Виявлення несправностей у системах електрообладнання за симптомами їх прояву (стр. 4 из 4)

Сила світла сигнальних вогнів системи в напрямку осі відліку також має відповідати нормативним значенням: габаритні вогні – 2 – 12 Кд; сигнали гальмування – 20 – 100 Кд; покажчики повороту – 40 – 200 Кд.

Для покажчиків поворотів обумовлюються нормативні значення частота проходження спалахів покажчиків повороту (має складати 90±30 спалахів на хвилину при шпаруватості 30 – 70 %). Нормується також час від моменту включення покажчиків повороту до першого спалаху (має не перевищувати однієї секунди). Вимірювання частоти і часу включення здійснюється за допомогою секундоміра чи мигметра. Світлосигнальні фонарі системи регламентуються за потужністю ламп і кольором спектру, що випромінюється.

Рівень звукового тиску звукових сигналів має бути в межах 90 – 120 дБ, а частота звучання сигналу 230 – 400 Гц. Вимірювання цих параметрів робиться за допомогою спеціальних приладів або суб'єктивно. Перелічимо симптоми несправностей системи та її елементів та способи їх виявлення.

1. Не горять усі лампи освітлення і сигналізації. Причина – обрив нерозгалуженої частини кола живлення (вмикач запалювання, запобіжники, провідники, з'єднання) чи замикання на масу одного з проводів живлення. Замикання реєструється за показниками амперметра. Обриви кола локалізуються послідовним шунтуванням окремих ділянок за допомогою перемички.

2. Не горить одна чи кілька ламп. Заміна ламп не дає результатів. Причини ті ж, що й у попередньому випадку, але обриви наявні в розгалуженій частині системи.

3. Лампи освітлення часто перегоряють. Причини – напруга бортової мережі вище норми (вольтметр, амперметр); слабке кріплення ламп у патроні (випробування). Локалізація місця несправності здійснюється відомими способами.

4. Тьмяне світло ламп. Причини: напруга бортової мережі нижче норми; потемніння колби ламп; забруднені розсіювачі; осипання відбивача (візуально); окислення контактів з'єднань, патрона (випробування).

5. Миготіння ламп освітлення при працюючому ДВЗ. Причина – динамічне порушення контакту чи замикання в колах системи. Місця несправності локалізуються відомими способами.

6.Фари недостатньо освітлюють дорогу. Причини – порушене регулювання фар чи їх кріплення; зміна центра мас автомобіля; зниження тиску в шинах.

7. Періодичне самостійне відключення освітлення. Причини – коротке замикання провідників системи на масу (вольтметр, амперметр), розрегульований чи несправний термобіметалевий запобіжник. Способи перевірки запобіжників розглянуто нижче.

8. Не спрацьовує лампа стоп-сигналу. Причини – несправний вимикач стоп-сигналу, шунтування чи обрив у проводці, несправна лампа (заміна), зруйнована діафрагма сигналізатора педалі гальма (шунтування).

9. Звуковий сигнал не спрацьовує. Причини – несправна кнопка сигналу (шунтування); перегорів запобіжник (огляд); обірване коло живлення (шунтування); розрегульований чи несправний сигнал.

10. Самовільне ввімкнення звукового сигналу. Причини – несправна кнопка сигналу, реле сигналу, замикання у проводці (огляд).

11. Неякісне звучання сигналу (деренчання, хрипи). Причини – ослаблення болтів кріплення сигналу і його рупорів (огляд), несправний чи зруйнований звуковий сигнал.

12. Не спалахують лампи покажчиків поворотів. Якщо лампи постійно не горять, то причиною може бути обрив кола, несправність вимикача чи реле

поворотів (перевірити примусовим шунтуванням). Постійне горіння ламп свідчить про несправність реле поворотів.

Для локалізації несправностей у системі освітлення і сигналізації на підставі зовнішніх ознак доцільно користуватися умовними алгоритмами пошуку несправностей (діагностичними картами) рис. 2.24 – 2.28. На рисунках прийняті такі скорочення: КЛ – контрольна лампа; ЗП – запобіжник; ПП – покажчики поворотів; КЗ – коротке замикання; АС – аварійна сигналізація. Діагноз підтверджується шляхом заміни несправного елемента.

6. Несправності системи контрольно-вимірювальних приладів

За діагностичні параметри при перевірках працездатності приладів системи КВП на борту автомобіля приймаються положення стрілок покажчиків і реакція ламп сигналізаторів на панелі приладів. Це дозволяє проводити діагностування стану системи контрольно-вимірювальних приладів (КВП) суб'єктивною оцінкою. Для підтвердження діагнозу і локалізації несправності використовуються найпростіші діагностичні засоби. Калібрування покажчиків і тарировка датчиків системи вимагають застосування спеціальних діагностичних приладів типу Э-204.

Перелічимо симптоми несправностей, визначимо їх можливі причини і способи виявлення.

1. Не функціонують всі КВП. При включенні запалювання стрілки приладів нерухомі, лампи сигналізаторів не горять. Причина – відсутність живлення на приладах системи. Якщо кола КВП живляться через один запобіжник із системою сигналізації, слід перевірити живлення включенням поворотів. Якщо покажчики поворотів не вмикаються, почергово перевіряється напруга на потенційних клемах «Б» покажчиків панелі приладів (пробник).

Несправність кіл локалізується шунтуванням їх окремих ділянок за допомогою перемички. Наявність напруги на покажчиках і відсутність реакції їх стрілок свідчить про несправність покажчиків.

2. Неточні показання КВП чи різкі коливання стрілки покажчика. Причини – ненадійний контакт у колах (випробування); несправні прилади КВП (заміна).

3. Відхилення стрілки покажчика за межі шкали. На борту автомобіля як штатні застосовуються логометричні покажчики магнітоелектричного типу. Обриви чи замикання у вимірювальному колі цих приладів приводять до відхилення стрілки за межі шкали.

Обриви провідників підключення виявляють шунтуванням їх за допомогою перемички, а короткі замикання – почерговим відключенням провідників вимірювальних мереж. Підтвердження несправності покажчиків досягають підключенням замість датчика контрольної лампи потужністю 1 – 3 Вт.

4. Стрілка спідометра не відхиляється при русі автомобіля, рахунковий вузол не працює. В спідометрах магнітно-індукційного типу такий симптом вказує на поломку чи розстикування гнучкого троса приводу спідометра (випробування). Можливе також заїдання в механізмі рахункового вузла. В спідометрах з електроприводом такі ознаки виникають через розстикування рознімання підключення датчика чи обривом його провідників.

5. Різкі коливання стрілки спідометра при русі автомобіля. Причини – зношення наконечників гнучкого троса; защемлення троса в місцях кріплення при його значних перегинах; відсутність змащення у середині оболонки привода. У спідометрах і тахометрах з електроприводом такий симптом означає поганий контакт у колах підключення. Якщо результати огляду і випробування не дозволяють виявити несправність, необхідно замінити прилад.

Слід зазначити, що несправні прилади й апарати електрообладнання, виявлені в результаті суб'єктивного діагностування на борту автомобіля, направляються в електровідділення для їх більш детального (апаратного) обстеження і відновлення.