Класифікаційні суспільства та їх роль у забезпеченні безпеки мореплавства (стр. 1 из 37)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ
Факультет: Судноводіння на Морських та Внутрішніх Водних Шляхах
Кафедра: Безпеки та Охорони на Морі
ДИПЛОМНА РОБОТА МАГІСТРАНТА
Спеціальність: «Судноводіння на морських та внутрішніх водних шляхах»
Тема: «Класифікаційні суспільства та їх роль у забезпеченні безпеки мореплавства»
Одеса - 2009 рік
Экономическое обоснование дипломной работы
Введение
Классификационные общества играют важную роль в обеспечении безопасности мореплавания и как следствие в увеличении эффективности работы флота в целом. С одной стороны качественный подход со стороны классификационных обществ к надзору за техническим состоянием судна гарантирует выявление недостатков конструкции и неисправностей работы механизмов, и как следствие устранение данных недостатков на ранних стадиях. Это в свою очередь позволяет увеличить эксплуатационный период судна за счёт уменьшения времени простоя, которое существенно возросло бы в случае аварии, либо если срок на который было выдано свидетельство истёк, а текущее освидетельствование не было проведено в срок. Кроме того качественный подход классификационных обществ к выполнению возложенных на них обязанностей позволяет снизить аварийность в судоходстве. Это в свою очередь снижает ущерб, наносимый окружающей среде и риски для обслуживающего персонала, связанные с работой на водном транспорте. Кроме того отсутствие аварий означает отсутствие дополнительных затрат для судовладельца, которые он мог бы понести возникни аварийная ситуация. И наконец от качества работы классификационного общества зависит степень доверия к нему со стороны грузоотправителей, страховых компаний, администраций портов и других субъектов судоходства, что опять же может увеличить расходы и уменьшить прибыль судовладельца. Например, страховая компания будет страховать судно прошедшее освидетельствование классификационного общества с сомнительной репутацией по повышенным тарифам.
Факторы безопасности, влияющие на экономическую эффективность работы флота.
В условиях рыночной экономики с повышением качества работы КО в условиях рыночной экономики повышается прибыль приносимая судном. Это повышение прибыли выражается как разность между запланированной прибылью и реально полученной. При качественной работе КО она положительна. Выражается формулой:
где: Пн – плановая прибыль, рассчитывается исходя из средних показателей работы флота;
Пб – реально полученная прибыль, результат экономической деятельности флота.
Реально полученная прибыль формируется под влиянием прямых и косвенных экономических факторов. Можно выразить так:
,К прямым относятся:
- провозная способность флота (ЭQl) – с увеличением времени простоя уменьшается время эксплуатационного периода судна и общее количество, перевозимого груза;
- расходы на ремонт (Эремонт), обратнопропорциональны эффективности работы классификационного общества;
- расходы при авариях (Эбезоп), при эффективной работе КО должны быть равны нулю.
К косвенным относятся:
- качественный показатель доходов (Экач), ощущается в виде пониженной страховой ставки для судна, возможности экономии на расходе топлива и эффективном использовании снабжения;
- показатель сохранности груза (Эсохр), позволяет получать повышенный доход за счёт увеличения провозной ставки для грузовладельца, увеличив прибыль таким образом за счёт доверия к услугам флота;
- экологический показатель (Ээкол), включает в себя расходы которые несёт судовладелец в случае возникновения аварии с нанесением ущерба окружающей среде, для устранения такого ущерба.
Список скорочень
КС – Класифікаційне Суспільство
МК – Міжнародна Конвенція
СУБ – Система Управління Безпекою
МКУ – Міжнародний Кодекс Управління Безпекою
ДОС – Документ про Відповідність
СПУБ – Сертифікат про Управління Безпекою
ФОБ – Формалізована Оцінка Безпеки
МАКC – Міжнародна Асоціація Класифікаційних Суспільств
ИМО – Міжнародна Морська Організація
СОЛАС – МК З охорони людського життя на морі
ПДМНВ – МК З підготовки, дипломування моряків та несення вахти
МАРПОЛ – МК З запобігання забруднення моря з суден
ОАСЄС – Об’єднана Асоціація Судновласників Європейського Союзу
Вступ
Класифікаційні суспільства сьогодні – це організації, які розробляють технічні стандарти, що застосовуються, в області проектування, будівництва і нагляду за морськими об'єктами, у тому числі суднами та рейдовими спорудами. Такі стандарти випускаються класифікаційним суспільством у вигляді публікованих правил. Судно, що спроектовано і побудовано відповідно до правил конкретного класифікаційного суспільства, може звернутися в таке суспільство і отримати від такого суспільства Свідоцтво про класифікацію. Суспільство видає таке свідоцтво після закінчення відповідних класифікаційних оглядів.
Таке свідоцтво не може засвідчувати і не може тлумачитися як чітко виражена гарантія безпеки, придатності до експлуатації або морехідності судна. Воно лише підтверджує, що судно відповідає стандартам, розробленим і опублікованим суспільством, що видало дане класифікаційне свідоцтво.
В світі функціонують більше 50 організацій, які визначають свою діяльність як надання морській класифікації. Десять з цих організацій утворили Міжнародну асоціацію класифікаційних суспільств (IACS). Підраховано, що ці десять класифікаційних суспільств разом з ще одним суспільством, якому був привласнений статус асоційованого члена IACS, класифікують близько 94 % всього світового комерційного тоннажу.
Класифікаційні суспільства грають важливу роль в забезпеченні безпеки мореплавства і як наслідок в збільшенні ефективності роботи флоту в цілому. З одного боку якісний підхід з боку класифікаційних суспільств до нагляду за технічним станом судна гарантує виявлення недоліків конструкції і несправностей роботи механізмів, і як наслідок усунення даних недоліків на ранніх стадіях. Це у свою чергу дозволяє збільшити експлуатаційний період судна за рахунок зменшення часу простою, який істотно зріс би в разі аварії, або якщо термін на який було видано свідоцтво закінчився, а поточний огляд не був проведений в строк. Крім того якісний підхід класифікаційних суспільств до виконання покладених на них обов'язків дозволяє понизити аварійність в судноплавстві. Це у свою чергу знижує збиток, що наноситься довкіллю і ризики для обслуговуючого персоналу, пов'язані з роботою на водному транспорті. Крім того відсутність аварій означає відсутність додаткових витрат для судновласника, які він міг би понести у разі виникнення аварійної ситуації. І нарешті від якості роботи класифікаційного суспільства залежить міра довіри до нього з боку вантажовідправників, страхових компаній, адміністрацій портів і інших суб'єктів судноплавства, що знову ж таки може збільшити витрати і зменшити прибуток судновласника. Наприклад, страхова компанія страхуватиме судно минулий огляд класифікаційного суспільства з сумнівною репутацією по підвищених тарифах.
Дана доcлідницька робота проводиться з метою вивчити діяльність класифікаційних суспільств, дослідити шляхи підвищення стандартів якості в роботі визнаних організацій, визначити види взаємодії і зв'язків між різними суб'єктами судноплавства, проаналізувати залежність між якістю роботи КС та якістю роботи флоту.
1. Історія створення класифікаційних суспільств
У другій половині 18-ого століття, торговці, морські страхувальники, та інші, які пов'язані з судноплавством часто збиралися в кавовому будинку Едварда Ллойда в Лондоні. У 1760, клієнти цієї кав'ярні сформували Реєстраційне Суспільство, перше справжнє класифікаційне суспільство яке згодом стане Регістром Ллойда. Їх мета полягала в тому, аби розвинути систему для незалежного огляду корпусу і устаткування суден, представлених їм, для страхування. Тоді, спроба була зроблена «класифікувати» перебування кожного судна на щорічній основі. Стан корпусу був класифікований A, E, I, O або U, згідно якості його споруди і його оголошеної тривалої міцності (або браки такий). Устаткуванню були привласнені класи G, M і B: простій, хороший, посередній або поганий. З часом G, М. і B були замінені на 1, 2 і 3, які спочатку походять від добре відомого вираження «A1», що означає «перший» або найвищий клас. Перший випуск Регістра Суден був виданий Регистром Ллойда в 1764 і використовувався з 1764 по 1766 роки. Бюро Верітас (Bureau Veritas (BV)) було засноване в Антверпені в 1828, пізніше перемістившись до Парижа в 1832. Регістр Ллойда, відтворений в 1834, аби стати «Регістром Ллойда Британського і Іноземного Мореплавання». До цього огляди, проводилися відставними морськими капітанами, з 1834 інспекторів почали наймати і Регистр Ллойда сформував Генеральний Комітет з управління Суспільствами і по Правилах споруди суден і їх обслуговування, яке почало видаватися з того часу. Прийняття загальних правил для будівництва суден норвезькими страховими суспільствами в кінці 1850-х привело до установи Det Norske Veritas (DNV) в 1864. Germanischer ллойда (GL) був сформований в 1867 і Nippon Kaiji Kyokai (CLASSNK) в 1899. Російський Морський Регістр Судноплавства (RS) був раннім відгалуженням Річкового Регістра 1913. Оскільки класифікаційна діяльність розвивалася, практика призначення різних класів була замінена, з деякими виключеннями. Сьогодні судно або відповідає відповідним правилам суспільства класу, чи ні. Як наслідок судно або «в» або «поза» класом. Класифікаційні суспільства не видають висновку або свідоцтва, про те що судно «морехідне» або «неморехідне», а замість цього - що судно відповідає вимогам всіх необхідних кодексів. Це частково пов'язано з юридичною відповідальністю класифікаційного суспільства. Проте, кожне класифікаційне суспільство розробило ряд додаткових вимог, які вказують на відповідність судна деяким додатковим критеріям, специфічним для даного типа судна або відповідають вищим стандартам споруди і класифікації.