

загальне добове надходження або відправлення того ж вантажу, т.

Рівень замаршрутизованих вантажів по надходженню або відправленню в цілому для станції, % визначають як

, (3.5)

де

надходження або відправлення усіх вантажів у відправницьких маршрутах за максимальну добу, т;

загальне надходження або відправлення усіх вантажів за максимальну добу, т ( таб. 2.1).

По прибуттю на станцію Ов

m4м = (0,80*2430)*(69+22)=21

m8м = (0,20*2430)*(125+45)=3

mдм = 21 + 3 = 24

Qн = 69*21+125*3=1824

m4м = (0,80*2430)*(69+22)=21

m8м = (0,20*2430)*(125+45)=3

mдм = 21 + 3 = 24

Qн = 69*21+125*3=1824

По відправленю зі станції Ов

m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52

Qн = 25*45=1125

Kв=(2*1125*100)/2466=91

m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52

Qн = 25*45=1125

Kв=(2*1125*100)/2466=91

Рівень відправницької маршрутизації

Kc=((1824*2+1824*1)*100)/13110=42

Kc=((1125*2+1125*2)*100)/8962=50

4 Розробка вагонопотоків станції за окремими пунктами навантаження та вивантаження

Вагонопотоки окремих пунктів навантаження-вивантаження встановлюють за даними таблиці 2.1 (графа 28), а результати заносять в таблицю 4.1. Порядок її складання такий.

З додатку Г завдання в графу 1 таблиці 4.1 заносять пункти навантаження-вивантаження (усі під'їзні колії та вантажний район) з переліком в графі 2 вантажів, що прибувають на них та відправляються.

Приводом для занесення того чи іншого вантажу в графу 2 є заданий в додатку Г завдання відсоток його надходження або відправлення

υ по даному пункту навантаження-вивантаження.

Недостачу порожніх вагонів по тому чи іншому вантажному пункту компенсують за рахунок лишку порожніх на інших пунктах. Внутрішньостанційне регулювання порожніх вагонів вказуємо стрілками. середстанційного регулювання порожніх і встановлення лишку недостачі в цілому по станції наведений в таблиці 4.1.

Якщо після середстанційного регулювання в кінцевому рахунку сума прибулих завантажених

і недостачі порожніх дорівнює сумі відправлення завантажених та лишку порожніх вагонів , тобто , тоді таблиця 4.1 складена вірно. Ця залежність справедлива як для станції, так і для кожного вантажного пункту.