Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 автомобілів (стр. 2 из 21)

Для цього в даному проекті необхідно виконати розрахунки: виробничої програми по ТО і ремонту автомобілів, трудомісткості робіт, чисельності ремонтних працівників, виробничих площ і підбір устаткування, розробити схему енергопостачання транспортного цеху, і економічний розрахунок. А також виконати модернізацію стенду для обкатки коробок передач (конструкторська частина) і розглянути його органомічні вимоги.

У основі представленої далі розробки лежать проектні рішення за технологією і організації виробництва, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу. Скорочення трудомісткості робіт, оснащення робочих місць і постів високопродуктивним устаткуванням і на цій основі різке підвищення рівня механізації виробничих процесів технічного обслуговування, ремонту і діагностики рухомого складу розглядають як один з головних напрям технічного процесу при будівництві нових підприємств.

Механізація робіт при технічному обслуговуванні і поточному ремонті служать основою при підвищенні ефективності виробництва, поліпшення умов праці, підвищення його безпеки, і найголовніше, сприяє рішенню задачі підвищення продуктивності праці, що особливо важливе в умовах економічної нестабільності виробництва.

1.2. Початкові дані

Тип і кількість рухомого складу:

вантажні бортові машини загального призначення:

ГАЗ 3308 – 40 шт. (5805´2322´2400);

ГАЗ 33027 – 40 шт. (5480´2066´2120);

ГАЗ 331043 – 40 шт. (6395´2380´2190);

МАЗ 5336А3-321 – 40 шт. (8630´2500´4000);

МАЗ 5336А3-320 – 40 шт. (8500´2500´3100);

сідельні тягачі + напівпричепи:

КамАЗ 54115 + МАЗ 5245 – 50 шт. (6115´2500´3110 + 8165´2500´2355);

КамАЗ 65116 + ОдАЗ 9385 – 50 шт. (6150´2500´2975 + 8165´2500´2355);

автомобили самосвалы:

КрАЗ 6510 – 25 шт. (8300´2500´2830);

КрАЗ 65055 – 25 шт. (8350´2500´2870).

Середньодобовий пробіг – 150 км.

Кліматичний район и категорія умовексплуатації – помірний-теплий, III.

Пробіг автомобіля зпочаткуексплуатації в долях нормованого пробігу до капітального ремонту: більше 0,75 до 1,00.

Списочнакількість автомобілів – 350 шт.

Коефіцієнт технічної готовності – 0,91.

2. ПАТЕНТНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОШУК

Прилади і методи діагностування та ремонту двигунів як і решта технічних систем постійно розвиваються та вдосконалюються. З метою виявлення перспектив розвитку приладів та систем діагностування, ремонту та випробування ДВЗ автомобілів розглянемо деякі розробки та винаходи в цій області.

2.1. Спосіб обкатки ДВЗ

Патент РФ RU 2150592 C1, МПК 7 F 02 В 79/00 Бюл. №16, 2000.

Автори: Бондаренко В.А., Абдрашитов Р.Т., Бондаренко Е.В., Дурнев К.Ф., Еріськін В.І., Маслєєв Р.В.

Винахід відноситься до машинобудування, а саме до обкатки двигуна внутрішнього згорання (ДВЗ) після виготовлення і ремонту. Технічним результатом запропонованого способу є поліпшення якості обкатки ДВЗ, збільшення надійності, продуктивності і скорочення часу за рахунок введення адаптивного управління режимами обкатки. У способі обкатки ДВЗ, включаючому холодне і гаряче прироблення, контроль, випробування і діагностику, холодне і гаряче прироблення ведуть адаптивний, де параметрів приймають як температуру, що крутить момент, обороти колінчастого валу, причому параметри знаходяться у функціональній залежності один від одного, які змінюються згідно рівнянням:

де Т - температура двигуна,

М – момент, що крутить,

W – обороти колінчастого валу,

а, b, з – коефіцієнти інтенсивності процесу,

t1, t2, t3 – умовні значення тривалості обкатки, закінчення прироблення і початок діагностики досягається у момент стабілізації параметрів температури, моменту, що крутить, оборотів колінчастого валу, які переходять як діагностичні.

Технічним результатом запропонованого способу є поліпшення якості обкатки ДВЗ, збільшення надійності, продуктивності і скорочення часу за рахунок введення адаптивного керування режимами обкатки.

Спосіб здійснюється таким чином. Двигун встановлюють на обкатувальний стенд і підключають до магістралей централізованого масло і водопостачання. Прироблення на холостому режимі ведуть від мінімально допустимих значень параметрів температури Т, моменту М, що крутить, оборотів колінвалу W і якого-небудь діагностичного параметра (наприклад, Рм), забеспечуючих стійкий масляний клин в системі мастила до встановлених нормативами параметрів при холодній обкатці. Режим холодного прироблення здійснюють адаптивний зміною параметрів Т, М, W, які одночасно характеризують технічний стан кожного двигуна і задають адаптивний процес прироблення, при якому стабілізація параметрів досягається одночасно. Темп наростання параметрів для кожної моделі і для кожного конкретного двигуна буде різним залежно від його технічного стану і швидкості припрацювання. Після стабілізації параметрів в режимі холодного прироблення (t1…t2) див. рис. (1, 2, 3) вони автоматично переходять в режим гарячого прироблення, який здійснюється аналогічно від встановлених нормативів при гарячому приробленні, до номінальних значень параметрів при нормальній технічній експлуатації ДВЗ.

При стабілізації параметрів в режимі гарячого прироблення (t3…t4) рис. (1, 2, 3), тобто коли їх значення практично не міняються, процес прироблення завершений. З цієї миті параметри, що відображають технічний стан і процес прироблення ДВЗ, переходять в якість діагностичних.

Процес приробки завершений, починається діагностика.

Пропонований спосіб ведення обкатки реалізований в Оренбургськом Державному Університеті на стенді КІ-2118А потужністю 100 кВт. Як конкретний приклад узятий двигун ЗІЛ-130, відремонтований і відрегульований відповідно до технічних умов. Встановлений на стенд двигун прокручують на холодну при наступних параметрах: Тmin=20…25°С (температура приміщення), Мmin=128…136 Нм, Wmin=480-550 об/хв. Процес йде поступово із збільшенням параметрів до нормативних значень при холодній обкатці: Тнор=50°С, Мнор=116…120 Нм, Wнор=1000-1100 об/хв, до їх стабілізації. Темп наростання параметрів для кожної моделі і для кожного конкретного двигуна буде різним залежно від його технічного стану і швидкості припрацювання. Для ЗІЛ-130 коефіцієнт наростання параметрів змінюється в межах: а=1,5…2,2; b=2,31…2,416; с=3,068…3,973. Після чого двигун запускають (ведуть гаряче прироблення), збільшують число оборотів одночасно з навантаженням (згідно нормативним значенням параметрів). Досягши номінальних значень параметрів (для ЗІЛ-130 температури Тном=75…85°С, навантаження М до 66 кВт, оборотів Wном=2000 об/мин) обкатка велася до стабілізації параметрів: Т, М, W. Стабілізація відбулася при наступних параметрах: Т=82°С, М=111 Нм, W=3000 об/мин. Отже, даний двигун обкачаний. Параметри, що відображають процес обкатки, переходять в якість діагностичних. Пропонований спосіб ведення обкатки може бути реалізований для любої моделі ДВЗ.

Використовування способу обкатки ДВЗ дозволяє підвищити "потенційну" надійність (закладену при проектуванні, виготовленні, ремонті), за мінімальний час врахувати не тільки технічний стан кожного конкретного двигуна, але і все різноманіття умов проведення обкатки, зменшити розкид всіх статистичних характеристик відремонтованого двигуна в порівнянні з прототипом.

Недоліком даного способу може бути не точне визначення коефіцієнтів а, b, з, які визначаються емпірично, а значить є вірогідність великих погрішностей, навіть на двигунах однієї моделі, із за погрішностей при виготовленні.

2.2. Стенд для діагностики, ремонту і обкатки ДВЗ

Патент РФ RU 2261348 C2, МПК 7 F 02 B 79/00, бюл. №27 2005.

Автори: Філатов М.І., Подльовськіх А.П.

Винахід відноситься до двигунобудовання, зокрема до вимірювальної техніки, і може бути використувано при ремонтно-діагностичних роботах з ДВЗ. Винахід дозволяє полегшити кріплення ДВЗ, підвищити універсальність стенду і розширити функціональні можливості. Стенд для діагностики, ремонту і обкатки ДВЗ містить рухому платформу, засіб для закріплення двигуна, що є поворотною цапфою з кріпильною плитою, розташованою на важелі. Усередині платтаблиці змонтований горизонтальний вал. Важіль розташований на горизонтальному валу.

Винахід відноситься до області машинобудування і може бути викоРис. тане при ремонтно-діагностичних роботах з ДВЗ.

Відомий стенд для діагностики, ремонту і обкатки ДВЗ, що містить рухому платформу, забезпечений засобами для закріплення двигуна, що є зйомно-перестановочними вузлами з кріпильними елементами, у відповідь кріпильними елементами двигуна.

До недоліків цього стенду можна віднести те, що установка і кріплення двигуна в кантуючому складна і незручна.

Задачею винаходу є полегшення кріплення ДВЗ, підвищення універсальності стенду і розширення його функціональних можливостей.

Поставлена задача розв'язується так, що стенд для діагностики, ремонту і обкатки ДВЗ, що містить рухому платформу, згідно винаходу забезпечений засобом для закріплення двигуна, що є поворотною цапфою з кріпильною плитою, розташованою на важелі, усередині платтаблиці змонтований горизонтальний вал, причому важіль розташований на горизонтальному валу.

Крім того, новим в стенді є те, що важіль обертається навколо горизонтального валу на 90°.

Крім того, новим в стенді є те, що поворотна цапфа має фіксатор для закріплення кута повороту з кроком 10°.

Крім того, новим в стенді є те, що горизонтальний вал має фіксатор для закріплення кута повороту з кроком 15°.

Крім того, новим в стенді є те, що поворот важеля здійснюється за допомогою гідроциліндра.