Тоді час Dti між відмовами оператора i виходить
а середній час безвідмовної роботи Тp всіх m опера торів визначиться
Необхідно відзначити, що для оператора характерний не лише відмовляти, але і усувати відмови технічних ланок. Імітуючи певні відмови, можна підрахувати вірогідність відмов окремих технічних ланок, що парирують. Це дозволяє підрахувати надійність системи з врахуванням можливостей оператора своєчасно виявляти і парирувати відмови в системі.
8.4 Системи автоматичного виміру реєстрації і управління скиданням нафтовмістних та л’яльных вод суден
САЗРІУС л’яльных вод машинно-котельних відділень суден валовою місткістю більше 10 тис. peг. т. обладнаних сепараторами з очисною здатністю до 100 млн.-1, вимірюють і безперервно реєструють концентрацію нафти що зливають з суден після сепарації л’яльных водах, дату і час скидання, а також видають світловий, звуковий і такий, що управляє сигнали на припинення скидання при концентрації понад 100 млн.-1.
Вони складаються з концентратомера і пристроїв реєстрації (самописця).
Вимоги до вимірювальної частини цих приладів не відрізняються від вимог до вимірювальної частини: САЗРІУС нафтовмістних баластних і промивальних вод з танкерів, концентратомери (аналізатори нафтовмісту) для машинно-котельних відділень практично відрізняються лише діапазоном вимірів. (0-100 млн.-1).
Прикладом вітчизняного приладу контролю нафтовмісту може служити прилад КНС-201Л.
Цей прилад аналогічний концентратомеру КНС-201Б. Відмінність полягає в тому, що в приладі КНС-201Л досліджувана; проба поступає на вхід приладу безпосередньо, без розбавлення. Діапазон виміру при цьому 0-100 млн-1.
Комплектно з приладом поставляється самописець, який підключається до виводів «Аналоговий вихід» приладу.
Контакти вихідних реле блоку управління, що спрацьовують при досягненні концентрацією нафти в пробі значення 100 млн.-1, а також при несправності при бору включаються в ланцюги зовнішньої сигналізації і в ланцюзі управління скиданням.
Дія САЗРІУС для машинно-котельних відділень французької фірми «Серес» заснована на принципі турбідиметрії в інфрачервоної області спектру.
Інфрачервоний випромінювач випромінює монохроматичний промінь, який проходить крізь вимірювальну камеру, що є скляною трубкою, по якій тече аналізована рідина.
Вимірювальний фотоприймач, встановлений під кутом до осі світлового променя, вимірює інтенсивність відбитого світла, пропорційну концентрації нафти в аналізованій пробі.
Експериментальним дорогою встановлено, що віддзеркалення світла під таким кутом характерний лише для вуглеводнів. Від часток механічних домішок світло відбивається в основному під іншими кутами, відмінними від вказаного.
Особливістю приладу є наявність пристрою автоматичного очищення вимірювальної камери. Пристрій є поршнем, який здійснює поступальну ходу, очищаючи скляні стінки камери.
У комплекті з приладом може поставлятися дистанційно керований триходовий клапан, за допомогою якого в пробовідбірну систему і в прилад подається чиста вода для промивання системи, калібрування і установки нуля приладу.
На панелі управління є тумблер, перемикальний поріг спрацьовування вихідних реле з 100 млн.-1 на 15 млн.-1.
В цьому випадку прилад може бути використаний як сигналізатор граничного нафтовмісту. Межі виміру приладу 0-120 млн-1. Сигналізатори граничного нефтесодержания для контролю над скиданням л’яльных вод з суден, обладнаних сепараторами і фільтром з очисною здатністю до 15 млн.-1, простіше і дешевше описаних вище приладів виміру, реєстрації і управління скиданням.
Це обумовлено наступними чинниками:
· у зливаній за борт після фільтрації аналізованій воді практично відсутні механічні домішки;
· для сигналізаторів не потрібна безперервна індикація і реєстрація поточних значень концентрації нафти в аналізованій рідині, а потрібна лише сигналізація про перевищення концентрацією значення 15 млн.-1;
· похибки, що припускається, більша, ніж в описаних вище приладів;
· значно менша інтенсивність забруднення з вимірювальних трактів приладу, пробовідбірних пристроїв і трубопроводів завдяки вищій мірі очищення аналізованої рідини.
Прикладом вітчизняного сигналізатора граничного нафтовмісту може служити прилад типа СНС-201.
Дія приладу заснована на здатності нафтопродуктів поглинати світло і полягає в реєстрації інтенсивності ослабленої частини світлового потоку, про того, що йшов через емульсію нафти у воді (принцип турбідиметрії).
Структурна схема сигналізатора СНС-201 показана на мал. 4.1.
Аналізована нафтовмістна вода після сепарації і фільтрації через пробовідбірний пристрій 1 подається на вимірювальну і порівняльну кювети З проходить через них і скидається в л’яла або накопичувальну ємкість.
Кювета вимірювального каналу має базу 40 мм, порівняльного - 10 мм. Світловий потік від джерела світла 2, як яке використовується лампа розжарювання, проходить через вимірювальну і порівняльну кювети. Оскільки бази кювет різні, то інтенсивності світлових потоків після кювет, заповнених навтовмістною водою, будуть неоднакові. Світлові по струми перетворяться фотоприймачами 4 в електричні сигнали, які подаються на електронний пристрій 5, де ці сигнали посилюються, перетворяться, логарифмуються і вичитуються. Різницевий сигнал, пропорційний концентрації нафти у воді, подається на вхід порогового пристрою 6. Пороговий пристрій набудовується так, щоб при концентрації нафти у воді 15 млн-1 спрацьовувало вихідне реле 7, контакти якого включаються в схему зовнішньої сигналізації і, при необхідності, в схему управління скиданням.
Спрацьовування реле відбувається також і при несправностях приладу.
Конструктивно прилад складається з двох блоків: блоку фотометричного і блоку стабілізатора 8.
Малюнок 8.4.1. Структурна схема сигналізатора СНС-201:
I – чиста вода; II – від системи фільтрації; III – за борт; IV – скидання; V – до показуючого або самописного приладу; VI – в схему сигналізації; VII в схему управління скиданням.
Прилади для визначення кордону розділу «Нафта-вода» для відстійних танків танкерів.
Ці прилади можуть бути як стаціонарними, так і переносними. В разі вживання стаціонарних приладів їх слід встановлювати в кожному відстійному Гані, а органи управління і індикатори положення кордону розділу «нафта - вода» розташовувати в приміщенні управління вантажними операціями.
Спрацьовування приладу під час переходу середовища з нафти у воду і навпаки має бути швидким і чітким. Точність приладу повинна забезпечувати індикацію кордону розділу «нафта - вода» в межах ±25 мм від фактичної.
Постійна індикація кордону розділу не обов'язкова. Датчик-реле рівня разів справи середовищ типа ДРС є вітчизняним переносним приладом і складається з наступних основних частин (мал. 4.2.): чутливого, елементу 1, мірної стрічки 3 мілівольтметри 5, корпуси 8, кришки 6.
Один кінець стрічки за міцніє на барабані 4, другий кінець — на чутливому елементі 1, який є цинковим диском, поміщеним в металевий стакан 2.
При опусканні або підйомі чутливого елементу барабан 4 обертається за допомогою ручки 7 і змотує або намотує мірну стрічку 3.
Стопоріння барабана здійснюється за допомогою гайки обертанням її за годинниковою стрілкою до упору.
Корпус приладу має фланець з різьбленням, за допомогою якого датчик кріпиться на горловині відстійного танка.
У кришці є вікно із склом для візуального спостереження за свідченнями мілівольтметра.
Стакан перед опусканням його в танк для вимірів заповнюється забортною водою, що запобігає забрудненню чутливого елементу при проходженні шару нафтопродуктів.
Принцип дії датчика заснований на гальванічному ефекті і полягає в реєстрації виникнення гальванічного струму під час переходу цинкового електроду з нафтового — непровідного шару у водний - провідний шар.
При опусканні стакана з електродом на мірній льон ті в танк, при проходженні ним шару нафтопродуктів струм відсутній, а при попаданні електроду у воду проходить гальванічний струм по ланцюгу: плюсовий затиск мілівольтметра— «маса» ємкості - провідне контрольоване середовище - чутливий елемент (електрод) - мірна стрічка - мінусовий затиск мілівольтметра.
Візуальна реєстрація виникнення струму здійснюється по відхиленню стрілки мілівольтметра. Зняття свідчень значення рівня кордону розділу середовищ виробляється з мірної стрічки у момент відхилення стрілки мілівольтметра.
9. Безпека і охорона на морі
9.1 Організація дій екіпажа в надзвичайних обставинах. Нормативні положення СОЛАС, МКУБ, МАРПОЛ
Дії членів екіпажа при виникненні надзвичайних ситуацій регламентуються судновим розкладом (Drill Shedule)
«Safety Manual», інструкціями (Emergency Procedures), заснованими на міжнародних нормах і стандартах. Вимоги про готовність на судах до аварійних ситуацій містяться в главі 8 МКУБ, що є главою IX Конвенциі СОЛАС з поправками, в правилі 24-4 глави III цієї Конвенції, схваленої на Конференції з СОЛАС в листопаді 1995 року, а також в правилі 26 Додатків I Конвенції МАРПОЛ 73/78.
Міжнародний Комітет з безпеки мореплавання ІМО під готував циркуляр (MSC/Circ.76O/MEPC/Circ.310) — "Керівництво у від носінні структури інтегрованої системи планів дій в надзвичайних ситуаціях на судах", в якому викладаються рекомендації по підготовці на судах всеосяжних і ефективних планів дій при аварійних ситуаціях на борту на основі модульної структури.