Проте, судячи з реакції покупців, запропонована концепція не справила на них очікуваного враження, і "Боїнг" був вимушений шукати інший шлях. Після болісних роздумів компанія вирішила модернізувати 747-ою, довівши кількість пасажирів до 550. При цьому ціна літака і експлуатаційні витрати передбачалися бути значно нижчим, ніж у "Ербас Індастрі".
Пройшло всього півроку, і "Боїнг" відмовився від цього рішення. На його суперлайнер замовників не знайшлося, і проект відправився на полку. На зміну прийшло щось зовсім нове - "Літаюче крило". Такий літак повинен літати на ті ж відстані, що і сучасні лайнери, але на більшій висоті і з навколозвуковою швидкістю. Саме більш висока швидкість і, отже, менший час перельоту повинні були привернути замовників.
Родоначальник дальніх пасажирських літаків, чотиримоторний "Стратолайнер" (1938 рік)
Але і "літаюче крило" протрималося недовго: в квітні 2001 року лягло і воно. Без пояснення причин "Боїнг" передав в друк зображення нового варіанту літака. Такої форми ми ще, здається, не бачили: маючи крила, розташовані ззаду, він летить як би "хвостом вперед". Цей лайнер, за повідомленнями розробників, літатиме з навколозвуковою швидкістю - 700 миль в годину (1120 км/година), тобто на 20% швидше за більшість сучасних пасажирських літаків. Розробка лайнера, який одержав назву "Соник Крузер", розвернулася повним ходом з середини минулого року і, як чекають, обійдеться в 4 млрд. доларів. Ринок поки ніяк не відреагував на цю пропозицію.
В боротьбі за панування на світовому ринку беруть участь не тільки конструкторські бюро, лабораторії і цехи. Велика роль відводиться дипломатії, що "Боїнг" наочно продемонстрував, коли на початку 2001 року створив власне "зовнішньополітичне відомство", розмістивши його у Вашингтоні, по сусідству з урядом. Для керівництва був запрошений Томас Пікерінг, що зайняв крісло старшого віце-президента "Боїнгу" по закордонних справах. У нього багатий досвід: в 1993-96 рр. він був послом США в Росії, а останніми роками - заступником держсекретаря в адміністрації президента клінтона. З приходом Пікерінга зовнішня політика компанії помітно активізувалася, причому істотна роль відведена Росії, яку "Боїнг" традиційно включав в сферу своїх особливих інтересів. Останніми роками він вклав в російську економіку більше 2 млрд доларів і навіть створив в Москві дослідницький центр, в якому працюють 650 фахівців, в основному російських, вивчаючих виробничий і конструкторський потенціал авіапромисловості Росії і готуючих пропозиції по її кооперації з "Боїнгом".
Але виявилося, що російська авіапромисловість не геть співробітничати і з конкурентами авіагіганта. Для "Боїнгу" несподіваним стало повідомлення, що "Ербас Індастрі" на початку минулого року уклав крупну угоду про участь росіян у ряді проектів, зокрема, в будівництві згадуваного суперлайнера А-380. Це, природно, викликало серйозну заклопотаність у "Боїнгу", і потрібно було вжити заходів, щоб якось нейтралізувати зусилля конкурента. Відповіддю на "вилазку" "Ербас Індастрі" була поїздка до Москви глави "Боїнгу" Філа Кондіта. Його переговори привели до домовленості по декількох проблемах, зокрема, про сумісну розробку і подальший випуск на російських заводах нового літака для внутрішньоконтинентальних і регіональних авіаліній, в якому знайде вживання новітня американська технологія. За задумом партнерів, цей літак замінить застарілі моделі, створені ще в радянських часів, і знайде збут в багатьох країнах.
Роботу з Росією продовжив Пікерінг, який восени у складі представницької делегації крупного американського бізнесу теж побував в Москві. Цього разу переговори торкалися продажу авіалайнерів "Аерофлоту", який стурбований станом свого нинішнього парку літаків. Разом з трьома десятками цілком сучасних літаків "Боїнгу" і "Ербас Індастрі", в "Аерофлоті" все ще працюють більше сотні застарілих машин радянського виробництва. Вони серйозно ускладнюють життя флагманської російської авіакомпанії і заважають успішно конкурувати з провідними європейськими і американськими компаніями на міжнародних маршрутах. До того ж з квітня 2002 року в Європі набудуть чинності нові стандарти по шуму літаків: жоден старий літак не відповідає цим нормам. Все це примусило "Аерофлот" поквапитися з оновленням свого парку. На завершення переговорів було підготовлено до підписання угоду на продаж в самому найближчому майбутньому перші 50 літаків "Боїнгу". Те, що до угоди виявили живу цікавість прем'єр-міністр Михайло Касьянов і спікер Держдуми Геннадій Селезнев, майже гарантує, що воно буде підписано. Це замовлення - серйозна підмога для "Боїнгу" у важкій економічній ситуації, що виникла після 11 вересня.
З не меншим інтересом відноситься "Боїнг" і до азіатських країн, особливо до Китаю, і докладає чималі зусилля для завоювання його ринку. Ринок цей дуже ємкий: за оцінками експертів в майбутні 15-20 років Китай збирається закупити приблизно 1200 цивільних літаків. Останні повідомлення говорять про те, що "Боїнг" і тут близький до успіху. В цьому чимала заслуга дипломатів: в порядку кооперації китайські підприємства привернуті до виготовлення вузлів для літаків "Боїнгу", створені центри по навчанню китайських пілотів, досягнута домовленість про організацію мережі підприємств по технічному обслуговуванню літаків і постачанню запчастинами. У результаті, китайці, здається, готові до висновку масштабної операції на поставку лайнерів "Боїнгу".
Жорстке протистояння на світовому ринку примушує його учасників вдаватися до неординарних способів конкурентної боротьби. Ось один з прикладів. Коли "Боїнг" став зазнавати особливі труднощі з отриманням замовлень, він запропонував авіакомпаніям продати йому старі літаки свого ж виробництва за умови, що вони придбають у нього нові. Йдучи на певні фінансові втрати, компанія "вбивала двох зайців": продавала свої літаки і, одночасно, "відводила" покупців у конкурента. Коли цей спосіб довів свою ефективність, "Боїнг" пішов далі: він згодився купувати навіть старі літаки "Ербас Індастрі" в обмін на продаж своїх. Наскільки можна зрозуміти з повідомлень преси, ця практика також дає непогані результати.
Події 11 вересня завдали серйозного удару по пасажирських авіакомпаніях. Виявившися перед лицем небувалого спаду, вони анулювали значну частину замовлень на нові літаки. Це, у свою чергу, викликало кризу у виробників цивільних літаків. "боїнг" був вимушений скоротити свої виробничі програми. За попередніми даними, вже в першій половині цього року випуск пасажирських авіалайнерів "Боїнгу" скоротиться удвічі, а втрати складуть майже 20 млрд. доларів (річний об'єм продажів, що очікувався, - близько 50 млрд доларів). Під загрозою фінансового краху "Боїнг" оголосив про звільнення 30 тис. робітників і інженерів заводів, що випускають цивільні літаки. Фахівці виказують думку, що масове звільнення працівників "Боїнгу" – єдиний осмислений хід з погляду економіки і продовження конкурентної боротьби (соціальний аспект тут не розглядається). Він дозволить компанії зберегти фінансове "здоров'я" і в потрібний момент швидко відновити виробництво.
"Ербас Індастрі", природно, теж вимушений скорочувати виробництво і робочу силу. Але закони у ряді країн Європи обмежують масштаби звільнень, тому звільняти доводиться меншими темпами, ніж у "Боїнгу". Це веде до надлишку робочих місць і, як наслідок, може негативно позначитися на фінансовому положенні консорціуму і на його здатності вийти з кризи.
Економісти єдині в думці, що з часом цивільна авіація, а разом з нею і авіапромисловість відновлять свої позиції. Але відбудеться це не відразу: мабуть, не раніше 2005 року. Як би там не було, конкурентна боротьба між двома головними суперниками за лідерство не ослабіє, і ми ще станемо свідками продовження цієї жорсткої сутички. Головне ж полягає в тому, що конкуренція - це не тільки гонитва за прибутками, але і застава постійного вдосконалення літаків, підвищення їх якості, надійності і безпеки.