3.7.5 Розрахунок площ допоміжних приміщень
Склад допоміжних приміщень АТП визначаємо штатним розкладом і нормативними для проектування (СНіП - 11 - 92 - 76), [2, 3].
Конторські приміщення (кабінети керівників, приміщення служб і відділів управління транспортного цеху).
Площі адміністративно-конторських приміщень, кабінети 12¸15 м2 на одного співробітника, кімнати для чергових водіїв по 3 м2 на одного чергового водія.
Площа кабінету по безпеці руху; при кількості водіїв від 100 до 1000 – 25 м2, від 1000 до 3000 – 50 м2.
Площу побутових приміщень розраховуємо по штатній кількості робітників і службовців або по кількості працюючих в найбільшій зміні.
Площу вбиралень розраховують не менше ніж на 90% робочих двох суміжних зхв. площа підлоги на одну шафу – 0,25 м2, для відкритих вішалок – 0,1 м2 на одне місце. Кількість посадочних місць в їдальнях і буфетах визначають по кількості працюючих в найбільшій зміні без урахування водіїв з коефіцієнтом 1,1.
Для медпункту приймається наступна площа: 15-20 м2 – при числі працюючих до 300 чол., 50 м2 від 300 до 800 чол., 70 м2 – від 800 до 1200 чол. Умивальників і душові проектуємо на 100% робітників в більшій зміні з розрахунку один кран на 25 чол., один душ на 10 чол. Площа підлоги на одного умивальника при односторонньому його розташуванні – 1,2 м2, при двосторонньому – 0,9 м2. Площа підлоги на один душ з роздягальнею 20 м2.
Туалетні проектуються на 40% робітників в більшій зміні і 30% водіїв з розрахунку 1 унітаз на 20 чоловік, площу підлоги з проходами 2¸3 м2 на одну кабіну.
Площа курільної кімнати встановлюється 0,02 м2 на одного працюючого в найбільшій зміні, але не менше 8 м2.
Планування (компоновка) виробничо-складських приміщень підприємства виробляється з урахуванням вимог, обумовлюючих раціональне взаєморозташування виробничих зон, ділянок і складів, протипожежних і санітарних вимог, основних положень по уніфікації об’ємно-планувальних рішень будівель.
Розробка планування виробничого корпусу АТП виконується в наступній послідовності:
· уточнюється склад виробничих зон, ділянок, складів, розміщуваних в даній будівлі;
· на підставі розрахунків визначається розрахункова загальна площа будівлі;
· вибирається сітка колон, будівельна схема і габаритні розміри будівлі з урахуванням вимог по уніфікації об’ємно-планувальних рішень;
· по прийнятій будівельній схемі опрацьовуються варіанти компонувальних рішень виробничого корпусу.
При цьому використовуються укрупнені опрацьовування планувальних рішень окремих зон і ділянок. При розміщенні підприємства в декількох будівлях бажано прийняти одну сітку колон і однакову конструктивну схему для всіх проектованих будівель.
При плануванні прийняті площі приміщень окремих ділянок, складів і інших приміщень можуть декілька відрізнятися від розрахункових: для приміщень площею до 100 м2 відхилення до +15%, а для приміщень більше 100 м2 до +10%.
Взаємне розташування виробничих приміщень в плані будівлі залежить від їх призначення, виробничих зв’язків, технологічної характеристики виконуваних в них робіт.
У загальному планувальному рішенні основними є приміщення для постів технічного обслуговування і поточного ремонту, які спеціалізуються по видах дії і призначенні постів. Розташування зон технічного обслуговування і поточного ремонту визначається схемою і графіками виробничого процесу. Зони слід розташовувати так, що б шляхи руху рухомого складу були найкоротшими і виключали утруднення його маневрування. Розташування зон повинне забезпечувати як послідовне проходження автомобілями різних видів технічного обслуговування, діагностики і поточного ремонту, так і незалежні. При блокуванні приміщень в одній будівлі вказані зв’язки здійснюються через приміщення зберігання або пости очікування (підпора).
Зона постів поточного ремонту по характеру виробничого процесу повинна бути безпосередньо пов’язана зі всіма виробничими ділянками, які звичайно розташовуються суміжно із зоною поточного ремонту по периметру будівлі. Розташування виробничих ділянок і складів визначається їх технологічним тяжінням до основних зон технічного обслуговування і поточного ремонту. Однорідний характер окремих видів робіт, виконуваних на виробничих ділянках дозволяє виділити їх в певні групи. При плануванні необхідно виходити з доцільного блокування приміщень в межах цих груп.
Ковальсько-ресорний, мідницкий і зварювальний ділянки розташовують звичайно суміжно, ізолюючи їх від інших. При виконанні об’ємно-планувального рішення головного виробничого корпусу для зон технічного обслуговування і поточного ремонту передбачає сітку колон:
24´12 – для поліпшення маневрування автомобілів;
12´12 – для виробничих ділянок і складів.
Застосування сітки колон з кроком 12 дозволяє краще використовувати виробничі площі і на 4¸4% понизити вартість будівництва з аналогічними будівлями з кроком колон – 6 м.
Уточнюємо склад виробничих зон, ділянок і складів, розміщуваних в головному виробничому корпусі (форма 3.17).
Одержана розрахункова площа головного виробничого корпусу F=2640,5 м2 коректується на стадії об’ємно-планувального рішення, коли враховується прихильність виробничих зон і ділянок, проходи і під’їзди до них. Після опрацьовування варіантів компонувальних рішень виробничого корпусу по прийнятій будівельній схемі одержимо наступну прийняту площу головного виробничого корпусу F=3456 м2 приміщень. Малярний, деревообробна, шпалерна, жерстяницький ділянки за умов технологічного процесу також розміщують суміжно. Механічну, агрегатну і ділянку діагностування і ремонту двигунів доцільно групувати разом, поряд з складом запасних частин, агрегатів, матеріалів і інструментально-роздаточною коморою. Шиномонтажний ділянку розташовують суміжно з складами шин і постами для перестановки коліс.
Таблиця 3.17
Найменування головного виробничого корпусу
| № п/п | Найменування | Розрахункова площа, м2 | Прийнята площа, м2 | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||||
| 1 | Зона ТО-1 | 392 | 400 | ||||
| 2 | Зона ТО-2 | 392 | 500 | ||||
| 3 | Зона ТР | 340 | 400 | ||||
| 4 | Електротехнічна ділянка | 30 | 35 | ||||
| 5 | Акумуляторна ділянка | 24 | 25 | ||||
| 6 | Ділянка приладів системи живлення | 72 | 72 | ||||
| 7 | Агрегатна ділянка | 136 | 144 | ||||
| 8 | Шиномонтажний ділянка | 108 | 108 | ||||
| 9 | Ділянка вулканізації | 26 | 28 | ||||
| 10 | Медніцкий ділянка | 24 | 30 | ||||
| 11 | Жестяніцкий ділянка | 95 | 96 | ||||
| 12 | Зварювальна ділянка | 55 | 60 | ||||
| 13 | Ковальсько-ресорна ділянка | 82 | 89 | ||||
| 14 | Слюсарно-механічна ділянка | 108 | 108 | ||||
| 15 | Деревообробна ділянка | 57 | 57 | ||||
| 16 | Арматурна ділянка | - | - | ||||
| 17 | Шпалерна ділянка | 54 | 57 | ||||
| 18 | Склад запасних частин, агрегатів і матеріалів | 140 | 140 | ||||
| 19 | Склад автомобільних шин | 52,5 | 54 | ||||
| 20 | Склад змащувальних матеріалів | 76 | 78 | ||||
| 21 | ІРК | 21 | 26 | ||||
| 22 | Склад будівельних матеріалів | 175 | 180 | ||||
| 23 | Склад інструменту | 28 | 28 | ||||
| 24 | Склад утиля | 35 | 40 | ||||
| 25 | Малярна ділянка | - | - | ||||
| 26 | Компресорна | 20 | 20 | ||||
| 27 | Насосна | 20 | 30 | ||||
| 28 | Вентиляційна | 30 | 35 | ||||
| 29 | Трансформаторна | 20 | 20 | ||||
| 30 | ВГМ | 28 | 28 | ||||
| Разом | 2640,5 | 2893 | |||||
Ділянка для діагностики та ремонту двигунів внутрішнього згоряння додатково має окремі ворота для заїзду автомобілів із зовні і оглядову канаву. Окремі ворота необхідні щоб діагностичні роботи не заважали процесу ремонта в загальній зоні ТР, а також для безперешкодного діагностування автомобілів інших підприємств і громадян на комерційній основі для отримання додаткових прибутків. До того ж зона ремонту ДВЗ також заходиться в цьому ж приміщенні, що дозволяє швидко і якісно проводити деякі діагностичні роботи на щойно відремонтованих двигунах, що підвищує якість ремонту. Межує дільниця із загальною зоною ТР і ТО і з агрегатною дільницею.
Генеральний план підприємства розробляється відповідно до вимог СНіП і ОНТП - АТП - СТО - 80. Побудова генерального плану багато в чому визначається об'ємно-планувальним рішенням будівель, тому генеральний план і об'ємно-планувальне рішення виробничого корпусу взаємозв'язані і опрацьовуються одночасно.
Перед розробкою генерального плану уточнюють перелік основних будівель і споруд, розміщуваних на території підприємства, площі їх забудови і габаритні розміри в плані.
Площі забудови одноповерхових будівель встановлюються по їх розрахункових значеннях. Остаточні значення площі забудови приймають на основі розроблених об'ємно-планувальних рішень будівель, майданчиків для зберігання рухомого складу і інших споруд.