Не допускати роботу двигуна під навантаженням при температурі охолоджуючої рідини нижче 70°С, так як при цьому погіршується охолодження палива, на стінках гільз конденсуються продукти неповного згорання, різко підвищується знос гільз і поршневих кілець, знижується економічність двигуна.
Стежити за рівнем палива у баці, щоб не допустити підсос повітря в паливну систему при виробітку палива.
Техніка безпеки при експлуатації самохідного скрепера
Водій та інші працівники, пов’язані з експлуатацією скрепера, повинні виконувати правила техніки безпеки та вимог, викладених в інструкції.
1. До роботи на скрепері допускаються водії-скреперисти, що вивчили пристрій, роботу і правила експлуатації скрепера, що мають права водія автомобіля і посвідчення скрепериста.
2. До роботи на скрепері приступати, впевнившись у його справності, звернувши особливу увагу на справність рульового керування, гальм, механізмів вимкнення зчеплення і перемикання передач, механізмів привода робочих органів скрепера
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ працювати на несправному самохідному скрепері.
3. Не допускається проїзд на підніжках, крилах, рамі тягача, в ковші і на рамі скрепера.
4. У випадку зупинки двигуна в процесі руху забороняється відключати трансмісію, так як скрепер втратить керування. Необхідно, не вмикаючи зчеплення, загальмувати скрепер і полагодити несправність.
5. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ рух скрепера з відключеною від двигуна трансмісією (накатом) з малими обертами двигуна, так як знижується ефективність рульового керування.
6. Не рекомендується залишати скрепер на тривалий час з працюючим двигуном без нагляду.
7. При виконанні технічного обслуговування чи ремонту необхідно надійно загальмувати скрепер і обов’язково вимкнути двигун.
8. Виконувати роботи на скрепері з вивішеними колесами дозволяється тільки після встановлення його на надійні опори.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ виконувати роботу під скрепером, піднятим домкратом чи іншими вантажопідйомними засобами.
9. При технічному обслуговувані чи ремонті скрепера ківш повинен бути опущеним на землю. У випадку необхідності виробництва робіт під ківш останній повинен бути встановлений на надійних опорах.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ знаходитися під ковшем, утриманим у піднятому положенні тільки з допомогою підйомних засобів чи циліндрів гідросистеми.
10. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ знаходитися у ковші при піднятій заслінці, що утримуються тільки циліндрами гідросистеми.
11. При накачуванні шин необхідно стежити за правильним положенням замкового кільця у пазі.
12. Під час технічного обслуговування чи ремонту приладів електрообладнання вимкнути вмикач акумуляторних батарей (“Масу”).
13. Виконувати правила поводження з електролітом, низько замерзаючими рідинами і бензином.
14. Виконувати правила користування пусковим підігрівачем.
15. Після закінчення зміни водій зобов’язаний попередити змінника про всі помічені несправності скрепера.
16. При роботі самохідного скрепера у нічний час місця забору та вивантаження грунту повинні бути освітленні.
17. Проїжджати тимчасові мости та інші дорожні споруди тільки після перевірки їх вантажопідйомності і стану, прийнявши до уваги , що загальна вага самохідного скрепера у спорядженому стані з вантажем складає 35000 кг, а без вантажу 20000 кг.
4. Екскаватори їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота
Екскаваторами називають землерийні машини, що призначені для копання та переміщення грунту. Усі екскаватори в залежності від використання робочого часу для копання грунту діляться на дві великі групи: неперервної дії – багатоківшеві і періодичної (циклічної) дії – одноківшеві.
Багатоківшеві екскаватори дві операції – копання грунту і його переміщення-виконують одночасно;одноківшеві ці операції виконують послідовно, перериваючи копання на час переміщення грунту. Таким чином, робочий час машини, під час якого вибирають грунт і продуктивність багатоківшевих екскаваторів вища, ніж у одноківшевих. Не дивлячись на це, одноківшеві екскаватори знайшли широке застосування в результаті їх універсальності, тобто можливості використовувати їх як на земляних так і на завантажувально-розвантажу-вальних роботах в самих тяжких, в тому числі скальних грунтах. Використання багатоківше-вих екскаваторів обмежене: в основному їх використовують для риття траншей і добування не рудних матеріалів в кар’єрах з однорідними ґрунтами без кам’яних включень.
Одноківшевий екскаватор складається із трьох основних частин:
1. неповоротної частини (ходове обладнання, опорно-поворотний пристрій, рама);
2. поворотної платформи на якій встановлена силова установка (двигун, трансмісія, робоче місце екскаваторника і система керування екскаватором);
3. робочого обладнання (устаткування екскаватора).
Робочий цикл одноківшевого екскаватора включає наступні послідовно виконувані операції:
1. копання (різання грунту з набором його в ківш);
2. поворотом ковша із забою та вивантаження грунту;
3. вивантаження грунту із ковша;
4. поворот ковша у забій з одночасною установкою його у вихідне положення.
Класифікація одноківшевих екскаваторів:
- Пряма лопата;
- Зворотня лопата;
- Драглайн;
- Грейфер;
- Вантажний кран.
- Тросно-блокованою системою керування;
- Гідравлічною системою керування.
- З ДВЗ;
- З електродвигуном;
- З дизель-електричним приводом.
- Одномоторні (будівельні екскаватори);
- Багатомоторні (електричний або дизель-електричний провід).
- Гусеничному ході нормальної ширини;
- Гусеничному розширеному ході;
- Пневмоколісному ходу;
- Спеціальному ході автомобільного типу;
- Шасі серійного автомобіля;
- Шасі серійного трактора;
- Крокуючий хід.
- Універсальні будівельні. Призначені для виконання земельних, навантажувально-розвантажувальних і монтажних робіт в будівництві.
Як правило, мають місткість ковша 0,25-4,0 (м3) і не менше трьох видів змінного робочого устаткування.
- Кар’єрні. Призначені для роботи кар’єрах і розробки рудних, і нерудних матеріалів. Місткість ковша від 2,0 до 20,0 (м3) і два види змінного робочого обладнання.
- „Вскришні”. Застосовуються на вугільних розрізах, відкритих гірських роботах і в гідротехнічному будівництві, де необхідно проводити розробку і пере-міщення великих об’ємів. Місткість ковша від 4,0 до 200,0 (м3), ходове обладнання на чотирьох гусеничних візках або на крокуючому ході.
- Для виконання спеціальних робіт (баштові екскаватори, шахтні, тунельні, плавучі для днопоглиблення).
Конструктивна схема екскаватора „пряма лопата” з канатно-блочною системою керування:
Екскаватор „пряма лопата” призначений для розробки ґрунтів в забоях, які знаходяться вище рівня стоянки екскаватора з наступним вивантаженням їх у відвал або транспортуючі засоби. Екскаваторами „пряма лопата” можна виконувати роботи по розробці рудних і нерудних матеріалів, навантаження грунту на будівельних майданчиках в транспортні засоби, проводи-ти відсипку греблі та інші види робіт.
Будова:
1. Ківш;
2. Днище ковша;
3. Рукоять;
4. Стріла;
5. Підйомний канат;
6. Стріло-підйомний канат;
7. Підйомна лебідка (головна);
8. Стріло-підйомна лебідка;
9. Двонога стійка.
На поворотній платформі екскаватора встановлюються такі агрегати:
1. Силова установка;
2. Компресорна установка;
3. Механічна трансмісія привода лебідок одноківшевого екскаватора;
4. Механізм повороту поворотної платформи;
5. Реверс;
6. Трансмісія механізму привода ходу екскаватора;
7. Кабіна машиніста з органами керування.
Призначення і порядок роботи екскаватора „пряма лопата” з канатно-блочною системою керування:
„Пряма лопата” служить для розробки грунту та інших матеріалів вище рівня його стоянки. Цим обладнанням ведуть розробки котлованів, виїмок для зрошувальних систем, а також в дорожньому будівництві, проводять видобуток будівельних матеріалів у кар’єрах. Розроблений матеріал або грунт може транспортуватися у відвал, або транспортні засоби.
Робоче обладнання складається з ковша 1, рукояті (держака) 3, стріли 4, підйомного 5 стріло-вого 6 поліспастів. Ківш жорстко кріпиться до держака і підвішений на підйомному канаті, який огинає головні блоки на стрілі. Підйомний канат закріплений одним кінцем на барабані головної лебідки (підйомної), а іншим кінцем у місці ковша до держака. Днище ковша 2 для вивантаження грунту відкривається звільненням засувки після завантаження і закривається автоматично при опусканні ковша на грунт. Держак закріплюється на стрілі в сідловому підшипнику, держак може повертатися навколо напірного підшипника чи осі вниз (під дією маси ковша з держаком) і вверх (за рахунок підйомного каната) при цьому держак робить зворотно-поступальний рух уздовж своєї осі під дією увімкнутого напірного механізму. У випадку шарнірного кріплення держака до стріли він може обертатися навколо своєї осі кріплення Подача ковша на необхідну глибину копання у цьому випадку змінюється за рахунок нахилу стріли до горизонту. Стріла п’ятою шарнірно з’єднується з поворотною платформою, а головною частиною підвішена на стріло підйомному канаті до двоногої стійки 9. На екскаваторах з кріпленням держака до стріли в сідловому підшипнику не змінює під час роботи кута нахилу до горизонту (нормальний робочий нахил стріли складає 35-65 градусів). А в екскаваторів із шарнірним з’єднанням стріли з держаком кут нахилу стріли до горизонту під час робочого циклу весь час змінюється. Поворотна платформа екскаватора через опорно-поворотний пристрій опирається через раму на ходове обладнання і обертається разом з робочим обладнанням навколо вертикальної осі за допомогою поворотного механізму.
Порядок роботи „прямої лопати”: